Порівняльна характеристика стану імунної системи у хворих на ішемічну хворобу серця зі стабільною стенокардією та гострим коронарним синдромом
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета роботи – оцінити зв’язок стану імунної системи з розвитком гострого коронарного синдрому (ГКС) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС).
Матеріали і методи. Першу групу становили 64 пацієнти з ГКС з підйомом сегмента ST, віком у середньому 54 (49–64) роки; другу групу – 223 пацієнти з ІХС зі стабільною стенокардією напруження, ІІ–ІІІ функціонального класу, віком у середньому 56 (49–63) років; третю групу – 47 пацієнтів з ГКС без підйому сегмента ST, віком у середньому 61 (52–65) рік. Матеріалом імунологічного дослідження була периферична венозна кров. Для визначення показників клітинного та гуморального вродженого й адаптивного імунітету в сироватці крові й супернатантах мононуклеарних клітин використовували імуноферментний аналіз.
Результати та обговорення. У хворих на ІХС з ГКС з підйомом сегмента ST порівняно з хворими на ІХС зі стабільною стенокардією рівні показників імунного статусу в крові становили: С-реактивний білок – 9,3 (5,3–12,0) проти 4,8 (2,4–8,1) мг/л (р=0,0001), sICAM – 785 (690–830) проти 565 (406–744) нг/мл (р=0,0001), інтерлейкін (ІЛ)-10 у мононуклеарах крові – 48 (1–228) проти 194 (21–758) пг/мл (р=0,0007), циркулювальні імунні комплекси (ЦІК) – 90 (70–108) проти 76 (54–105) од. опт. щільн. (р=0,045), лімфоцити з наявністю апоптозу (CD95) – 16 (9–27) проти 11 (8–17) % (р=0,029), спонтанний кисень-залежний метаболізм моноцитів – 16 (12–21) проти 13 (9–17) % (р=0,001). Рівні показників імунної системи в крові у хворих на ІХС з ГКС з підйомом сегмента ST порівняно з хворими на ІХС з ГКС без підйому сегмента ST дорівнювали: Т-хелпери – 37 (32–41) проти 42 (37–48) % (р=0,0006) (R=–0,33; p=0,0005), реакція бластної трансформації лімфоцитів на неспецифічний антиген – 38 (32–47) проти 50 (42–61) % (р=0,0004) (R=–0,37; p=0,0003).
Висновки. Розвиток ГКС прямо поєднується з активністю імунної системи, про що свідчить висока продукція прозапальних С-реактивного білка, ІЛ-8, sICAM при низькому рівні протизапального ІЛ-10, виразна гуморальна адаптивна імунна відповідь (за рівнем антитіл до міокарда та тканин судин, CD40, ЦІК) та високий функціональний стан моноцитів (за спонтанним НСТ-тестом, функціональним резервом, фагоцитозом) у хворих на ІХС з ГКС незалежно від позиції сегмента ST порівняно з хворими на стабільну ІХС. Підвищені рівні антитіл до міокарда у хворих на стабільну ІХС свідчать про помірне пошкодження міокарда внаслідок тимчасової ішемії при нападах стенокардії навіть при стабільному перебігу захворювання. У хворих з ГКС високі рівні антитіл до міокарда вказують на пошкодження міокарда внаслідок посилення ішемії при дестабілізації бляшки значно раніше, ніж клінічні вияви ГКС. При ГКС з підйомом сегмента ST порівняно з хворими з ГКС без підйому сегмента ST відзначається активація нейтрофілів та пригнічення активності адаптивного Т-клітинного імунітету (за рівнем Т-хелперів, sCD40L, бластної трансформації лімфоцитів, інтерферону γ в мононуклеарах, апоптозу лімфоцитів).
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Бебешко В.Г., Чумак А.А., Базыка Д.А., Беляева Н.В. Моноклональные антитела в радиационной иммунологии: Методические рекомендации.– К., 1993.– 19 с.
Братусь В.В., Талаева Т.В. Воспаление как патогенетическая основа атеросклероза // Укр. кардіол. журн.– 2007.– № 1.– С. 90–96.
Зорин Н.А., Подхомутников В.М., Янкнн М.Ю. и др. Реактанты острой фазы воспаления и интерлейкин-8 при инфаркте миокарда // Клиническая лабораторная диагностика.– 2009.– № 4.– С. 36–47.
Зорина В.Н., Белоконева К.П., Бичан Н.А. Реактанты острой фазы воспаления и провоспалительные цитокины при различных осложнениях инфаркта миокарда // Клиническая лабораторная диагностика.– 2012.– № 1.– С. 28–30.
Зыков К.А., Иуралнев Э.Ю., Казначеева Е.И. и др. Динамика воспалительного процесса у больных с острым коронарным синдромом и стабильной стенокардией. Сообщение И. Биохимические, иммунологические и клинические аспекты // Кардиологический вестник.– 2011.– № 1.– С. 23–32.
Кондрашова Н.И. Реакция потребления комплемента в новой постановке для выявления противотканевых антител // Лаб. дело.– 1974.– № 9.– С. 552–554.
Оганов Р.Г., Закирова Н.Э., Закирова А.Н. и др. Иммуновоспалительные реакции при остром коронарном синдроме // Рациональная фармакотерапия в кардиологии.– 2007.– № 5.– С. 15–19.
Применение проточной цитометрии для оценки функциональной активности иммунной системы человека: Пособие для врачей-лаборантов.– М., 2001.– 53 с.
Рагино Ю.И., Куимов А.Д., Полонская Я.В. и др. Динамика изменений воспалительно-окислительных биомаркеров в крови при остром коронарном синдроме // Кардиология.– 2012.– № 2.– С. 18–22.
Смакаева Э.Р., Хасанова А.Р., Галлямова В.Р. и др. Маркеры воспаления при остром коронарном синдроме // Профилактическая медицина.– 2009.– № 6.– С. 44–55.
Стандартизация методов иммунофенотипирования клеток крови и костного мозга человека (рекомендации рабочей группы СПб РО РААКИ) // Мед. иммунология.– 1999.– Т. 5, № 1.– С. 21–43.
Стефани Д.Ф., Вельтищев Ю.Е. Клиническая иммунология и иммунопатология детского возраста.– М.: Медицина, 1996.– 372 с.
Столов С.В., Мазуров В.И., Зарайский М.И. и др. Роль провоспалительных цитокинов в развитии коронарного атеросклероза // Медицинский академический журнал.– 2004.– № 1.– С. 42–48.
Унифицированные иммунологические методы обследования больных на стационарном и амбулаторном этапах лечения: Метод. рекомендации. Киевский НИИ фтизиатрии и пульмонологии.– К., 1988. – 18 с.
Уразгильдеева С.А., Шаталина Л.В., Денисенко А.Д. и др. Взаимосвязь между уровнем холестеринсодержащих иммунных комплексов и чувствительностью липопротеидов к перекисному окислению у больных ишемической болезнью сердца // Кардиология.– 1997.– № 10.– С. 17–20.
Шевченко О.П., Слюсарева Г.С., Шевченко А.О. РАРР-А и другие маркеры воспаления в диагностике острого коронарного синдрома // Профилактическая медицина.– 2009.– № 6.– С. 57.
Шрейдер Е.В., Шахнович P.M., Казначеева Е.И. и др. Прогностическое значение маркеров воспаления и NT-proBNP при различных вариантах лечения пациентов с ОКС // Кардиологический вестник.– 2008.– № 2.– С. 7–14.
Abbate A., Dinarello C.A. Antiinflammatory therapies in acute coronary syndromes: is IL-1 blockade a solution? // Eur. Heart J.– 2015.– Vol. 36 (6).– P. 337–339. doi: 10.1093/eurheartj/ehu369.
Biasucci L.M., Liuzzo G., Giubilato S. et al. Delayed neutrophil apoptosis in patients with unstable angina: relation to C-reactive protein and recurrence of instability // Eur. Heart J.– 2009.– Vol. 30 (18).– P. 2220–2225. doi: 10.1093/eurheartj/ehp248.
Brunetti D.N., Correale M., Pellegrino P.L. et al. Early inflammatory cytokine response: A direct comparison between spontaneous coronary plaque destabilization vs angioplasty induced // Atherosclerosis.– 2014.– Vol. 236 (2).– P. 456–460. doi: 10.1016/j.atherosclerosis.2014.07.037.
Conti C.R. C-reactive protein and ST-segment elevation myocardial infarction discordance // J. Am. Coll. Cardiol.– 2011.– Vol. 58 (25).– P. 2662–2663. doi: 10.1016/j.jacc.2011.09.027.
Croce K., Libby P. Stirring the soup of innate immunity in the acute coronary syndromes // Eur. Heart J.– 2010.– Vol. 31 (12).– P. 1430–1432. doi: 10.1093/eurheartj/ehq085.
De Oliveira R.T., Mamoni R.L., Souza J.R.M. et al. Differential expression of cytokines, chemokines and chemokine receptors in patients with coronary artery disease // Intern. J. Cardiology.– 2009.– Vol. 136 (1).– P. 17–26. doi: 10.1016/j.ijcard.2008.04.009.
Dentali F., Nigro O., Squizzato A. et al. Impact of neutrophils to lymphocytes ratio on major clinical outcomes in patients with acute coronary syndromes: A systematic review and meta-analysis of the literature // Intern. J. Cardiology.– 2018.– Vol. 266 (1).– P. 31–37. doi: 10.1016/j.ijcard.2018.02.116.
Digeon M., Caser M., Riza J. Detection of immune complexes in human sera by simplified assays with polyethylene glycol // Immunol. Methods.– 1977.– Vol. 226.– P. 497–509. doi: 10.1016/0022-1759 (77)90051-5.
Frantz S., Hofmann U. Monocytes on the Scar’s Edge // J. Am. Coll. Cardiol.– 2012.– Vol. 59 (2).– P. 164–165. doi: 10.1016/j.jacc.2011.09.047.
Haeusler K.G., Schmidt W.U.H., Foehring F., Meisel C. Immune responses after acute ischemic stroke or myocardial infarction // Intern. J. Cardiology.– 2012.– Vol. 155 (3).– P. 372–377. doi: 10.1016/j.ijcard.2010.10.053.
Hofmann U., Frantz S. Role of T-cells in myocardial infarction You have access // Eur. Heart J.– 2016.– Vol. 37 (11).– P. 873–879. doi: 10.1093/eurheartj/ehv639.
Junhong W., Bo Tang, Xinjian Liu et al. Increased monomeric CRP levels in acute myocardial infarction: A possible new and specific biomarker for diagnosis and severity assessment of disease // Atherosclerosis.– 2015.– Vol. 239 (2).– P. 343–349. doi: 10.1016/j.atherosclerosis.2015.01.024.
Liuzzo G., Biasucci L.M., Trotta G. et al. Unusual CD4+CD28null T lymphocytes and recurrence of acute coronary events // J. Am. Coll. Cardiol.– 2007.– Vol. 50.– P. 1450–1458. doi: 10.1016/j.jacc.2007.06.040.
Monteleone I., Muscoli S., Terribili N., Zorzi F. Local immune activity in acute coronary syndrome: oxLDL abrogates LPS-tolerance in mononuclear cells isolated from culprit lesion // Intern. J. Cardiology.– 2013.– Vol. 169 (1).– P. 44–51. doi: 10.1016/j.ijcard.2013.08.082.
Morton A.C., Rothman A.M.K., Greenwood J.P. et al. The effect of interleukin1 receptor antagonist therapy on markers of inflammation in nonST elevation acute coronary syndromes: the MRC-ILA Heart Study // Eur. Heart J.– 2015.– Vol. 36 (6).– P. 377–384. doi: 10.1093/eurheartj/ehu272.
Muhl H., Kunz D., Pfeilschifter J. Expression nitric oxide synthase in rat glomerular mesangial cells mediated by cyclic AMP // Br. J. Pharmacol.– 1994.– Vol. 112.– P. 1–8. doi: 10.1111/j.1476-5381.1994.tb13019.x.
Nahrendorf M., Frantz S. Swirski imaging systemic inflammatory networks in ischemic heart disease // J. Am. Coll. Cardiol.– 2015.– Vol. 65 (15).– P. 1583–1591. doi: 10.1016/j.jacc.2015.02.034.
Park J.J., Jang H.-J., Oh I.-Y. Prognostic Value of Neutrophil to Lymphocyte Ratio in Patients Presenting With ST-Elevation Myocardial Infarction Undergoing Primary Percutaneous Coronary Intervention // The American Journal of Cardiology.– 2013.– Vol. 111 (5).– P. 636–642. doi: 10.1016/j.amjcard.2012.11.012.
Schiele F., Meneveau N., Seronde M.F., Chopard R. C-reactive protein improves risk prediction in patients with acute coronary syndromes // Eur. Heart J.– 2010.– Vol. 31 (3).– P. 290–297. doi: 10.1093/eurheartj/ehp273.
Seropian I.M., Toldo S., Van Tassell B.W., Abbate A. Anti-Inflammatory Strategies for Ventricular Remodeling Following ST-Segment Elevation Acute Myocardial Infarction // J. Am. Coll. Cardiol.– 2014.– Vol. 63 (16).– P. 1593–1603. doi: 10.1016/j.jacc.2014.01.014.
Snell F.D., Snell C.T. Colorymetric methods of analysis.– N.Y.: Van Nostard.– 1984.– P. 560.
Van der Laan A.M., Hirsch A., Robbers L. F.H.J., Nijveldt R. A proinflammatory monocyte response is associated with myocardial injury and impaired functional outcome in patients with ST-segment elevation myocardial infarction // Amer Heart J.– 2012.– Vol. 163 (1).– P. 57–65. doi: 10.1016/j.ahj.2011.09.002.
Wang Y., Xie Y., Ma H. et al. Regulatory T lymphocytes in myocardial infarction: A promising new therapeutic target // Intern. J. Cardiology.– 2016.– Vol. 203.– P. 923–928. doi: 10.1016/j.ijcard.2015.11.078.
Yoshioka T., Funayama H., Hoshino H. et al. Association of CD40 ligand levels in the culprit coronary arteries with subsequent prognosis of acute myocardial infarction // Atherosclerosis.– 2010.– Vol. 213 (1).– P. 268–272. doi: 10.1016/j.atherosclerosis.2010.07.044.
Zhao Z., Wu Y., Cheng M., Ji Y., Yang X., Liu P. Activation of Th17/Th1 and Th1, but not Th17, is associated with the acute cardiac event in patients with acute coronary syndrome // Atherosclerosis.– Vol. 217 (2).– P. 518–524. doi: 10.1016/j.atherosclerosis.2011.03.043.