Предикторна цінність ожиріння у хворих з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета роботи – визначити предиктори патологічного ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) в пацієнтів після гострого інфаркту міокарда (ГІМ) з елевацією сегмента ST за наявності ожиріння.
Матеріали і методи. У ретроспективне когортне дослідження було залучено 111 хворих із обстежених 202 пацієнтів, госпіталізованих у відділення інтенсивної терапії протягом періоду із січня 2018 р. до лютого 2021 р. У всіх 111 пацієнтів вдалося досягти відновлення кровоплину на рівні TIMI-3. Раннє кардіальне післяінфарктне патологічне ремоделювання ЛШ визначали за фракцією викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) < 50 % та/або відношенням Е/е’ ≥ 13; діастолічну дисфункцію ЛШ визначали як ФВЛШ ≥ 50 % та/або Е/е’ < 13. Ехокардіографію здійснювали впродовж стаціонарного етапу лікування пацієнта. Також визначали масу тіла, вміст жиру, коефіцієнт вісцерального жиру, вміст скелетних м’язів, добовий метаболізм, індекс маси тіла (ІМТ).
Результати та обговорення. Пацієнтів було розділено на дві групи – 49 пацієнтів з ожирінням (ІМТ ≥ 30 кг/м2) та 62 – без ожиріння (ІМТ < 30 кг/м2). У пацієнтів з ГІМ досліджували прогностичне значення різних факторів щодо виникнення патологічного ремоделювання ЛШ залежно від наявності ожиріння. Патологічне ремоделювання оцінювали як систолічне – за зниженою ФВЛШ < 50 %, так і діастолічне – за показником Е/е’ < 13. Виявлено, що багатосудинне ушкодження має більше значення для розвитку ремоделювання ЛШ при ФВЛШ < 50 % незалежно від стану його діастолічної функції. Вісцеральний жир як ектопічна складова сприяє виникненню ремоделювання ЛШ, що обумовлено діастолічною дисфункцією.
Висновок. Предикторне значення рівня накопичення ектопічного вісцерального жиру має значення для прогнозування раннього ремоделювання, що асоційоване з ізольованою діастолічною дисфункцією у хворих з ГІМ.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Пархоменко О.М., Шумаков О.В., Талаєва Т.В. та ін. Нові можливості оцінювання ризику розвитку госпітальних ускладнень у хворих з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST за даними вивчення клітинного складу крові // Укр. кардіол. журн.– 2021.– № 1.– C. 7–17. doi: 10.31928/1608-635X-2021.1.717.
Alpert M.A, Karthikean K., Abdullah O. et al. Obesity and cardiac remodeling in adults: mechanisms and clinical implications // Prog. Cardiovasc. Dis.– 2018.– Vol. 61 (Issue 2).– Р. 114–123. doi: 10.1016/j.pcad.2018.07.012.
Bagi Z., Broskova Z., Feher A. Obesity and coronary microvascular disease – implications for adipose tissue-mediated remote inflammatory response // Curr. Vasc. Pharmacol.– 2014.– Vol. 12 (Issue 3).– Р. 453–461. doi: 10.2174/1570161112666140423221843.
Biswas S., Andrianopolis N., Dinh D. et al. Association of body mass index and extreme obesity with long-term outcomes following percutaneous coronary intervention // J. Am. Heart Assoc.– 2019.– Vol. 8 (Issue 21).– Р. 1–29. doi: 10.1161/JAHA.119.012860.
Buse J.B., Wexler D.J., Tsapas A. et al. 2019 Update to: Management of Hyperglycemia in Type 2 Diabetes, 2018. A Consensus Report by the American Diabetes Association (ADA) and the European Association for the Study of
Diabetes (EASD) // Diabetes Care.– 2020.– Vol. 43 (Issue 2).– Р. 487–493. doi: 10.2337/dci19-0066.
Csige I., Ujvárosy D., Szabó Z. et al. The impact of obesity on the cardiovascular system // J. Diabetes Research.– 2018.– Vol. 3.– Р. 1–12. doi: 10.1155/2018/3407306.
Das S.R., Alexander K.P., Chen A.Y. et al. Impact of body weight and extreme obesity on the presentation, treatment, and in-hospital outcomes of 50,149 patients with ST-Segment elevation myocardial infarction results from the NCDR (National Cardiovascular Data Registry) // J. Am. Coll. Cardiol.– 2011.– Vol. 58 (Issue 25).– Р. 2642–2650. doi: 10.1016/j.jacc.2011.09.030.
Dhoot J., Tariq S., Erande A. et al. Effect of morbid obesity on in-hospital mortality and coronary revascularization outcomes after acute myocardial infarction in the United States // Am. J. Cardiol.– 2013.– Vol. 111 (Issue 8).– Р. 1104–1110. doi: 10.1016/j.amjcard.2012.12.033.
Guerra F., Malagoli A., Contadini D. et al. Global Longitudinal Strain as a Predictor of First and Subsequent Arrhythmic Events in Remotely Monitored ICD Patients With Structural Heart Disease // JACC Cardiovasc. Imaging.– 2020.– Vol. 1 (Issue 1).– Р. 1–9. doi: 10.1016/j.jcmg.2018.12.020.
Hastie C.E., Padmanabhan S., Slack R. et al. Obesity paradox in a cohort of 4880 consecutive patients undergoing percutaneous coronary intervention // Eur. Heart J.– 2010.– Vol. 2.– Р. 222–226. doi: 10.1093/eurheartj/ehp317.
Ibanez B., James S., Agewall S. et al. ESC Scientific Document Group. 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J.– 2018.– Vol. 39 (Issue 2).– Р. 119–177. doi: 10.1093/eurheartj/ehx393.
Komiyama H., Takano M., Hata N. et al. Neoatherosclerosis: Coronary stents seal atherosclerotic lesions but result in making a new problem of atherosclerosis // World J. Cardiol.– 2015.– Vol. 7 (Issue 11).– Р. 776–783. doi: 10.4330/wjc.v7.i11.776.
Lavie C.J., Milani R.V., Ventura H.O. Obesity and cardiovascular disease: risk factor, paradox, and impact of weight loss // J. Am. Coll. Cardiol.– 2009.– Vol. 53 (Issue 21).– Р. 1925–1932. doi: 10.1016/j.jacc.2008.12.068.
Lee H.S., Park K.W., Kang J. et al. Sarcopenia index as a predictor of clinical outcomes in older patients with coronary artery disease // J. Clin. Med.– 2020.– Vol. 27, 9 (10).– P. 3121. doi: 10.3390/jcm9103121.
Liu J.H., Chen Y., Yuen M. et al. Incremental prognostic value of global longitudinal strain in patients with type 2 diabetes mellitus // Cardiovasc. Diabetol.– 2016.– Vol. 15 (Issue 22). doi: 10.1186/s12933-016-0333-5.
Ma W.Q., Sun X.J., Wang Y. et al. Does body mass index truly affect mortality and cardiovascular outcomes in patients after coronary revascularization with percutaneous coronary intervention or coronary artery bypass graft? A systematic review and network meta-analysis // Obes. Rev.– 2018.– Vol. 19 (Issue 9).– Р. 1236–1247. doi: 10.1111/obr.12713.
Mach F., Baigent C., Catapano A.L. et al. 2019 ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias: lipid modification to reduce cardiovascular risk // Eur. Heart J.– 2020.– Vol. 41 (Issue 1).– Р. 111–188. doi: 10.1093/eurheartj/ehz455.
Maddox T.M., Januzzi J.L., Allen L.A. et al. 2021 Update to the 2017 ACC Expert Consensus Decision Pathway for Optimization of Heart Failure Treatment: Answers to 10 Pivotal Issues About Heart Failure With Reduced Ejection Fraction: A Report of the American College of Cardiology Solution Set Oversight Committee // JACC.– 2021.– Vol. 77 (Issue 6).– P. 772–810. doi: 10.1016/j.jacc.2020.11.022.
Medina-Inojosa J.R., Somers V.K., Thomas R.J. et al. Association between adiposity and lean mass with long-term cardiovascular events in patients with coronary artery disease: no paradox // J. Am. Heart Assoc.– 2018.– Vol. 7 (Issue 10). doi: 10.1161/JAHA.117.007505.
Mehta L., Devlin W., McCullough P.A. et al. Impact of body mass index on outcomes after percutaneous coronary intervention in patients with acute myocardial infarction // Am. J. Cardiol.– 2007.– Vol. 99 (Issue 7).– Р. 906–910. doi: 10.1016/j.amjcard.2006.11.038.
Nagueh S.F., Smiseth O.A., Appleton C.P. et al. Recommendations for the evaluation of left ventricular diastolic function by echocardiography: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging // J. Am. Soc. Echocardiogr.– 2016.– Vol. 29 (Issue 4).– Р. 277–314. doi: 10.1016/j.echo.2016.01.011.
Okuan E., Ayca B., Varol S. Increased visceral fat and lower muscle strength associated with acute myocardial infarction // Atherosclerosis.– 2016.– Vol. 252.– P. e1–e196.
Oliveira A., Ramos E., Lopes C. et al. Self-reporting weight and height: misclassification effect on the risk estimates for acute myocardial infarction // Eur. J. Public. Health.– 2009.– Vol. 19.– Р. 548–553.
Park J.J., Park J.B., Park J.H. et al. Global longitudinal strain to predict mortality in patients with acute heart failure // JACC.– 2018.– Vol. 71 (Issue 18).– Р. 1947–1957. doi: 10.1016/j.jacc.2018.02.064.
Park S.J., Lim H.S., Sheen S.S. et al. Impact of body fat distribution on long-term clinical outcomes after drug-eluting stent implantation // PLoS One.– 2018.– Vol. 13 (Issue 5). doi: 10.1371/journal.pone.0197991.
Petyunina O.V., Kopytsya M.P., Berezin A.E. Macrophage inhibitory factor predicted late cardiac remodeling in acute myocardial infarction patients underwent successful percutaneous coronary intervention // La Prensa Medica Argentina.– 2019.– Vol. 105 (Issue 5).– Р. 160–169.
Schargrodsky H., Rozlosnik J., Ciruzzi M. et al. Body weight and nonfatal myocardial infarction in a case-control study from Argentina // Soz. Praventivmed.– 1994.– Vol. 39 (Issue 3).– Р. 126–133. doi: 10.1007/BF01299656.
Sekiguchi M., Muramatsu T., Kishi K. et al. Occlusion patterns, strategies and procedural outcomes of percutaneous coronary intervention for in-stent chronic total occlusion // EuroIntervention.– 2021.– Vol. 17 (Issue 8).– Р. 631–638. doi: 10.4244/EIJ-D-20-01151.
Sever M.Ş., Jager K.J., Vanholder R. et al. A roadmap for optimizing chronic kidney disease patient care and patient-oriented research in the Eastern European nephrology community // Clin. Kidney J.– 2021.– Vol. 14 (Issue 1).– Р. 23–35. doi: 10.1093/ckj/sfaa218.
Sorop O., Olver T. D., van de Wouw J. et al. The microcirculation: a key player in obesity-associated cardiovascular disease // Cardiovasc. Research.– 2017.– Vol. 113 (Issue 9).– Р. 1035–1045. doi: 10.1093/cvr/cvx093.
Terada T., Johnson J.A., Norris C. et al. Body masss index is associated with differential rates of coronary revascularization following cardiac catheterization // Can. J. Cardiology.– 2017.– Vol. 33 (Issue 6).– Р. 822–829. doi: 10.1016/j.cja.2016.12.016.
Williams B., Mancia G., Spiering W. et al. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension // Eur. Heart J.– 2018.– Vol. 39 (Issue 33).– Р. 3021–3104. doi: 10.1093/eurheartj/ehy339.
Wolk R., Berger P., Lennon R.J. et al. Body mass index a risk factor for unstable angina and myocardial infarction in patients with angiographically confirmed coronary artery disease // Circulation.– 2003.– Vol. 108.– Р. 2206–2211.
World Medical Association Declaration of HelsinkiEthical Principles for Medical Research Involving Human Subjects // JAMA.– 2013.– Vol. 310 (Issue 20).– Р. 2191–2194. doi: 10.1001/jama.2013.281053.
Yusuf S., Hawken S., Ounpuu S. et al. INTERHEART Study Investigators. Effect of potentially modifiable risk factors associated with myocardial infarction in 52 countries (the INTERHEART study): case-control study // Lancet.– 2004.– Vol. 364 (Issue 9438).– Р. 937–952. doi: 10.1016/S0140-6736(04)17018-9.
Yusuf S., Hawken S., Ounpuu S. et al. Obesity and the risk of myocardial infarction in 27 000 participants from 52 countries: a case-control study // Lancet.– 2005.– Vol. 366.– Р. 1640–1649.
Zhu J., Su X., Li G. et al. The incidence of acute myocardial infarction in relation to overweight and obesity: a meta-analysis // Arch. Med. Sci.– 2014.– Vol. 10 (Issue 5).– Р. 855–862. doi: 10.5114/aoms.2014.46206.