Фібриляція передсердь як прогностичний фактор у пацієнтів з тромбоемболією легеневої артерії

Анотація

Мета роботи – проаналізувати особливості клінічного перебігу та визначення прогностичних критеріїв у пацієнтів з тромбоемболією легеневої артерії (ТЕЛА) та супутньою фібриляцією передсердь (ФП).
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз 243 медичних карток стаціонарних пацієнтів з діагнозом «ТЕЛА», що були послідовно госпіталізовані до КНП «МКЛ № 8» ХМР у період з 01.01.2018 до 01.01.2020. Критерій залучення – діагноз «ТЕЛА», верифікований мультиспіральною комп’ютерною томографічною ангіогра­­фією (МСКТ-ангіографія) легеневих судин та/або за результатами автопсії. Хворі були розподілені на групи: 1 – 45 (18,5 %) пацієнтів з ТЕЛА і ФП, 2 – 198 (81,5 %) пацієнтів з ТЕЛА без ФП. Пацієнти групи 1 були розподілені на підгрупи: 1А – 22 (48,8 %) хворих з ТЕЛА і ФП de novo; 1Б – 23 (51,2 %) хворих з ТЕЛА і ФП, що була наявна до епізоду гострої ТЕЛА. Проаналізовано клініко-анамнестичні, лабораторно-інструментальні параметри, рівні летальності, проведено статистичний аналіз даних.
Результати та обговорення. Пацієнти з групи 1 були старшими (відповідно (67,2±10,6) і (58,6±14,6) року), мали більше випадків ішемічного інсульту в анамнезі. Під час госпіталізації пацієнтів з високим ризиком було більше в групі 1; у хворих з невисоким ризиком за індексом PESI було більше балів, вони мали нижчу сатурацію крові, більшу частоту серцевих скорочень. За лабораторними показниками групи відрізнялися за рівнем нейтрофілів та креатиніну. За даними МСКТ-ангіографії легеневої артерії (ЛА) групи відрізнялися за розмірами легеневого стовбура, діаметрами легеневих артерій; за даними ехокардіографії – за розмірами лівого та правого передсердь, кінцеводіастолічним і кінцевосистолічним розмірами лівого шлуночка (ЛШ), фракцією викиду ЛШ, середнім тиском у ЛА. При порівнянні груп 1А та 1Б була виявлена різниця щодо кількості ішемічних інсультів (більше в групі 1Б). Значна частина хворих з групи 1А були з високим ризиком, крім того, пацієнти обох груп мали великі індекси за шкалою PESI. За лабораторними показниками групи статистично значуще відрізнялися за рівнем нейтрофілів та креатиніну. Розмір лівого передсердя був статистично значуще більшим у групі 1Б, проте середній тиск у ЛА був вищим у групі 1А. Загальна летальність становила 18,5 %, летальність в осіб без ФП та з ФП суттєво відрізнялася (відповідно 13,6 і 44,4 %). Статистично значуща різниця також спостерігалася за рівнем летальності в групах 1А та 1Б (відповідно 67,5 і 21,7 %). За даними уні- та мультиваріантного аналізу визначено фактори, що впливають на прогноз, зокрема ФП.
Висновки. У хворих з ТЕЛА ФП трапляється у 18,5 %, а у 9 % – уперше діагностована. Хворі з ФП і ТЕЛА в середньому були старшими за хворих з ТЕЛА без ФП на 8,6 року. У групі хворих з ФП рідше виявляють тромбоз вен нижніх кінцівок. У хворих з ФП статистично значуще більші розміри не тільки лівого, а й правого передсердя та нижча ФВ ЛШ. ФП, як і вік, сатурація крові киснем, наявність ожиріння, кількість балів за індексом PESI, є незалежним чинником, що пов’язаний з несприятливим прогнозом (госпітальною летальністю). За результатами моделі Каплана – Мейєра, найбільш виразний негативний вплив на найближчий прогноз має вперше діагностована ФП.