Статеві та клініко-інструментальні паралелі рівнів ліпопротеїн(а) в пацієнтів з дуже високим серцево-судинним ризиком

Анотація

Встановлено, що підвищений рівень ліпопротеїн(а) [Lp(a)] є самостійним генетичним фактором ризику розвитку атеросклеротичних серцево-судинних захворювань і стенозу аорти, однак питання статево-вікових особливостей залишаються дискусійними.
Мета дослідження – проаналізувати гендерні особливості зв’язку рівня Lp(a) з атерогенними змінами ліпідного спектра крові, клініко-інструментальних характеристик з урахуванням ураження аортального клапана та результатів коронароангіографії в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС).
Матеріали і методи. Обстежено 106 хворих із хронічною ІХС. Середній вік обстежених становив (55±1) рік (95 % довірчий інтервал 51,11–58,89), серед них: 78 чоловіків і 28 жінок.
Всю когорту пацієнтів було розподілено залежно від рівня Lp(a): 1-ша група (n=58) – пацієнти з рівнем Lp(a) менше ніж 50 мг/дл; 2-га група (n=20) – з рівнем Lp(a) 50–100 мг/дл; 3-тя група (n=8) – з рівнем Lp(a) 101–150 мг/дл; 4-та група (n=20) – з рівнем Lp(a) більше ніж 150 мг/дл.
Застосовували такі методи дослідження: 1) загальний клінічний огляд; 2) лабораторна характеристика ліпідного (з визначенням Lp(a)) та вуглеводного обміну, а також стандартні біохімічні показники; 3) інструментальне обстеження (електрокардіографія, ехокардіографія, ультразвукове дослідження периферійних судин, коронарографія); 4) математична та статистична обробка отриманих результатів.
Результати та висновки. У хворих з ІХС, верифікованою за клініко-інструментальними та коронароангіографічними критеріями, відзначено, що рівні Lp(a) у жінок у середньому значущо вищі (p<0,05), ніж у чоловіків, і підвищуються з настанням менопаузи.
Не було зареєстровано тісних кореляцій між Lp(a) в мг/дл і загальним холестерином, холестерином ліпопротеїнів низької щільності і холестерином не-ліпопротеїнів високої щільності, а також концентраціями глюкози, глікозильованого гемоглобіну, креатиніну в сироватці крові та концентрацією тиреотропного гормону.
Визначено, що в пацієнтів із задокументованим атеросклеротичним ураженням коронарних артерій на тлі рівня Lp(a) вище ніж 100 мг/дл існує більша потреба у коронарній реваскуляризації. Спостерігали тісний зв›язок між підвищенням рівня Lp(a) і відсотком виявлення стенозу аорти, що підтверджує патогенетичну роль цього ліпопротеїну у формуванні цієї набутої вади аортального клапана.