Показники лейкоцитарної та тромбоцитарної ланки крові в динаміці госпітального періоду у хворих з гострим інфарктом міокарда: можливість використання для оцінювання ризику розвитку віддалених ускладнень
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета роботи – на основі вивчення динамічних змін клітинного складу крові протягом госпітального періоду у хворих з гострим інфарктом міокарда (ГІМ) розробити новий метод оцінювання ризику розвитку віддалених ускладнень та адаптувати його до практичного застосування в широкій клінічній практиці.
Матеріали і методи. У дослідження залучено 148 хворих з ГІМ, які в період із січня 2014 р. до червня 2020 р. були госпіталізовані у відділення реанімації та інтенсивної терапії з попереднім діагнозом гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST на ЕКГ. Частину хворих оцінили ретроспективно, вони становили групу 1 (n=92). У подальшому до групи 2 (n=56) залучили пацієнтів, які були досліджені проспективно з метою валідизації розробленого методу оцінювання ризику виникнення віддалених ускладнень ГІМ. За клініко-анамнестичними характеристиками та проведеним лікуванням групи хворих не відрізнялися. Дослідження передбачало річний період спостереження. Як кінцеву точку в групі 1 використали: смерть, інсульт, загострення ішемічної хвороби серця – у тому числі, з потребою в реваскуляризації, появу ознак застійної серцевої недостатності або декомпенсації з приводу серцевої недостатності, яка призвела до госпіталізації (додатково в групі 2 був проведений аналіз відносно настання кардіальної смерті).
Результати та обговорення. Проведено аналіз клінічного профілю та динаміки лабораторних показників у хворих з настанням кінцевої точки порівняно з іншими хворими. На основі цих даних нами був побудований комплексний індекс – модифікований лейкоцитарний індекс (mLI), який містить значення кількості та відсотка гранулоцитів, лімфоцитів та моноцитів на 1-шу, 3-тю та 10-ту добу ГІМ, та модифікований лейкоцитарно-тромбоцитарний індекс (mLPI), який додатково враховує показники негомогенності тромбоцитів за розміром. Під час аналізу в групі 1 було встановлено граничні значення для обох індексів, які були більш інформативні в передбаченні віддалених кардіоваскулярних подій, ніж інші лабораторні маркери несприятливого прогнозу (зокрема нейтрофільно-лейкоцитарне відношення, NLR). За значенням mLI > 140 ум. од. можна судити про підвищений ризик розвитку віддалених ускладнень ГІМ (чутливість 56 %, специфічність 83 %, площа під кривою 0,72). Для значень mLPI > 242 ум. од. показники чутливості та специфічності становили 57 % і 100 % відповідно. У проспективному апробаційному дослідженні (група 2) індекси mLI та mLPI також виявилися інформативнішими за інші показники (зокрема за NLR) при визначенні схильності до виникнення як комбінованої кінцевої точки (площі під кривою 0,71 для обох; p<0,0001), так і смерті (площі під кривою 0,78 та 0,84; відповідно p<0,0001). Створено комп’ютерний алгоритм, який спрощує оцінку ризику у хворих на ГІМ за розробленими критеріями.
Висновки. Розроблені лейкоцитарний та лейкоцитарно-тромбоцитарний індекси є високо інформативними в передбаченні ризику розвитку ускладнень у хворих протягом року після ГІМ.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Пархоменко О.М., Амосова К.М., Дзяк Г.В. та ін. Рекомендації Асоціації кардіологів України щодо ведення пацієнтів з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST // Укр. кардіол. журн.– 2013.– Додаток 3.
Пархоменко О.М., Шумаков О.В., Талаєва Т.В. та ін. Нові можливості оцінювання ризику розвитку госпітальних ускладнень у хворих з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST за даними вивчення клітинного складу крові // Укр. кардіол. журн.– 2021.– № 1 (28).– C. 7–18.
All WHO fact sheets: Cardiovascular diseases (CVDs), 11 jun 2021.
Ayka B., Akın F., Celik O. et al. Neutrophil to lymphocyte ratio is related to stent thrombosis and high mortality in patients with acute myocardial infarction // Angiology.– 2015.– Vol. 66 (6).– P. 545–552. https://doi.org/ 10.1177/0003319714542997.
Azab B., Zaher M., Weiserbs K.F. et al. Usefulness of neutrophil to lymphocyte ratio in predicting short- and long-term mortality after non-ST-elevation myocardial infarction // Am. J. Cardiol.– 2010.– Vol. 106 (4).– P. 470–476. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2010.03.062.
Baginda Yusuf Siregar, Refli Hasan, Rahmad Isnanta. Association of Platelet Lymphocyte Ratio (PLR) and Neutrophil Lymphocyte Ratio (NLR) with Global Registry of Acute Coronary Events (GRACE) Score in Acute Coronary Syndrome // Intern. J. Research and Review.– 2021.– Vol. 8 (5). https://doi.org/10.52403/ijrr.20210501.
Budzianowski J., Pieszko K., Burchardt P. et al. The Role of Hematological Indices in Patients with Acute Coronary Syndrome // Disease Markers.– 2017. https://doi.org/10.1155/2017/3041565.
Causes of Death. GBD Compare. 2019. https://vizhub.healthdata.org/gbd-compare/#settings=c22f4161680a3bc28a811e8acc7e8dd2a5e05e45
Cesari F., Marcucci R., Gori A.M. et al. Reticulated platelets predict cardiovascular death in acute coronary syndrome patients // Thromb. Haemostasis.– 2013.– Vol. 109 (5).– P. 846–853. https://doi.org/10.1160/TH12-09-0709.
Chia S., Nagurney J.T., Brown D.F. et al. Association of leukocyte and neutrophil counts with infarct size, left ventricular function and outcomes after percutaneous coronary intervention for ST-elevation myocardial infarction // Am. J. Cardiol.– 2009.– Vol. 103 (3).– P. 333–337. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2008.09.085.
Choi D.H., Kobayashi Y., Nishi T. et al. Combination of mean platelet volume and neutrophil to lymphocyte ratio predicts long-term major adverse cardiovascular events after percutaneous coronary intervention // Angiology.– 2019.– Vol. 70 (4).– P. 345–351. https://doi.org/10.1177/0003319718768658.
Dentali F., Nigro O., Squizzato A. et al. Impact of neutrophils to lymphocytes ratio on major clinical outcomes in patients with acute coronary syndromes: A systematic review and meta-analysis of the literature // Intern. J. Cardiology.– 2018.– Vol. 266.– Р. 31–37. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2018.02.116.
Desai K.N., Patel K., Shah M. et al. A study of platelet volume indices (PVI) in patients of coronary artery disease and acute myocardial infarction intertiary care hospital // Int. J. Adv. Res.– 2013.– Vol. 1 (6).– P. 185–191.
Frantz S., Hofmann U., Fraccarollo D. Monocytes/macrophages prevent healing defects and left ventricular thrombus formation after myocardial infarction // F.A.S.E.B. J.– 2013.– Vol. 3.– P. 871–881. https://doi.org/10.1096/fj.12-214049.
Frostegеrd J. The immune system in atherosclerosis. Immunomodulatory or antiinflammatory treatment that is effective against atherosclerosis and its complications are needed to ensure the hypothesis // Lakartidningen.– 2013.– Vol. 110 (43–44).– P. 1931–1934.
Gawlita M., Wasilewski J., Osadnik T. et al. Mean platelet volume and platelet-large cell ratio as prognostic factors for coronary artery disease and myocardial infarction // Folia Cardiologica.– 2015.– Vol. 10 (6).– P. 418–422. https://doi.org/10.5603/FC.2015.0079.
Hong D., Choi K.H., Song Y.B. et al. Prognostic implications of post-percutaneous coronary intervention neutrophil-to-lymphocyte ratio on infarct size and clinical outcomes in patients with acute myocardial infarction // Sci Rep.– 2019.– Vol. 9 (1).– 9646. Published 2019 Jul 4. https://doi.org/10.1038/s41598-019-46117-8.
Ibanez B., James S., Agewall S. et al. ESC Scientific Document Group, 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J.– 2018.– Vol. 39 (2).– P. 119–177. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehx393.
Idzkowska E., Eljaszewicz A., Miklasz P. et al. The role of different monocyte subsets in the pathogenesis of atherosclerosis and acute coronary syndromes // Scand. J. Immunol.– 2015.– Vol. 82 (3).– P. 163–173.https://doi.org/10.1111/sji.12314.
Kaptoge S., Angelantonio E.D. Emerging risk factors collaboration C-reactive protein, fibrinogen, and cardiovascular disease prediction // New Engl. J. Medicine.– 2012.– Vol. 367 (14).– P. 1310–1320. https://doi.org/10.1056/NEJMc1213688.
Kossmann H., Rischplerb Ch., Hanus F. et al. Monocyte-platelet aggregates affect local inflammation in patients with acute myocardial infarction // Int. J. Cardiol.– 2019.– Vol. 287.– P. 7–12. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2019.04.009.
Liu J., Ao W., Zhou J., Luo P. et al. The correlation between PLR-NLR and prognosis in acute myocardial infarction // Amer. J. Transl. Res.– 2021.– Vol. 13 (5).– P. 4892–4899.
Malhotra R., Marcelli D., von Gersdorff G. et al. Relationship of neutrophil-to-lymphocyte ratio and serum albumin levels with C-reactive protein in hemodialysis patients: results from 2 International Cohort Studies // Nephron.– 2015.– Vol. 130 (4).– P. 263–270. https://doi.org/10.1159/000437005.
McEvoy M., Attia J., Thakkinstian A. Neutrophil lymphocyte ratio and cardiovascular disease risk: a systematic review and meta-analysis // Published online.– 2018.– 11. https://doi.org/10.1155/2018/2703518.
Nikolsky E., Grines C.L., Cox D.A. et al. Impact of baseline platelet count in patients undergoing primary percutaneous coronary intervention in acute myocardial infarction (from the CADILLAC trial) // Am. J. Cardiol.– 2007.– Vol. 99 (8).– P. 1055–1061. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2006.11.066.
Oylumlu M., Yıldız A., Oylumlu M. et al. Platelet-to-lymphocyte ratio is a predictor of in-hospital mortality patients with acute coronary syndrome // Anatol. J. Cardiol.– 2015.– Vol. 15 (4).– P. 277–283. https://doi.org/10.5152/akd.2014.5366.
Rechciński T., Jasińska A., Foryś J. et al. Prognostic value of platelet indices after acute myocardial infarction treated with primary percutaneous coronary intervention // Cardiol. J.– 2013.– Vol. 20.– P. 491–498. https://doi.org/10.5603/CJ.2013.0134.
Rieckmann M., Delgobo M., Gaal C. et al. Myocardial infarction triggers cardioprotective antigen-specific T helper cell responses // J. Clin. Investig.– 2019.– Vol. 130.– P. 4922–4936. https://doi.org/10.1172/JCI123859.
Shiyovich A., Gilutz H., Plakht Y. White blood cell subtypes are associated with a greater-long-term risk of death after acute myocardial infarction // Tex. Heart. Inst. J.– 2017.– Vol. 44 (3).– P. 176–188. https://doi.org/10.14503/THIJ-16-5768.
Shumilah A.M., Othman A.M., Al-Madhagi A.K. Accuracy of neutrophil to lymphocyte and monocyte to lymphocyte ratios as new inflammatory markers in acute coronary syndrome // BMC Cardiovasc. Disord.– 2021.– Vol. 422. https://doi.org/10.1186/s12872-021-02236-7.
Silvestre-Roig C., Braster Q., Ortega-Gomez A., Soehnlein O. Neutrophils as regulators of cardiovascular inflammation // Nature Reviews Cardiology.– 2020. https://doi.org/10.1038/s41569-019-0326-7.
Verdoia M., Nardin M., Gioscia R. et al. Atherosclerosis Study Group (NAS). Higher neutrophil-to-lymphocyte ratio (NLR) increases the risk of suboptimal platelet inhibition and major cardiovascular ischemic events among ACS patients receiving dual antiplatelet therapy with ticagrelor // Vascul. Pharmacol.– 2020.– Vol. 132.– P. 106765. https://doi.org/10.1016/j.vph.2020.106765.
Zouridakis E.G., Garcia-Moll X., Kaski J.C. Usefulness of the blood lymphocyte count in predicting recurrent instability and death in patients with unstable angina pectoris // Amer. J. Cardiology.– 2000.– Vol. 86 (4).– P. 449–451. https://doi.org/10.1016/s0002-9149(00)00963-2.