Екстракардіальні токсичні ефекти аміодарону: огляд літератури і власні спостереження
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Аміодарон на сьогодні – це один із найбільш поширених антиаритмічних препаратів, який з успіхом використовується для лікування як шлуночкових, так і надшлуночкових порушень ритму. У багатьох складних клінічних ситуаціях цей препарат є препаратом вибору. Незважаючи на свою високу ефективність й унікальну антиаритмічну активність у порівнянні з іншими класами антиаритмічних препаратів, аміодарон має найбільший спектр побічних ефектів та ускладнень – як кардіальних, так і екстракардіальних. Аміодарон та його метаболіти відрізняються високою ліпофільністю, завдяки якій вони у великих кількостях накопичуються в печінці, легенях, шкірі, жировій тканині, рогівці ока та інших органах. Аміодарон-індукована легенева токсичність є одним із найбільш серйозних побічних ефектів застосування. Розвиток аміодарон-індукованої дисфункції щитоподібної залози, печінки та інших органів, у більшості випадків, не призводить до тяжких наслідків, але в деяких ситуаціях виявлені побічні ефекти є приводом до відміни препарату. У низці рандомізованих досліджень підкреслено, що тяжкі побічні ефекти пов’язані переважно з призначенням аміодарону у високих дозах, у зв’язку з чим його застосування нерідко обмежується. Зауважимо, що за півстолітню історію застосування цього препарату показання до його призначення істотно звузилися через високу токсичність препарату. Останніми роками з’явилася тенденція до призначення низьких доз аміодарону, з регулярним контролем ефективності його дії й наявності побічних ефектів. Наведена в огляді інформація може бути корисна для раціонального застосування аміодарону в клінічній практиці. У статті також представлені власні клінічні спостереження тяжких екстракардіальних побічних ефектів аміодарону. Ускладнення, зазначені вище, найчастіше пов’язані з надмірним прийомом аміодарону, і їх можна уникнути або мінімізувати шляхом ретельного дотримання мінімальної підтримувальної дози. Відповідно до сучасних рекомендацій, перед призначенням будь-якого антиаритмічного препарату необхідно ретельно зважувати не лише очікуваний прямий ефект, а і враховувати його можливі побічні ефекти та ускладнення.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Більченко О.С., Красовська К.О., Веремеєнко О.В. та ін. Лікарсько-індуковані інтерстиціальні ураження легень // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.– 2019.– Т. 31, № 31.– С. 121–129. doi: 10.26565/2075-5457-2018-31-12.
Зінченко Ю.В., Страфун О.В, Кубан Г.В. Небезпечні побічні ефекти аміодарону: «аміодаронова легеня» // Укр. кардіол. журн.– 2014.– № 6.– С. 85–91.
Астахов С.Ю., Ткаченко Н.В., Папанян С.С. Кордароновая кератопатия и болезнь Фабри: Дифференциальная диагностика, лечение // Офтальмологические ведомости.– 2015.– Т. 8, № 2.– С. 71–78. doi: 10.17816/OV2015271-78.
Барламов П.Н., Мокрушина Ю.С., Щекотов В.В. Пневмопатия, индуцированная приемом амиодарона // Клиническая медицина.– 2013.– Т. 91, № 8.– С. 64–66.
Ивашкин В.Т., Жаркова М.С., Маевская М.В., Лапшин А.В. Случай тяжелого лекарственного гепатита, индуцированного длительным приемом кордарона // Рос. мед. вестн.– 2009.– Т. 14, № 2.– С. 78–83.
Олисова О.Ю. Фоточувствительные дерматозы: лечение и профілактика // Лечащий врач.– 2006.– № 5.– С. 59–62.
Свириденко Н.Ю. Функциональная автономия при эндемическом зобе // Проблемы эндокринологии.– 2005.– № 1.– С. 40–42. doi: 10.14341/probl200551140-41.
Свириденко Н.Ю., Платонова Н.М., Молашенко Н.В. и др. Эндокринные аспекты применения амиодарона в клинической практике (Алгоритм наблюдения и лечения функциональных расстройств щитовидной железы) // Рос. кардиол. журн.– 2012.– Т. 94, № 2.– С. 63–71.
Сердюк С.Е., Бакалов С.А., Соболева В.А. и др. Амиодарон-ассоциированная дисфункция щитовидной железы: частота развития, возможности коррекции // Кардиология.– 2004.– Т. 44, № 10.– С. 32–38.
Сивякова О.Н., Шманова Н.Ю., Дулеба А.П. Случай множественных побочных эффектов амиодарона // Consilium Medicum.– 2018.– Т. 20, № 5.– С. 71–74. doi: 10.26442/2075–1753.
Abuzaid A., Saad M., Ayan M. Amiodarone Pulmonary Toxicity after Drug: A Case Report and Review of the Literature // J. Pulmonary Respiratory Medicine.– 2015.– Vol. 6 (3).– P. 1–3. doi: 10.4172/2161-105X.1000343.
Alvaro A., MacLehose R., Lutsey P. et. al. Association of amiodarone use with acute pancreatitis in patients with atrial fibrillation // JAMA Intern. Med.– 2015.– Vol. 175 (3).– P. 449–450. doi: 10.1001/jamainternmed.2014.6927.
Amiodarone.– URL: https://www.drugs.com/amiodarone.html.
Amjad W., Qureshi W., Farooq A. et al. Gastrointestinal Side Effects of Antiarrhythmic Medications: A Review of Current Literature // Cureus.– 2017.– Vol. 9 (9).– P. 1646. doi: 10.7759/cureus.1646.
Bartalena L., Bogazzi F., Chiovato L. et al. 2018 European Thyroid Association (ETA) Guidelines for the Management of Amiodarone-Associated Thyroid Dysfunction // Eur Thyroid J.– 2018.– Vol. 7 (2).– P. 55–66. doi: 10.1159/000486957.
Benassi F., Molardi A., Righi E. et al. ECMO for pulmonary rescue in an adult with amiodarone-induced toxicity // Heart Vessels.– 2015.– Vol. 30 (3).– P. 410–415. doi: 10.1007/s00380-014-0487-6.
Brugada J., Katritsis D., Arbelo E. et al. 2019 ESC Guidelines for the management of patients with supraventricular tachycardia. The Task Force for the management of patients with supraventricular tachycardia of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J.– 2020.– Vol. 41 (5).– P. 655–720. doi: 10.1093/eurheartj/ehz467.
Bucco S., Arazzi M., Giunta F. et. al. Acute hepatotoxicity from intravenous amiodarone in a patient on hemodialysis // G. Ital. Nefrol.– 2016.– Vol. 33 (1).– P. gin/33.1.1.
Chalasani N., Bonkovsky HL., Fontana R. et al. United States Drug Induced Liver Injury Network. Features and outcomes of 899 patients with drug-induced liver injury: The DILIN Prospective Study // Gastroenterology.– 2015.– Vol. 148 (7).– P. 1340–52.e7. doi: 10.1053/j.gastro.2015.03.006.
Chen C., Wu C. Acute Hepatotoxicity of Intravenous Amiodarone: Case Report and Review of the Literature // Am. J. Ther.– 2016.– № 23 (1).– P. e260–263. doi: 10.1097/MJT.0000000000000149.
Czarnywojtek A., Plazinska M., Zgorzalewicz-Stachowiak M. et al. Dysfunction of the thyroid gland during amiodarone therapy: a study of 297 cases // Ther Clin. Risk Manag.– 2016.– Vol. 2016 (12).– P. 505–513. doi :10.2147/TCRM.S96606.
De Marzio D., Navarro V. Amiodarone. Hepatotoxicity of cardiovascular and antidiabetic drugs // J. Hepatology Gastrointestinal Disorders.– 2016.– Vol. 2 (1).– P. 1–3. doi: 10.4172/2475-3181.1000120.
Epstein A., Olshansky B., Naccarelli G. et al. Practical management guide for clinicians who treat patients with amiodarone // Am. J. Med.– 2016.– Vol 129 (5).– P. 468–475. doi: 10.1016/j.amjmed.2015.08.039.
Erven L., Schalij M.J. Amiodarone: an effective antiarrhythmic drug with unusual side effects // Heart.– 2010.– Vol. 96 (19).– P. 1593–1600. doi: 10.1136/hrt.2008.152652.
Fabiani I., Tacconi D., Grotti S. et. al. Amiodarone-induced pulmonary toxicity mimicking acute pulmonary edema // J. Cardiovasc. Med.– 2011.– Vol. 12 (5).– P. 361–365. doi: 10.2459/JCM.0b013e328334a3f4.
Famularo G., Minisola G., Nicotra G.C., De Simone C. Acute pancreatitis caused by amiodarone // Eur. J. Emerg. Med.– 2004.– Vol. 5 (6).– P. 305–306. doi: 10.1016/j.cgh.2006.11.023.
Fonseca P., Dias A., Gonçalves H., Albuquerque A., Gama V. Acute hepatitis after amiodarone infusion // World. J. Clin. Cases.– 2015.– Vol. 3 (10). P. 900–903. doi: 10.12998/wjcc.v3.i10.900.
Gawałko M., Kapłon-Cieślicka A., Hohl M. et al. COVID-19 associated atrial fibrillation: Incidence, putative mechanisms and potential clinical implications // Int. J. Cardiol. Heart Vasc.– 2020.– Vol. 30.– P. 100631. doi: 10.1016/j.ijcha.2020.100631.
Gurcov R., Jerin C., Flatz W. et al. Superior canal dehiscence syndrome: diagnosis with vestibular evoked myogenic potentials and fremitus nystagmus // HNO.– 2018.– Vol. 66 (1).– P. 28. doi: 10.3389/fneur.2018.00119.
Gurkov R., Manzari L., Blodow A. et al. Amiodarone-associated bilateral vestibulopathy // Otorhinolaryngol.– 2018.– Vol. 275 (3).– P. 23–25. doi: 10.3389/fneur.2018.00119.
Hamilton D. Sr., Nandkeolyar S., Lan H. et al. Amiodarone: A Comprehensive Guide for Clinicians // Am. J. Cardiovasc. Drugs.– 2020.– Vol. 20 (6).– P. 549–558. doi: 10.1007/s40256-020-00401-5.
Hashmi A., Keswani N., Kim S., Graham D. Hepatic dysfunction in patients receiving intravenous amiodarone // South Med. J.– 2016.– Vol. 109 (2).– P. 6–83. doi: 10.14423 / SMJ.0000000000000413.
Hindricks G., Potpara T., Dagres N. et al. 2020 ESC Guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS): The Task Force for the diagnosis and management of atrial fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the European Heart Rhythm Association (EHRA) of the ESC // Eur. Heart J.– 2021.– Vol. 42 (5).– P. 373–498. doi: 10.1093/eurheartj/ehaa612.
Huang C., Tseng C., Chu C. et al. Adherence to guidelines in monitoring amiodarone-induced thyroid dysfunction // J. Eval. Clin. Practice.– 2017.– Vol. 12 (4).– P. 108–113. doi: 10.1371/journal.pone.0171379.
Lai S., Lin C., Liao K., Lin C. Amiodarone use and risk of acute pancreatitis: A population-based case-control study // Heart Rhythm.– 2015.– Vol. 12 (1).– P. 163–166. doi: 10.1016/j.hrthm.2014.08.037.
Lim Y., Lin C., Lin Y. et al. Antiarrhythmic agents and the risk of malignant neoplasm of liver and intrahepatic bile ducts // PloS One.– 2015.– Vol. 10 (1).– P. 960. doi: 10.1371/journal.pone.0116960.
Mankikian J., Favelle O., Guillon A. et al. Initial characteristics and outcome of hospitalized patients with amiodarone pulmonary toxicity // Respir. Med.– 2014.– Vol. 108 (4).– P. 638–646. doi: 10.1016/j.rmed.2014.01.014.
Merino J., Perez de Isla L. Treatment with amiodarone: how to avoid complications // The e-Journal of Cardiology Practice.– 2011.– Vol. 10 (2).– Available from: https://www.escardio.org/Journals/E-Journal-of-Cardiology-Practice/Volume-/Treatment-with-amiodarone-How-to-avoid-complications.
Nacca N., Bhamidipati C., Yuhico L. et. al. Severe amiodarone induced pulmonary toxicity // J. Thorac. Dis.– 2012.– Vol. 4 (6).– P. 667–670. doi: 10.3978/j.issn.2072-1439.2012.06.08.
Papiris S.A., Triantafillidou C., Kolilekas L., Markoulaki D., Manali E. Amiodarone: review of pulmonary effects and toxicity // Drug Saf.– 2010.– Vol. 33 (7).– P. 539–558. doi: 10.2165/11532320-000000000-00000.
Regitz-Zagrosek V., Roos-Hesselink J., Bauersachs J. et al. 2018 ESC Guidelines for the management of cardiovascular diseases during pregnancy: The Task Force for the Management of Cardiovascular Diseases during Pregnancy of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J.– 2018.– Vol. 39 (34).– P. 3165–3241. doi: 10.1093/eurheartj/ehy340.
Ruehl R., Guerkov R. Amiodarone-induced gait unsteadiness is revealed to be bilateral vestibulopathy // Eur. J. Neurol.– 2017.– Vol. 24 (2).– P. 7–8. doi: 10.3389/fneur.2017.00444.
Schwaiblmair M., Berghaus T., Haeckel T. et. al. Amiodarone-induced pulmonary toxicity: An under-recognized and severe adverse effect? // J. German. Cardiac. Society.– 2010.– Vol. 99 (11).– P. 693–700. doi: 10.1007/s00392-010-0181-3.
Tisdale J., Chung M., Campbell K. et al. Drug-induced arrhythmias: a scientific statement from the American Heart Association // Circulation.– 2020.– Vol. 142 (15).– P. e214–e233. doi: 10.1161/CIR.0000000000000905.