Діагностика міокардиту як одна з актуальних проблем кардіології
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Діагностика і прогнозування перебігу міокардиту донині залишаються одними з найбільш актуальних, складних і недостатньо вирішених проблем у сучасній кардіології, що пов’язано як з великим поліморфізмом клінічних виявів цього захворювання, так і з відсутністю абсолютно специфічних симптомів і діагностичних критеріїв. У більшості випадків поява серцевої недостатності, больового синдрому, порушень серцевого ритму і провідності або інших клінічних ознак спостерігається на 2-й тиждень від початку інфекційного захворювання, однак запальне ураження серця може і не мати чіткого зв’язку з перенесеною інфекцією. Серед основних методів, що застосовуються для діагностики міокардиту в клінічній практиці, слід виділити електрокардіографію, холтерівське моніторування ЕКГ, ехокардіографію (ЕхоКГ) та спекл-трекінг ЕхоКГ, візуалізацію серцевого м’яза за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ) та ендоміокардіальну біопсію. Електрокардіографія і холтерівське моніторування ЕКГ є високоінформативними методами для виявлення, прогнозування і динамічного спостереження найчастіших ускладнень міокардиту – порушень ритму і провідності. Обов’язковою методикою для оцінки скоротливості міокарда є двомірна ехокардіографія. Вона дає змогу оцінити розміри камер серця, систолічну і діастолічну функцію, глобальну та регіонарну скоротливість, наявність тромбоутворення в порожнинах, перикардіальний випіт. Останніми роками з’являється все більше даних про застосування для діагностики міокардиту спекл-трекінг ЕхоКГ, яка заснована на оцінці деформації та швидкості деформації міокарда в поздовжньому, радіальному і циркулярному напрямках. МРТ серця з введенням контрасту є неінвазивним та одним з найбільш інформативних методів виявлення ознак ураження міокарда. МРТ дозволяє візуалізувати анатомію, вивчити структуру і провести характеристику тканини серця, визначити функціональні особливості передсердь і шлуночків. Тим не менше, золотим стандартом для верифікації діагнозу міокардиту донині залишається ендоміокардіальна біопсія. Лабораторні методи діагностики є додатковими дослідженнями, що в комплексі з інструментальними методами дозволяють оцінити зміни активності запального процесу в міокарді при тривалому спостереженні.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Гавриленко Т.І., Чернюк С.В., Підгайна О.А. та ін. Визначення діагностичної і прогностичної ролі імунологічних біомаркерів у пацієнтів з міокардитом // Світ медицини та біології.– 2019.– № 2 (68).– C. 34–39. doi: https://doi.org/10.26724/2079-8334-2019-2-68-34-39.
Коваленко В.М., Несукай О.Г., Чернюк С.В. та ін. Міокардит: сучасний стан проблеми і пошук нових підходів до діагностики // Укр. кардіол. журн.– 2016.– № 6.– С. 15–24.
Коваленко В.Н., Несукай Е.Г., Чернюк С.В. Миокардит: современный взгляд на этиологию и патогенез заболевания // Укр. кардіол. журн.– 2012.– № 2.– С. 84–92.
Коваленко В.М., Несукай О.Г., Чернюк С.В., Кириченко Р.М. Прогнозування перебігу міокардиту на основі комплексного аналізу імунного статусу та структурно-функціонального стану серця // Укр. кардіол. журн.– 2017.– № 5.– С. 68–74.
Рябенко Д.В. Современное состояние проблемы миокардитов // Серцева недостатність та коморбідні стани.– 2018.– № 1.– С. 36–42.
Ammirati E., Veronese G., Bottiroli M. et al. Update on acute myocarditis // Trends in Cardiovascular Medicine.– 2020. doi: https://doi.org/10.1016/j.tcm.2020.05.008.
Arnold J.R., McCann G.P. Cardiovascular Magnetic Resonance: Applications and Practical Considerations for the General Cardiologist // Heart.– 2020.– Vol. 106 (3).– P. 174–181. doi: https://doi.org/10.1136/heartjnl-2019-314856.
Baldeviano G.C., Barin J.G., Talor M.V. et al. Interleukin-17A Is Dispensable for Myocarditis but Essential for the Progression to Dilated Cardiomyopathy // Circulation Research.– 2010.– P. 1646–1655. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.109.213157.
Bettencourt N. Cardiac magnetic resonance in myocarditis – do we need more tools? // Rev. Port Cardiol.– 2019.– Vol. 38 (11).– P. 777–778. doi: https://doi.org/10.1016/j.repc.2020.01.002.
Biestroek P.S., Beek A.M., Germans T. et al. Diagnosis of myocarditis: current state and future perspectives // Int. J. Cardiol. – 2015.– Vol. 191.– P. 211–219. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2015.05.008.
Bracamonte-Baran W., Čiháková D. Cardiac Autoimmunity: Myocarditis // Adv. Exp. Med. Biol.– 2017.– Vol. 1003.– P. 187–221. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-57613-8_10.
Caforio A.L., Malipiero G., Marcolongo R., Iliceto S. Myocarditis: a clinical overview // Curr. Cardiol. Rep.– 2017.– Vol. 19 (7).– P. 63. doi: https://doi.org/10.1007/s11886-017-0870-x.
Caforio A.L., Pankuweit S., Arbustini E. et al. Current state of knowledge on aetiology, diagnosis, management and therapy of myocarditis: a position statement of the ESC Working group on myocardial and pericardial diseases // Eur. Heart J.– 2013.– Vol. 34 (33).– P. 2636–2648. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/eht210.
Cecco C.N.D., Monti C.B. Use of Early T1 Mapping for MRI in Acute Myocarditis // Radiology.– 2020.– Vol. 295 (2).– P. 326–327. doi: https://doi.org/10.1148/radiol.2020200171.
Chen W., Jeudy J. Assessment of Myocarditis: Cardiac MR, PET/CT, or PET/MR? // Curr. Cardiol Rep.– 2019.– Vol. 21 (8).– P. 76. doi:https://doi.org/10.1007/s11886-019-1158-0.
Ebert M., Richter S., Dinov B. et al. Evaluation and management of ventricular tachycardia in patients with dilated cardiomyopathy // Heart Rhythm.– 2019.– Vol. 16 (4).– P. 624–631. doi: https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2018.10.028.
Eichhorn C., Bière L., Schnell F. et al. Myocarditis in Athletes Is a Challenge: Diagnosis, Risk Stratification, and Uncertainties // JACC Cardiovasc. Imaging.– 2019.– Vol. 13.– P. 494–507. doi: https://doi.org/10.1016/j.jcmg.2019.01.039.
Fairweather D., Cooper L.T., Blauwet L.A. Sex and gender differences in myocarditis and dilated cardiomyopathy // Curr. Probl. Cardiol.– 2013.– Vol. 38 (1).– P. 7–46. doi: https://doi.org/10.1016/j.cpcardiol.2012.07.003.
Ferreira V.M., Piechnik S.K., Dall’Armellina E. et al. T1 Mapping for the diagnosis of acute myocarditis using CMR: Comparison to T2-Weighted and late gadolinium enhanced imaging // JACC: Cardiovascular Imaging.– 2013.– Vol. 6 (10).– P. 1048–1058. doi: https://doi.org/10.1016/j.jcmg.2013.03.008.
Ferreira V.M., Schulz-Menger J., Holmvang G. et al. Cardiovascular magnetic resonance in nonischemic myocardial inflammation: Expert recommendations. // J. Am. Coll. Cardiol.– 2018.– Vol. 72 (24).– P. 3158–3176. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2018.09.072
Friedrich M.G., Sechtem U., Schulz-Menger J. et al. Cardiovascular magnetic resonance in myocarditis: a JACC white paper // J. Am. Coll. Cardiol.– 2009.– Vol. 53 (17).– P. 1475–1487. doi: 10.1016/j.jacc.2009.02.007.
Fung G., Luo H., Qiu Y., Yang D., McManus B. Myocarditis // Circ. Res. 2016.– Vol. 118 (3).– P. 496–514. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.115.306573.
Goitein O., Matetzky S., Beinart R. et al. Acute myocarditis noninvasive evaluation with cardiac MRI and transthoracic echocardiography // Am. J. Roentgenol.– 2009.– Vol. 192.– P. 254–258. doi: https://doi.org/10.2214/AJR.08.1281.
Gonzalez J. A., Kramer C.M. Role of imaging techniques for diagnosis, prognosis and management of heart failure patients: cardiac magnetic resonance // Curr. Heart Fail.– 2015.– Vol. 12 (4).– P. 276–283. doi: https://doi.org/10.1007/s11897-015-0261-9.
Gräni C., Eichhorn C., Bière L. et al. Prognostic value of cardiac magnetic resonance tissue characterization in risk stratifying patients with suspected myocarditis // J. Am. Coll. Cardiol.– 2017.– Vol. 70 (16).– P. 1964–1976. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2017.08.050.
Guglin M., Nallamshetty L. Myocarditis: diagnosis and treatment // Curr. Treat Options Cardiovasc. Med.– 2012.– Vol. 14 (6).– P. 637–651. doi: https://doi.org/10.1007/s11936-012-0204-7.
He J., Yang L. Value of three-dimensional speckle-tracking imaging in detecting left ventricular systolic function in patients with dilated cardiomyopathy // Echocardiography.– 2019.– Vol. 36 (8).– P. 1492–1495. doi: https://doi.org/10.1111/echo.14427.
Heidecker B., Kittleson M.M., Kasper K.E. et al. Transcriptomic biomarkers for the accurate diagnosis of myocarditis // Circulation.– 2011.– Vol. 123 (11).– P. 1174–1184. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.110.002857.
Heymans S., Eriksson U., Lehtonen J., Cooper T.L. The quest for new approaches in myocarditis and inflammatory cardiomyopathy // J. Am. Coll. Cardiol.– 2016.– Vol. 68 (21).– P. 2348–2364. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2016.09.937.
Huber S.A. Viral myocarditis and dilated cardiomyopathy: etiology and pathogenesis // Curr. Pharm. Des.– 2016.– Vol. 22 (4).– P. 408–426. doi: https://doi.org/10.2174/1381612822666151222160500.
Hundley G.W., Bluemke A.D., Finn P.J. et al. ACCF/ACR/AHA/ NASCI/SCMR 2010 Expert consensus document on cardiovascular magnetic resonance: a report of the American college of cardiology foundation task force on the expert consensus documents // Circulation.– 2010.– Vol. 55 (23).– P. 2614–2662. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2009.11.011.
Imanaka-Yoshida K. Inflammation in myocardial disease: From myocarditis to dilated cardiomyopathy // Pathology International.– 2020.– Vol. 1.– P. 1–11. doi: https://doi.org/10.1111/pin.12868.
Japp G.A., Gulati A., Cook A.S. et al. The Diagnosis and Evaluation of Dilated Cardiomyopathy // J. Am. Coll. Cardiol.– 2016.– Vol. 67 (25).– P. 2996–3010. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2016.03.590
Kadkhodayan A., Chareonthaitawee P., Raman V.S., Cooper T.L. Imaging of inflammation in unexplained cardiomyopathy // JACC: Cardiovascular Imaging.– 2016.– Vol. 9 (5).– P. 603–617. doi: https://doi.org/10.1016/j.jcmg.2016.01.010.
Kasner M., Sinning D., Escher F. et al. The utility of speckle tracking imaging in the diagnostic of acute myocarditis, as proven by endomyocardial biopsy // Int. J. Cardiol.– 2013.– Vol. 168 (3).– P. 3023–3024. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2013.04.016.
Kim M.J., Hong G.R., Ha J.W., Shim C.Y. Acute Localized Myocarditis: Role of Speckle Tracking Echocardiography // Korean Circ. J.– 2020.– Vol. 50 (7).– P. 638–640. doi: https://doi.org/10.4070/kcj.2019.0378.
Kindermann I., Barth C., Mahfoud F. et al. Update on myocarditis // J. Am. Coll. Cardiol.– 2012.– Vol. 59 (9).– Р. 779–792. doi:https://doi.org/10.1016/j.jacc.2011.09.074.
Krejci J., Mlejnek D., Sochorova D., Nemec P. Inflammatory cardiomyopathy: a current view on pathophysiology, diagnosis and treatment // BioMed Research International.– 2016.– P. 1–11. doi: https://doi.org/10.1155/2016/4087632.
Kuruvilla S., Adenaw N., Katwal A.B. et al. Late gadolinium enhancement on cardiac magnetic resonance predicts adverse cardiovascular outcomes in nonischemic cardiomyopathy: a systematic review and meta-analysis // Circ. Cardiovasc. Imaging.– 2014.– Vol. 7 (2).– P. 250–258. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCIMAGING.113.001144.
Lang M.R., Badano P.L., Mor-Avi V. et al. Recommendations for cardiac chamber quantification in adults: an update from the American Society of echocardiography and European Asssociation of cardiovascular imaging // Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging.– 2015.– Vol. 16 (3).– P. 233–271. doi: https://doi.org/10.1093/ehjci/jev014.
Leone O., Pieroni M., Rapezzi C., Olivotto I. The spectrum of myocarditis: from pathology to the clinics // Virchows Arch.– 2019.– Vol. 475 (3).– P. 279–301. doi:https://doi.org/10.1007/s00428-019-02615-8.
Lu M., Samblanet K., Roberts C. Myocarditis: a heart on fire // Curr. Sports Med. Rep.– 2020.– Vol. 19 (3).– P. 110–112. doi: https://doi.org/10.1249/JSR.0000000000000698.
Luetkens A.J., Doerner J., Thomas K.D. et al. Acute Myocarditis: Multiparametric Cardiac MR Imaging // Radiology.– 2014.– Vol. 273 (2).– P. 383–392. doi: https://doi.org/10.1148/radiol.14132540.
Lurz P., Eitel I., Adam J. et al. Diagnostic performance of CMR imaging compared with EMB in patients with suspected myocarditis // JACC Cardiovasc Imaging.– 2012.– Vol. 5 (5).– P. 513–524. doi: https://doi.org/10.1016/j.jcmg.2011.11.022.
Luyt C.E., Hékimian G., Ginsberg F. What’s new in myocarditis? // Intensive Care Med.– 2016.– Vol. 42 (6).– P. 1055–1057. doi: https://doi.org/10.1007/s00134-015-4017-5.
Maisch B., Ristic A.D., Pankuweit S. Inflammatory cardiomyopathy and myocarditis // Herz.– 2017.– Vol. 42 (4).– P. 425–438. doi: https://doi.org/10.1007/s00059-017-4569-y.
Marchant J.D., Boyd H.J., Lin C.D. et al. Inflammation in Myocardial Disease // Circ. Res.– 2012.– Vol. 110 (1).– P. 126–144. doi:https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.111.243170.
Mewton N., Dernis A., Bresson D. et al. Myocardial biomarkers and delayed enhancened cardiac magnetic resonance relationship in clinically suspected myocarditis and insight on clinical outcome // J. Cardiovasc. Med.– 2015.– Vol. 16 (10).– P. 696–703. doi: https://doi.org/10.2459/JCM.0000000000000024.
Nensa F., Kloth J., Tezgah E. et al. Feasibility of FDG-PET in myocarditis: Comparison to CMR using integrated PET/MRI // J. Nucl. Cardiol.– 2016.– Vol. 25.– P. 616–624. doi: https://doi.org/10.1007/s12350-016-0616-y.
Palmisano A., Benedetti G., Faletti R. et al. Early T1 myocardial MRI mapping: value in detecting myocardial hyperemia in acute myocarditis // Radiology.– 2020.– Vol. 295 (2).– Р. 316–325. doi: https://doi.org/10.1148/radiol.2020191623.
Pinto Y.M., Elliott P.M., Arbustini E et al. Proposal for a revised definition of dilated cardiomyopathy, hypokinetic non-dilated cardiomyopathy, and its implications for clinical practice: a position statement of the ESC working group on myocardial and pericardial diseases // Eur. Heart J.– 2016.– Vol. 37 (23).– P. 1850–1858. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehv727.
Sachedeva S., Song X., Dham N. et al. Analysis of clinical parameters and cardiac magnetic resonance imaging as predictors of outcome in pediatric myocarditis // Am. J. Cardiol.– 2015.– Vol. 115 (4).– P. 499–504. doi: https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2014.11.029.
Schultheiss H.P., Fairweather D., Caforio A.L.P. et al. Dilated cardiomyopathy // Nat. Rev. Dis. Primers.– 2019.– Vol. 5 (1).– P. 32. doi: https://doi.org/10.1038/s41572-019-0084-1.
Seferovic P.M., Polovina M., Bauersachs J. et al. Heart failure in cardiomyopathies: a position paper from the Heart Failure Association of the European Society of Cardiology // Eur. J. Heart Failure.– 2019.– Vol. 21.– P. 553–576. doi: https://doi.org/10.1002/ejhf.1461.
Shah Z., Mohammed M., Vuddanda V. et al. National Trends, Gender, Management, and Outcomes of Patients Hospitalized for Myocarditis // Am. J. Cardiol.– 2019.– Vol. 124 (1).– P. 131–136. doi: 10.1016/j.amjcard.2019.03.036.
Sinagra G.F., Anzini M., Pereira N.L. et al. Myocarditis in clinical practice // Mayo Clin. Proc.– 2016.– Vol. 91 (9).– P. 1256–1266. doi: https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2016.05.013.
Taylor A.J., Salerno M., Dharmakumar R., Jerosch-Herold M. T1 mapping: basic techniques and clinical application // JACC: Cardiovascular Imaging.– 2016.– Vol. 9 (1).– P. 67–81. doi: https://doi.org/10.1016/j.jcmg.2015.11.005.
Treibel T.A., Fridman Y., Bering P. et al. Extracellular Volume Associates With Outcomes More Strongly Than Native or Post-Contrast Myocardial T1 // JACC: Cardiovascular Imaging.– 2020.– Vol. 13 (1).– P. 44–54. doi: https://doi.org/10.1016/j.jcmg.2019.03.017.
Van Linthout S., Tschöpe C. Viral myocarditis: a prime example for endomyocardial biopsy-guided diagnosis and therapy // Curr. Opin. Cardiol.– 2018.– Vol. 33 (3).– P. 325–333. doi: https://doi.org/10.1097/HCO.0000000000000515.
Woudstra L., Juffermans L.J.M., van Rossum A.C. et al. Infectious myocarditis: the role of the cardiac vasculature // Heart Fail. Rev.– 2018.– Vol. 23 (4).– P. 583–595. doi: https://doi.org/10.1007/s10741-018-9688-x.
Yusuf S.W., Durand J.B., Banchs J. Endocarditis and Myocarditis: A Brief Review // Expert Rev. Cardiovasc. Ther.– 2012.– Vol. 10 (9).– P. 1153–1164. doi: https://doi.org/10.1586/erc.12.107.
Zhao L., Fu Z. Roles of host immunity in viral myocarditis and dilated Cardiomyopathy // J. Immunol. Res.– 2018.– Vol. 2018.– Р. 5301548. doi: https://doi.org/10.1155/2018/5301548.