Клініко-інструментальна характеристика й п’ятирічне виживання чоловіків і жінок із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від наявності цукрового діабету 2-го типу
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета роботи – порівняти клініко-інструментальні показники та кумулятивне виживання жінок і чоловіків із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) на тлі ішемічної хвороби серця (ІХС) з гіпертонічною хворобою (ГХ) або без неї, зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВЛШ), залежно від наявності в них цукрового діабету (ЦД) 2-го типу.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз 490 історій хвороб пацієнтів, які спостерігалися у відділі серцевої недостатності в період з 2011 до 2018 р., з ХСН ІІ–ІV функціонального класу (ФК) за NYHA, ФВЛШ ≤ 40 %, віком 40–80 років (медіана (квартилі) – 64 (56,00; 69,00) роки). У досліджувану групу увійшли переважно хворі з ІХС у поєднанні з гіпертонічною хворобою (ГХ) – 403 (82,2 %) пацієнти, з ізольованою ІХС – 55 (11,2 %) та з ізольованою ГХ – 32 (6,6 %). Більшість хворих (278 (56,7 %) осіб) мали постійну форму фібриляції передсердь. Серед досліджуваних було 373 (76,1 %) чоловіки та 117 (23,9 %) жінок. Порівняння проводили в групах чоловіків та жінок залежно від наявності в них ЦД 2-го типу. Пацієнтів залучали в дослідження у фазу клінічної компенсації, тобто в еуволемічному стані.
Результати та обговорення. Встановлено, що поширеність ЦД 2-го типу в досліджуваній популяції чоловіків із ХСН та зниженою ФВЛШ суттєво менша, ніж у популяції жінок. Між досліджуваними групами не виявлено статистично значущих відмінностей щодо етіології виникнення, тяжкості перебігу ХСН за ФК за NYHA, а також структурою коморбідних станів. Також не виявлено статистично значущих відмінностей за віком, середньодобовою частотою скорочень серця, показниками систолічного та діастолічного артеріального тиску. Попри очікування, рівні інсуліну, як у чоловічій, так і у жіночій когортах статистично значуще не відрізнялися в пацієнтів із супутнім ЦД 2-го типу та без ЦД. У когорті чоловіків із ХСН зі зниженою ФВЛШ та супутнім ЦД 2-го типу виявлено статистично значуще вищий індекс маси тіла, більший передньозадній розмір лівого передсердя, більшу швидкість клубочкової фільтрації, нижчий рівень азоту сечовини та майже вдвічі менший рівень циркулюючого цитруліну порівняно з аналогічною жіночою когортою. У жінок із ХСН зі зниженою ФВЛШ та супутнім ЦД 2-го типу порівняно з жінками без супутнього ЦД статистично значуще меншими були ФВЛШ та розмір лівого передсердя, статистично значуще більшими виявилися рівень циркулюючого цитруліну та співвідношення Е/е´. Аналіз функціонального стану нирок показав погіршання азотовидільної функції нирок у пацієнтів досліджуваних груп за наявності ЦД 2-го типу. Показник п’ятирічного виживання чоловіків із ХСН зі зниженою ФВЛШ залежно від наявності в них ЦД 2-го типу не відрізнявся. Водночас при аналізі впливу ЦД 2-го типу на тривалість життя в жінок із ХСН зі зниженою ФВЛШ спостерігали статистично значуще гірший прогноз.
Висновки. Пацієнти з ХСН зі зниженою ФВЛШ та наявністю ЦД 2-го типу характеризуються гіршим клінічним перебігом захворювання лише в жінок, що поєднується з ознаками більш вираженого ураження органів-мішеней (серце, нирки), гіршою азотовидільною функцією нирок. Наявність ЦД 2-го типу в чоловічій когорті не впливає на тривалість життя, в той час як у жінок із ЦД 2-го типу п’ятирічне виживання було значно нижчим порівняно з таким у жінок без ЦД.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Воронков Л.Г., Амосова К.М., Дзяк Г.В. та ін. Рекомендації Асоціації кардіологів України з діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності // Серцева недостатність та коморбідні стани.– 2017.– Додаток № 1.
Галунска Б., Паскалев Д., Янкова Т., Чанкова П. Двуликий Янус биохимии: мочевая кислота – оксидант или антиоксидант? // Нефрология.– 2004.– Том 8.– № 4.– С. 25–31.
Мхітарян Л.С., Кучменко О.Б., Євстратова І.Н. та ін. Цитрулін як маркер функціонального стану органів за умов патологічних станів // Укр. кардіол. журн.– 2016.– № 3.– С. 109–115.
Andersson C., Weeke P., Pecini R. et al. Long-term impact of diabetes in patients hospitalized with ischemic and non-ischemic heart failure // Scand. Cardiovasc. J.– 2010.– Vol. 44.– Р. 37–44. doi: https://doi.org/10.3109/14017430903312438.
Bahri S., Zerrouk N., Aussel C. et al. Citrulline: from metabolism to therapeutic use // Nutrition.– 2013.– Vol. 29 (3).– P. 479–484. doi: https://doi.org/10.1016/j.nut.2012.07.002.
Campbell P., Krim S., Ventura H. The Bi-Directional Impact Of Two Chronic Illnesses: Heart Failure And Diabetes – A Review Of The Epidemiology And Outcomes // Cardiac Failure Review.– 2015.– Vol. 1 (1).– Р. 8–10. doi: https://doi.org/10.15420/cfr.2015.01.01.8.
Celemajer D.S., Sorensen K.E., Celemajer D.S. et al. Non-invasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk of atherosclerosis // Lancet.– 1992.– Vol. 340.– P. 1111–1115. doi: https://doi.org/10.1016/0140-6736(92)93147-f.
Chanchal Chandramouli, Tiew-Hwa Katherine Teng, Wan Ting Tay et al. Impact of diabetes and sex in heart failure with reduced ejection fraction patients from the ASIAN-HF registry // Eur. J. Heart Failure.– 2019.– Vol. 21.– Р. 297–307. doi: https://doi.org/10.1002/ejhf.1358.
Das S.R., Drazner M.H., Yancy C.W. et al. Effects of diabetes mellitus and ischemic heart disease on the progression from asymptomatic left ventricular dysfunction to symptomatic heart failure: a retrospective analysis from the Studies of Left Ventricular Dysfunction (SOLVD) Prevention trial // Amer. Heart J.– 2004.– Vol. 148.– Р. 883–888. doi: https://doi.org/10.1016/j.ahj.2004.04.019.
Echouffo-Tcheugui J.B., Xu H., DeVore A.D. et al. Temporal trends and factors associated with diabetes mellitus among patients hospitalized with heart failure: findings from Get With The Guidelines-Heart Failure registry // Amer. Heart J.– 2016.– Vol. 182.– Р. 9–20. doi: https://doi.org/10.1016/j.ahj.2016.07.025.
Kim H.L., Kim M.A., Park K.T. et al. Gender difference in the impact of coexisting diabetes mellitus on long-term clinical outcome in people with heart failure: a report from the Korean Heart Failure Registry. Diabetic Medicine // J. British Diabetic Association.– 2019.– Vol. 36 (10).– Р. 1312–1318. doi: https://doi.org/10.1111/dme.14059.
Kannel W.B., McGee D.L. Diabetes and cardiovascular disease. The Framingham study // JAMA.– 1979.– Vol. 241.– Р. 2035–2038. doi: https://doi.org/10.1001/jama.1979. 03290450033020.
Kannel W.B., Hjortland M., Castelli W.P. Role of diabetes in congestive heart failure: the Framingham study // Amer J. Cardiol.– 1974.– Vol. 34.– Р. 29–34. doi: https://doi.org/10.1016/0002-9149(74)90089-7.
Kiencke S., Handschin R., von Dahlen R. et al. Pre-clinical diabetic cardiomyopathy: prevalence, screening, and outcome // Eur. J. Heart Fail.– 2010.– Vol. 12.– Р. 951–957. doi: https://doi.org/10.1093/eurjhf/hfq110.
Lloyd D., Adams R.J., Brown T.M. et al. Heart Disease and Stroke Statistics — 2010 Update. A Report from the American Heart Association // Circulation.– 2010.– Vol. 121.– Р. 46–215. doi: https://doi.org/10.1161/circulationaha.109.192667.
MacDonald M.R., Jhund P.S., Petrie M.C. et al. Discordant short- and long-term outcomes associated with diabetes in patients with heart failure: importance of age and sex: a population study of 5.1 million people in Scotland // Circ. Heart Fail.– 2008.– Vol. 1.– Р. 234–241. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCHEARTFAILURE.108.794008.
Maric C. Sex, diabetes and the kidney // Amer. J. Physiol. Renal. Physiol.– 2009.– Vol. 296.– Р. F680– F688. doi: https://doi.org/10.1152/ajprenal.90505.2008.
Seferovi´c P.M., Petrie M.C., Filippatos G.S. et al. Type 2 diabetes mellitus and heart failure:a position statement from the Heart Failure Association of the European Society of Cardiology // Eur. J. Heart Failure.– 2018.– Vol. 20.– Р. 853–872. doi:https://doi.org/10.1002/ejhf.1170.
Standards of Medical Care in Diabetes – 2014. American Diabetes Association // Diabetes Care.– 2014.– Vol. 37 (Suppl).– Р. 14–80. doi: https://doi.org/10.2337/dc14-S014.
Stone P.H., Muller J.E., Hartwell T. et al. The effect of diabetes mellitus on prognosis and serial left ventricular function after acute myocardial infarction: contribution of both coronary disease and diastolic left ventricular dysfunction to the adverse prognosis. The MILIS Study Group // J. Amer. Coll. Cardiol.– 1989.– Vol. 14.– Р. 49–57. doi: https://doi.org/10.1016/0735-1097(89)90053-3.
Targher G., Dauriz M., Laroche C. et al. ESC-HFA HF Long-Term Registry Investigators. In-hospital and 1-year mortality associated with diabetes in patients with acute heart failure: results from the ESC-HFA Heart Failure Long-Term Registry // Eur. J. Heart Fail.– 2017.– Vol. 19.– Р. 54–65. doi: https://doi.org/10.1002/ejhf.679.
Win T.T., Davis H.T., Laskey W.K. Mortality among patients hospitalized with heart failure and diabetes mellitus: results from the National Inpatient Sample 2000 to 2010 // Circ. Heart Fail.– 2016.– Vol. 9.– Р. 003–023. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.118.034986.