Предиктори утримання синусового ритму в пацієнтів із пізньою персистентною фібриляцією передсердь після електричної кардіоверсії під час 6-місячного проспективного спостереження
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета роботи – визначити предиктори утримання синусового ритму (СР) в пацієнтів з персистентною фібриляцією передсердь (ФП) і тривалістю її епізоду ≥ 90 днів при 6-місячному проспективному спостереженні після планової електричної кардіоверсії (ЕКВ).
Матеріали і методи. В одноцентровому когортному дослідженні проаналізували дані клінічно-інструментального обстеження 59 пацієнтів з персистентною формою ФП і тривалістю її епізоду ≥ 90 днів (до 12 місяців), в яких СР відновили шляхом планової ЕКВ. Залежно від утримання СР упродовж наступних 6 місяців пацієнтів поділили на дві групи: 32 (54 %) пацієнти зі збереженням СР (Г1) і 27 (46 %) пацієнтів, в яких утримати СР не вдалося (Г2).
Результати та обговорення. Г2, порівняно з Г1, демонструвала тяжчий перебіг серцевої недостатності (частота виявлення стадії С – 74 % і 44 % відповідно [р=0,019]). За даними трансторакальної ехокардіографії (ТТЕ), Г1, на відміну від Г2, характеризувалася кращими початковими структурними показниками лівих відділів серця, зокрема діаметра лівого передсердя (ЛП), кінцевих діастолічного і систолічного об’ємів лівого шлуночка (ЛШ), ліпшою систолічною функцією ЛШ (за показником фракції викиду (ФВ) ЛШ), а також переважанням випадків відсутньої чи незначної легеневої гіпертензії (ЛГ). За даними трансезофагеальної ехокардіографії, у групі Г2 частіше виявляли феномен спонтанного (ехо)контрастування, а також випадки зниження швидкості вигнання крові з вушка лівого передсердя (ШВК ВЛП) ≤ 40 см/c, порівняно з Г1. Незалежними предикторами утримання СР при 6-місячному спостереженні після ЕКВ виявилися такі: вища ФВ ЛШ (відношення шансів (ВШ) 1,07 (95 % довірчий інтервал (ДІ) 1,01–1,13); р=0,021); ШВК ВЛП > 40 см/c (ВШ 4,33; 95 % ДІ 1,06–17,78; р=0,042), а також менш виражена ЛГ (ВШ 0,24; 95% ДІ 0,06–0,93; р=0,038). Дані ТТЕ у Г1, отримані через 6 місяців після ЕКВ, свідчили про поліпшення структурних показників обох передсердь (зменшення діаметра ЛП, об’ємів ЛП і правого передсердя та їхніх індексів). Утім у Г2 відзначено погіршання систолічної функції ЛШ (збільшення кінцевого систолічного об’єму та зниження ФВ ЛШ), – на відміну від Г1. До того ж пацієнти Г2 порівняно з Г1 на етапі 6-місячного спостереження демонстрували тяжчий ступінь вираження ЛГ, а також регургітації на мітральному і трикуспідальному клапанах.
Висновки. Незалежними предикторами утримання СР при 6-місячному спостереженні після планової ЕКВ в пацієнтів з персистентною ФП і тривалістю епізоду аритмії ≥ 90 днів виявилися краща систолічна функція ЛШ, ШВК ВЛП > 40 см/c, а також менш виражена ЛГ. Утримання СР упродовж 6 місяців асоціювалося зі зворотним ремоделюванням лівих камер серця і правого передсердя. Навпаки, неутримання СР у динаміці 6-місячного спостереження асоціювалося з погіршанням систолічної функції ЛШ, посиленням ступеня вираження ЛГ та регургітації на атріовентрикулярних клапанах.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Ahmed S, Rienstra M, Crijns HJ, Links TP, Wiesfeld AC, Hillege HL, Bosker HA, Lok DJ, Van Veldhuisen DJ, Van Gelder IC; CONVERT Investigators. Continuous vs episodic prophylactic treatment with amiodarone for the prevention of atrial fibrillation: a randomized trial. JAMA. 2008;300(15):1784-92. https://doi.org/10.1001/jama.300.15.1784.
Akamatsu K, Ito T, Ozeki M, Miyamura M, Sohmiya K, Hoshiga M. Left atrial spontaneous echo contrast occurring in patients with low CHADS2 or CHA2DS2-VASc scores. Cardiovasc Ultrasound. 2020;18(1):31. https://doi.org/10.1186/s12947-020-00213-2.
Allessie M, Ausma J, Schotten U. Electrical, contractile and structural remodeling during atrial fibrillation. Cardiovasc Res. 2002;54(2):230-46. https://doi.org/10.1016/s0008-6363(02)00258-4.
Andrade J, Khairy P, Dobrev D, Nattel S. The clinical profile and pathophysiology of atrial fibrillation: relationships among clinical features, epidemiology, and mechanisms. Circ Res. 2014;114(9):1453-68. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.114.303211.
Beppu S, Nimura Y, Sakakibara H, Nagata S, Park YD, Izumi S. Smoke-like echo in the left atrial cavity in mitral valve disease: its features and significance. J Am Coll Cardiol. 1985;6(4):744-9. https://doi.org/10.1016/s0735-1097(85)80476-9.
Brandes A, Crijns HJGM, Rienstra M, Kirchhof P, Grove EL, Pedersen KB, Van Gelder IC. Cardioversion of atrial fibrillation and atrial flutter revisited: current evidence and practical guidance for a common procedure. Europace. 2020;22(8):1149-61. https://doi.org/10.1093/europace/euaa057.
Calkins H, Hindricks G, Cappato R, Kim YH, Saad EB, Aguinaga L, Akar JG, Badhwar V, Brugada J, Camm J, Chen PS, Chen SA, Chung MK, Cosedis Nielsen J, Curtis AB, Davies DW, Day JD, d'Avila A, Natasja de Groot NMS, Di Biase L, Duytschaever M, Edgerton JR, Ellenbogen KA, Ellinor PT, Ernst S, Fenelon G, Gerstenfeld EP, Haines DE, Haissaguerre M, Helm RH, Hylek E, Jackman WM, Jalife J, Kalman JM, Kautzner J, Kottkamp H, Kuck KH, Kumagai K, Lee R, Lewalter T, Lindsay BD, Macle L, Mansour M, Marchlinski FE, Michaud GF, Nakagawa H, Natale A, Nattel S, Okumura K, Packer D, Pokushalov E, Reynolds MR, Sanders P, Scanavacca M, Schilling R, Tondo C, Tsao HM, Verma A, Wilber DJ, Yamane T; Document Reviewers: 2017 HRS/EHRA/ECAS/APHRS/SOLAECE expert consensus statement on catheter and surgical ablation of atrial fibrillation. Europace. 2018;20(1):e1-e160. https://doi.org/10.1093/europace/eux274.
Camm AJ, Naccarelli GV, Mittal S, Crijns HJGM, Hohnloser SH, Ma CS, Natale A, Turakhia MP, Kirchhof P. The Increasing Role of Rhythm Control in Patients With Atrial Fibrillation: JACC State-of-the-Art Review. J Am Coll Cardiol. 2022;79(19):1932-48. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2022.03.337.
Charalampopoulos A, Lewis R, Hickey P, Durrington C, Elliot C, Condliffe R, Sabroe I, Kiely DG. Pathophysiology and Diagnosis of Pulmonary Hypertension Due to Left Heart Disease. Front Med (Lausanne). 2018;5:174. https://doi.org/10.3389/fmed.2018.00174.
De Vos CB, Crijns HJ, Tieleman RG. The fibrillating atrial myocardium visualized: an unexploited source of information. Heart Rhythm. 2009;6(8):124748. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2008.11.003.
Fuster V, Rydén LE, Cannom DS, Crijns HJ, Curtis AB, Ellenbogen KA, Halperin JL, Le Heuzey JY, Kay GN, Lowe JE, Olsson SB, Prystowsky EN, Tamargo JL, Wann S, Smith SC Jr, Jacobs AK, Adams CD, Anderson JL, Antman EM, Halperin JL, Hunt SA, Nishimura R, Ornato JP, Page RL, Riegel B, Priori SG, Blanc JJ, Budaj A, Camm AJ, Dean V, Deckers JW, Despres C, Dickstein K, Lekakis J, McGregor K, Metra M, Morais J, Osterspey A, Tamargo JL, Zamorano JL; American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines; European Society of Cardiology Committee for Practice Guidelines; European Heart Rhythm Association; Heart Rhythm Society. ACC/AHA/ESC 2006 Guidelines for the Management of Patients with Atrial Fibrillation: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines and the European Society of Cardiology Committee for Practice Guidelines (Writing Committee to Revise the 2001 Guidelines for the Management of Patients With Atrial Fibrillation): developed in collaboration with the European Heart Rhythm Association and the Heart Rhythm Society. Circulation. 2006;114(7):e257-354. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.106.177292. Erratum in: Circulation. 2007;116(6):e138.
Gumprecht J, Szulik M, Domek M, Mazurek M, Shantsila A, Oxborough D, Lip G. Novel Echocardiographic Biomarkers in the Management of Atrial Fibrillation. Current Cardiovascular Imaging Reports. 2019;12(43):1-12. https://doi.org/10.1007/s12410-019-9520-6.
Heidenreich PA, Bozkurt B, Aguilar D, Allen LA, Byun JJ, Colvin MM, Deswal A, Drazner MH, Dunlay SM, Evers LR, Fang JC, Fedson SE, Fonarow GC, Hayek SS, Hernandez AF, Khazanie P, Kittleson MM, Lee CS, Link MS, Milano CA, Nnacheta LC, Sandhu AT, Stevenson LW, Vardeny O, Vest AR, Yancy CW; WRITING COMMITTEE MEMBERS. 2022 American College of Cardiology/American Heart Association/Heart Failure Society of America Guideline for the Management of Heart Failure: Executive Summary. J Card Fail. 2022;28(5):810-30. https://doi.org/10.1016/j.cardfail.2022.02.009.
Hindricks G, Potpara T, Dagres N, Arbelo E, Bax JJ, Blomström-Lundqvist C, Boriani G, Castella M, Dan GA, Dilaveris PE, Fauchier L, Filippatos G, Kalman JM, La Meir M, Lane DA, Lebeau JP, Lettino M, Lip GYH, Pinto FJ, Thomas GN, Valgimigli M, Van Gelder IC, Van Putte BP, Watkins CL; ESC Scientific Document Group. 2020 ESC Guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS): The Task Force for the diagnosis and management of atrial fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the European Heart Rhythm Association (EHRA) of the ESC. Eur Heart J. 2021;42(5):373-498. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa612. Erratum in: Eur Heart J. 2021;42(5):507. Erratum in: Eur Heart J. 2021;42(5):546-547. Erratum in: Eur Heart J. 2021;42(40):4194.
Konrad T, Theis C, Mollnau H, Sonnenschein S, Ocete BQ, Bock K, Münzel T, Rostock T. Primary Persistent Atrial Fibrillation: A Distinct Arrhythmia Subentity of an Ablation Population. J Cardiovasc Electrophysiol. 2015;26(12):1289-94. https://doi.org/10.1111/jce.12818.
Kottkamp H, Bender R, Berg J. Catheter ablation of atrial fibrillation: how to modify the substrate? J Am Coll Cardiol. 2015;65(2):196-206. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2014.10.034.
Lim HS, Denis A, Middeldorp ME, Lau DH, Mahajan R, Derval N, Albenque JP, Boveda S, Zellerhoff S, Yamashita S, Berte B, Mahida S, Komatsu Y, Daly M, Jesel L, Pomier C, Meillet V, Dubois R, Amraoui S, Shah A, Sacher F, Cochet H, Hocini M, Jaïs P, Sanders P, Haïssaguerre M. Persistent Atrial Fibrillation From the Onset: A Specific Subgroup of Patients With Biatrial Substrate Involvement and Poorer Clinical Outcome. JACC Clin Electrophysiol. 2016;2(2):129-39. https://doi.org/10.1016/j.jacep.2015.12.014.
Limantoro I, de Vos CB, Delhaas T, Weijs B, Blaauw Y, Schotten U, Kietselaer B, Pisters R, Crijns HJ. Clinical correlates of echocardiographic tissue velocity imaging abnormalities of the left atrial wall during atrial fibrillation. Europace. 2014;16(11):1546-53. https://doi.org/10.1093/europace/euu047.
Lohvinov YM, Mikhaliev KO, Zharinov OJ. Contemporary echocardiographic assessment of atrial appendages in non-valvular atrial fibrillation. Kardiol Pol. 2015;73(9):701-10. https://doi.org/10.5603/KP.2015.0162.
Magnocavallo M, Parlavecchio A, Vetta G, Gianni C, Polselli M, De Vuono F, Pannone L, Mohanty S, Cauti FM, Caminiti R, Miraglia V, Monaco C, Chierchia GB, Rossi P, Di Biase L, Bianchi S, de Asmundis C, Natale A, Della Rocca DG. Catheter Ablation versus Medical Therapy of Atrial Fibrillation in Patients with Heart Failure: An Updated Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. J Clin Med. 2022;11(19):5530. https://doi.org/10.3390/jcm11195530.
Marwick TH, Brugger N. Effects of Atrial Fibrillation and Sinus Rhythm on Cardiac Remodeling and Valvular Regurgitation. J Am Coll Cardiol. 2022;79(10):962-964. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2021.12.028.
Miyazaki S, Ito T, Suwa M, Nakamura T, Kobashi A, Kitaura Y. Role of transesophageal echocardiography in the prediction of thromboembolism in patients with chronic nonvalvular atrial fibrillation. Jpn Circ J. 2001;65(10):874-8. https://doi.org/10.1253/jcj.65.874.
Mont L, Bisbal F, Hernández-Madrid A, Pérez-Castellano N, Viñolas X, Arenal A, Arribas F, Fernández-Lozano I, Bodegas A, Cobos A, Matía R, Pérez-Villacastín J, Guerra JM, Ávila P, López-Gil M, Castro V, Arana JI, Brugada J; SARA investigators. Catheter ablation vs. antiarrhythmic drug treatment of persistent atrial fibrillation: a multicentre, randomized, controlled trial (SARA study). Eur Heart J. 2014;35(8):501-7. https://doi.org/10.1093/eurheartj/eht457.
Montgomery JA, Michaud GF. Ablation of Persistent and Long-standing Persistent Atrial Fibrillation. In book: Catheter Ablation of Cardiac Arrhythmias; 4th Ed. SK. Stephen Huang, JM. Miller (Eds). Elsevier, 2019:292-304.e4. doi:10.1016/B978-0-323-52992-1.00019-3.
Reddy YNV, Borlaug BA. Pulmonary Hypertension in Left Heart Disease. Clin Chest Med. 2021;42(1):39-58. https://doi.org/10.1016/j.ccm.2020.11.002.
Schotten U, Ausma J, Stellbrink C, Sabatschus I, Vogel M, Frechen D, Schoendube F, Hanrath P, Allessie MA. Cellular mechanisms of depressed atrial contractility in patients with chronic atrial fibrillation. Circulation. 2001;103(5):691-8. https://doi.org/10.1161/01.cir.103.5.691.
Soulat-Dufour L, Lang S, Addetia K, Ederhy S, Adavane-Scheuble S, Chauvet-Droit M, Jean ML, Nhan P, Ben Said R, Kamami I, Issaurat P, Capderou E, Arnaud C, Boccara F, Lang RM, Cohen A. Restoring Sinus Rhythm Reverses Cardiac Remodeling and Reduces Valvular Regurgitation in Patients With Atrial Fibrillation. J Am Coll Cardiol. 2022;79(10):951-61. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2021.12.029.
Steffel J, Collins R, Antz M, Cornu P, Desteghe L, Haeusler KG, Oldgren J, Reinecke H, Roldan-Schilling V, Rowell N, Sinnaeve P, Vanassche T, Potpara T, Camm AJ, Heidbüchel H; External reviewers. 2021 European Heart Rhythm Association Practical Guide on the Use of Non-Vitamin K Antagonist Oral Anticoagulants in Patients with Atrial Fibrillation. Europace. 2021;23(10):1612-1676. https://doi.org/10.1093/europace/euab065. Erratum in: Europace. 2021 Jun 28.
Stevens PE, Levin A; Kidney Disease: Improving Global Outcomes Chronic Kidney Disease Guideline Development Work Group Members. Evaluation and management of chronic kidney disease: synopsis of the kidney disease: improving global outcomes 2012 clinical practice guideline. Ann Intern Med. 2013;158(11):825-30. https://doi.org/10.7326/0003-4819-158-11-201306040-00007.
Thomas L, Abhayaratna WP. Left Atrial Reverse Remodeling: Mechanisms, Evaluation, and Clinical Significance. JACC Cardiovasc Imaging. 2017;10(1):65-77. https://doi.org/10.1016/j.jcmg.2016.11.003.
Tse HF, Lau CP. Does sinus rhythm beget sinus rhythm? Effects of prompt cardioversion on the frequency and persistence of recurrent atrial fibrillation. Card Electrophysiol Rev. 2003;7(4):359-65. https://doi.org/10.1023/B:CEPR.0000023139.45437.93.
Um KJ, McIntyre WF, Healey JS, Mendoza PA, Koziarz A, Amit G, Chu VA, Whitlock RP, Belley-Côté EP. Pre- and post-treatment with amiodarone for elective electrical cardioversion of atrial fibrillation: a systematic review and meta-analysis. Europace. 2019;21(6):856-63. https://doi.org/10.1093/europace/euy310. Erratum in: Europace. 2019 Jun 1;21(6):863.
Umeojiako WI, Dali M, Lewis M, Chan T, Nageye F, Gladman J, Webb T, Patten T, Glessinger J, Hickford R, D’Souza S, Cecaro F, Martin W, Ghani S, Petzer E, Kabunga P. Electrical cardioversion for persistent atrial fibrillation in the era of catheter ablation: a real-world observational study. Eur J Arrhythm Electrophysiol. 2022;8(1):25-29. https://doi.org/10.17925/ejae.2022.8.1.25.
Van Gelder IC, Tuinenburg AE, Schoonderwoerd BS, Tieleman RG, Crijns HJ. Pharmacologic versus direct-current electrical cardioversion of atrial flutter and fibrillation. Am J Cardiol. 1999;84(9A):147R-151R. https://doi.org/10.1016/s0002-9149(99)00715-8.
Wałek P, Sielski J, Gorczyca I, Roskal-Wałek J, Starzyk K, Jaskulska-Niedziela E, Bartkowiak R, Wożakowska-Kapłon B. Left atrial mechanical remodelling assessed as the velocity of left atrium appendage wall motion during atrial fibrillation is associated with maintenance of sinus rhythm after electrical cardioversion in patients with persistent atrial fibrillation. PLoS One. 2020;15(1):e0228239. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0228239.
Wijffels MC, Kirchhof CJ, Dorland R, Allessie MA. Atrial fibrillation begets atrial fibrillation. A study in awake chronically instrumented goats. Circulation. 1995;92(7):1954-68. https://doi.org/10.1161/01.cir.92.7.1954.