Предиктори довгострокового клінічного прогнозу в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета роботи – визначити прогностичні фактори розвитку несприятливих серцево-судинних подій (смерті та госпіталізації) у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та фракцією викиду лівого шлуночка (ФВЛШ)
≤ 35 % при довгостроковому спостереженні.
Матеріали і методи. Обстежено 120 гемодинамічно стабільних пацієнтів з ХСН, віком 18–75 років, II–IV функціональних класів за NYHA, з ФВЛШ ≤ 35 %. За допомогою множинної логістичної регресії за методом Кокса аналізували незалежні фактори, що впливають на довгостроковий прогноз пацієнтів із ХСН.
Результати та обговорення. За період спостереження із 120 обстежуваних 61 пацієнт досяг комбінованої критичної точки (ККТ). В уніваріантній регресійній моделі предикторами досягнення ККТ виявилися функціональний клас за NYHA, втрата маси тіла за останні 6 місяців ≥ 6 %, систолічний і діастолічний артеріальний тиск, наявність у пацієнта інфаркту міокарда в анамнезі та стенокардії, анемія, кількість госпіталізацій за останній рік та параметри, що відображають функціональний стан пацієнта (дистанція 6-хвилинної ходьби, кількість розгинань нижньої кінцівки). Ризик розвитку ККТ статистично значуще вищий у пацієнтів із меншими значеннями індексу маси тіла, окружності плеча напруженої та ненапруженої руки, стегна, товщини шкірно-жирової складки над біцепсом і трицепсом, розрахункової частки жирової маси тіла. Предикторами досягнення ККТ є вищі рівні сечової кислоти і С-реактивного білка. Ехокардіографічними предикторами настання ККТ виявилися ФВЛШ, розмір лівого передсердя, показник TAPSE, а також його співвідношення до систолічного тиску в легеневій артерії, індекс кінцеводіастолічного тиску в лівому шлуночку. Також ризик досягнення ККТ є більшим при менших значеннях показника потокозалежної вазодилатації плечової артерії (ПЗВД ПА). Незалежними предикторами настання ККТ виявилися окружність плеча ненапруженої руки, рівень С-реактивного білка у крові і показник ПЗВД ПА. При аналізі показників у 77 пацієнтів, яким була проведена денситометрія, виявлено, що на досягнення ККТ впливають показник Е/E´, індекс м’язової тканини кінцівок, індекс жирової маси і відношення жирової маси до зросту. При мультиваріантному аналізі з урахуванням показників денситометрії незалежними предикторами настання ККТ виявилися розмір лівого передсердя, індекс м’язової маси кінцівок, показник ПЗВД ПА і наявність інфаркту міокарда в анамнезі.
Висновки. Незалежними предикторами досягнення ККТ пацієнтами з ХСН і ФВЛШ ≤ 35 % є наявність інфаркту міокарда в анамнезі, менші показники окружності плеча ненапруженої руки, індексу м’язової маси кінцівок, потокозалежної вазодилататорної відповіді, вищі рівні С-реактивного білка, розміри лівого передсердя.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Voronkov LH, Amosova KM, Dziak HV, Zharinov OY, Kovalenko VM, Korkushko OV, Nesukai OH, Parkhomenko OM, Rudyk YuS, Sychov OS. Rekomendatsii Asotsiatsii kardiolohiv Ukrainy z diahnostyky ta likuvannia khronichnoi sertsevoi nedostatnosti. Ukr. kardiol zhurnal. [Ukrainian Journal of Cardiology] 2018;3:11–59. (in Ukr.) http://www.ucardioj.com.ua/index.php/UJC/article/view/39
Voronkov L.G., Paraschenyuk L.P. Kachestvo zhizni pri serdechnoy nedostatochnosti: aktualnyie aspektyi. Sertseva nedostatnist [Heart failure]. 2010;2:12–16. (in Russ.)
Kovalenko V.M., Ivaniv Yu.A. Rekomendatsii robochoi hrupy z funktsionalnoi diahnostyky asotsiatsii kardiolohiv Ukrainy i Vseukrainskoi asotsiatsii fakhivtsiv z ekhokardiohrafii. К., 2015. (in Ukr.)
Akintunde AA. Right ventricular function in patients with heart failure in a cardiac clinic in Southwest Nigeria. Niger. Med. J. 2017;58(1):7–12. https://doi.org/10.4103/0300-1652.218411.
Alem MM. Endothelial dysfunction in chronic heart failure: assessment, findings, significance, and potential therapeutic target. Int. J. Mol. Sci. 2019;20:3198. https://doi.org/10.3390/ijms20133198.
Bytyçi I., Bajraktari G. Mortality in heart failure patients. Anatol. J. Cardiol. 2015;15(1):63–68. https://doi.org/10.5152/akd.2014.5731.
Cannone V, Cabassi A, Volpi R, Burnett JC. Atrial Natriuretic Peptide: A Molecular Target of Novel Therapeutic Approaches to Cardio-Metabolic Disease. Int. J. Mol. Sci. 2019;20(13):3265. https://doi.org/10.3390/ijms20133265.
Durnin JV, Womersley J. Body fat assessed from total body density and its estimation from skinfold thickness, measurements on 481 men and women aged from 16 to 72 years. Brit. J. Nutrition. 1974;32:77–97. https://doi.org/10.1079/BJN19740060.
Gariballa S, Alkaabi J, Yasin J, Al Essa A. Total adiponectin in overweight and obese subjects and its response to visceral fat loss. BMC Endocr. Disord. 2019;19:55. https://doi.org/10.1186/s12902-019-0386-z.
Grodin JL, Hammadah M, Fan Y, Hazen SL, Tang WH. Prognostic value of estimating functional capacity with the use of the duke activity status index in stable patients with chronic heart failure. J. Card. Fail. 2015;21(1):44–50. https://doi.org/10.1016/j.cardfail.2014.08.013.
Higashi Y, Noma K, Yoshizumi M, Kihara Y. Endothelial function and oxidative stress in cardiovascular diseases. Circ. J. 2009;73(3):411–418. https://doi.org/10.1253/circj.cj-08-1102.
Hislop H, Avers D, Brown M. Daniels and Worthingham’s Muscle Testing : Techniques of Manual Examination. 2013. 9e 1st Edition. https://www.elsevier.com/books/daniels-and-worthinghams-muscle-testing-techniques-of-manual-examination-9e/hislop/978-81-312-3513-3
Jones NR, Hobbs FR, Taylor CJ. Prognosis following a diagnosis of heart failure and the role of primary care: a review of the literature. BJGP Open. 2017;1(3).– P. bjgpopen17X101013. https://doi.org/10.3399/bjgpopen17X101013.
Lahlou-Laforêt K, Ledru F, Niarra R, Consoli SM; PANIC Investigators. Validity of Beck Depression Inventory for the assessment of depressive mood in chronic heart failure patients. J. Affective Disorders. 2015;184:256–260. https://doi.org/10.1016/j.jad.2015.05.056.
Lavie C, Milani R, Ventura H. Body Composition and Heart Failure Prevalence and Prognosis: Getting to the Fat of the Matter in the “Obesity Paradox”. Mayo Clin. Proc. 2010;85(7):605–608. https://doi.org/10.4065/mcp.2010.0333.
Lavine KJ, Sierra OL. Skeletal muscle inflammation and atrophy in heart failure. Heart Fail Rev. 2017;22(2):179–189. https://doi.org/10.1007/s10741-016-9593-0.
Melenovsky V, Kotrc M, Borlaug BA, Marek T, Kovar J, Malek I, Kautzner J. Relationships Between Right Ventricular Function, Body Composition, and Prognosis in Advanced Heart Failure. J. Amer. Coll. Cardiology. 2013;62(18):1660–1670. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2013.06.046.
Okoshi M, Romeiro F, Martinez P, Oliveira Jr S, Polegato B, Okoshi K Cardiac cachexia and muscle wasting: definition, physiopathology, and clinical consequences. Research. Reports. Clin. Cardiology. 2014;5:319–326. https://doi.org/10.2147/RRCC.S41513.
Palmer BF, Clegg DJ. An Emerging Role of Natriuretic Peptides: Igniting the Fat Furnace to Fuel and Warm the Heart. Mayo Clin. Proc. 2015;90(12):1666–1678. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2015.08.006.
Pocock SJ, McMurray JJ, Dobson J, Yusuf S, Granger CB, Michelson EL, Ostergren J, Pfeffer MA, Solomon SD, Anker SD, Swedberg KB. Weight loss and mortality risk in patients with chronic heart failure in the candesartan in heart failure: assessment of reduction in mortality and morbidity (CHARM) programme. Eur. Heart J. 2008;29(21):2641–2650. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehn420.
Ponikowski P, Voors AA, Anker SD, Bueno H, Cleland JG, Coats AJ, Falk V, González-Juanatey JR, Harjola VP, Jankowska EA, Jessup M, Linde C, Nihoyannopoulos P, Parissis JT, Pieske B, Riley JP, Rosano GM, Ruilope LM, Ruschitzka F, Rutten FH, van der Meer P; Authors/Task Force Members; Document Reviewers. Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. Eur. Heart J. 2016;37(27):20–29. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw128.
Romuk E, Wojciechowska C, Jacheć W, Nowak Jo, Niedziela Ja, Malinowska-Borowska Jo, Głogowska-Gruszka A, Birkner E, and Rozentryt P. Comparison of Oxidative Stress Parameters in Heart Failure Patients Depending on Ischaemic or Nonischaemic Aetiology. Oxidative Medicine and Cellular Longevity. 2019;ArticleID 7156038:13 https://doi.org/10.1155/2019/7156038.
Rossignol P, Masson S, Barlera S, Girerd N, Castelnovo A, Zannad F, Clemenza F, Tognoni G, Anand IS, Cohn JN, Anker SD, Tavazzi L, Latini R; GISSI-HF and Val-HeFT Investigators. Loss in body weight is an independent prognostic factor for mortality in chronic heart failure: insights from the GISSI-HF and Val-HeFT trials. Eur. J. Heart Fail. 2015;17(4):424–433. https://doi.org/10.1002/ejhf.240.
Savarese G, Lund LH. Global Public Health Burden of Heart Failure. Card Fail Rev. 2017;3(1):7–11. https://doi.org/10.15420/cfr.2016:25:2.
Shepherd JA, Ng BK, Sommer MJ, Heymsfield SB. Body Composition by DXA. Bone. 2017;104:101–105. https://doi.org/10.1016/j.bone.2017.06.010.
Smith J, Fahrenkrug J, Jørgensen HL, Christoffersen C, Goetze JP. Diurnal gene expression of lipolytic natriuretic peptide receptors in white adipose tissue. Endocr Connect. 2015;4(4):206–214. https://doi.org/10.1530/EC-15-0074
Stevens L, Coresh J, Greene T. Assessing kidney function—measured and estimated glomerular filtration rate. New Engl. J. Med. 2006;354:2473–2483. https://doi.org/10.1056/NEJMra054415.
Thoma A, Lightfoot AP. NF-kB and Inflammatory Cytokine Signalling: Role in Skeletal Muscle Atrophy. Adv. Exp. Med. Biol. 2018;1088:267–279. https://doi.org/10.1007/978-981-13-1435-3_12.
Tiesinga L, Dassen T, Halfens R. DUFS and DEFS: development, reliability and validity of the Dutch Fatigue Scale and the Dutch Exertion Fatigue Scale. Int. J. Nurs. Stud. 1998;35(1–2):115–123. https://doi.org/10.1016/s0020-7489(98)00005-4.