Стан ниркової функції в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від клінічних показників та параметрів гемодинаміки

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

L. G. Voronkov
G. Ye. Dudnik
A. V. Lyashenko

Анотація

Мета – вивчити взаємозв’язок між показниками стану ниркової функції та основними характеристиками пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН), отриманими в процесі їх клінічного й інструментального обстеження. Обстежено 134 пацієнтів зі стабільною ХСН зі зниженою (< 40 %) фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) ІІ–ІV функціонального класу (ФК) за NYHA. Усім хворим проводили загальноклінічне обстеження, рутинну ЕКГ у 12 відведеннях та ультразвукове дослідження серця, визначали швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) за допомогою рівняння СКD-EPI, мікроальбумінурію (МАУ) в добовій сечі, рівні інтерлейкіну-6 (ІЛ-6), N-термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP) та цитруліну. Усім пацієнтам здійснили ультразвукову діагностику вазодилатаційної функції ендотелію плечової артерії (потокозалежна вазодилатація – ПЗВД). Обстежені отримували стандартне лікування. Дослідження продемонструвало провідну, серед інших оцінюваних нами маркерів ниркової функції, клінічну роль ШКФ як показника, найбільш тісно пов’язаного із клінічними характеристиками обстежених пацієнтів (ФК за NYHA, вік, наявність артеріальної гіпертензії (АГ), цукрового діабету (ЦД), анемії) та рівнями інтерлейкіну-6 і цитруліну. МАУ та тісно пов’язаний з ним показник відношення альбумін/креатинін у сечі не мали подібної залежності за винятком ФК за NYHA. Водночас концентрація азоту сечовини була вищою у пацієнтів з ІІІ–ІV ФК за NYHA при супутніх ЦД та анемії та пов’язана з індексом маси тіла. Для всіх показників ниркової функції, що були досліджені, виявлено статистично значущий зв’язок з рівнем сечової кислоти. Не виявлено статистично значущого зв’язку між жодним з оцінюваних показників ниркової функції та такими параметрами, як рівень систолічного артеріального тиску, частота серцевих скорочень, ФВ ЛШ, ПЗВД, а також рівень NT-proBNP у плазмі крові. Серед гемодинамічно стабільних пацієнтів з ХСН та зниженою ФВ ЛШ статистично значуще нижчі величини ШКФ зареєстровано в пацієнтів з ІІІ–ІV ФК за NYHA, жінок, осіб старшого (63 роки і більше) віку та з наявністю таких супутніх станів, як АГ, ЦД, анемія. ШКФ прямо корелювала з рівнями сечової кислоти, інтерлейкіну-6 та цитруліну. Рівень МАУ, величина відношення альбумін/креатинін та азот сечовини статистично значуще вищі в пацієнтів з ІІІ– ІV ФК за NYHA, а азот сечовини – в пацієнтів із супутньою АГ та супутнім ЦД. Усі зазначені показники прямо корелювали з рівнем сечової кислоти, а азот сечовини – з рівнем цитруліну.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова:

Хронічна серцева недостатність, ниркова дисфункція, швидкість клубочкової фільтрації, мікроальбумінурія

Посилання

Ivanov DD, Korzh OM. Khronichna khvoroba nyrok: diahnostyka ta likuvannia. – Donetsk: Vydavets Zaslavskyi O.Yu., 2014. 56p (in Ukr).

Ivanov DD. Khronichna khvoroba nyrok . Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal [International endocrinology J.].2005; 2: 67–72.(in Russ).

Mkhitarian LS, Kuchmenko O.B, Yevstratova IN. Tsytrulin yak marker funktsionalnoho stanu orhaniv za umov patolohichnykh staniv. Ukr. kardiol. zhurn. [Ukrainian Journal of Cardiology]2016; 3: 109–115(in Ukr). https://is.gd/4AnJAS

Rekomendatsii Asotsiatsii kardiolohiv Ukrainy z diahnostyky ta likuvannia khronichnoi sertsevoi nedostatnosti. K., 2017. http://practice.ucardioj.com.ua

Sirenko YuM, Radchenko HD, Hranich VM. Funktsiia nyrok u khvorykh z arterialnoiu hipertenziieiu: metody doslidzhennia ta stratehichni pidkhody do likuvannia. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal [Ukrainian Journal of Cardiology] 2005; 4: 9–17 (in Ukr). http://www.journal.ukrcardio.org/cardio_archive/2005/4/sirenko.htm

Sirenko YuM. Novi mozhlyvosti vyznachennia mikroalbuminurii v klinichnii praktytsi. Arterrialna hipertenziia [Arterial hipertension]. 2010; 6: 55–57(in Ukr). http://www.mif-ua.com/archive/article/13069

Celermajer DS, Sorensen RE, Bull C, Robinson J, Deanfield JE. Endothelium-dependent dilatation in the systemic arteries of asymptomatic subjects relates to coronary risk factors and their interaction. J Am Coll Cardiol 1994; 24 (6): 1468–1474. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/7930277

Cohn JN. Plasma norepinephrine and mortality.Clin. Cardiol 1995; 18: 9–12. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/7743697

Damman K, Testani JM, Jeffrey M. The kidney in heart failure: an update. Europ. Heart J 2015; 36: 1437–1444. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25838436

Damman K, Valente MA, Voors AA, O'Connor CM, van Veldhuisen DJ, Hillege HL. Renal impairment, worsening renal function, and outcome in patients with heart failure: an updated meta-analysis. Eur.Heart J 2014; 35: 455–469. http://doi.org/10.1093/eurheartj/eht386

Dzau VJ, Colucci WS, Hollenberg NK, Williams GH. Relation of renin-angiotensine-aldosterone system to clinical state in congestive heart failure. Circulation 1981; 63: 645–651. https://www.ahajournals.org/doi/abs/10.1161/01.cir.63.3.645

Francis GS, Benedict C, Johnstone DE, Kirlin PC, Nicklas J, Liang CS. Comprasion of neuroendocrine activation in patients with left ventricular dysfunction with and without congestive heart failure. A substudy of the studies of left ventricular dysfunction (SOLVD). Circulation 1990; 82: 1724–1729. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/2146040

Gertzel C, Johannes F E, Mann N, Qilong Y. Albuminuria and risk of cardiovascular events, death, and heart failure in diabetic and nondiabetic individuals. JAMA 2001; 286: 421–426.

Go AS, Chertow GM, Fan D, McCulloch CE, Hsu CY. Chronic kidney disease and the risks of death, cardiovascular events, and hospitalization. New. Engl. J. Med 2004;351: 1296–1305. http://doi.org/10.1056/NEJMoa041031

Hillege HL, Girbes AR, de Kam PJ, Boomsma F, de Zeeuw D, Charlesworth A, Hampton JR, Veldhuisen D. Renal function, neurohormonal activation, and survival in patients with chronic heart failure. Circulation 2000;102: 203–210. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10889132

Jackson CE, Solomon SD, Gerstein HC, Zetterstrand S, Olofsson B, Michelson EL. Albuminuria in chronic heart failure: prevalence and prognostic importance . Lancet 2009;374: 543–550. http://doi.org/10.1016/S0140-6736(09)61378-7

Medcalf EA, Newman DJ, Gorman EG, Price CP. Rapid, Robust method for measuring low concentration of albumin in urine. Clin Chem 1999;3: 446–449. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/2311211

Myers GL, Miller WG, Coresh J, Fleming J, Greenberg N, Greene T, Hostetter T, Levey AS. Reccommtndations for Improving Serum Creatinine Measurement. Clin Chem 2006;52: 5–18. http://doi.org/10.1373/clinchem.2005.0525144

Nohria A, Hasselblad V, Stebbins A, Pauly DF, Fonarow GC, Shah M, Yancy CW, Califf RM, Stevenson LW, Hill JA. Cardiorenal interactions: insights from the ESCAPE trial. J Am Coll Cardiol 2008; 51: 1268–1274. http://doi.org/10.1016/j.jacc.2007.08.072

Sautin YY, Johnson RJ. Uric acid: the oxidant – antioxidant paradox. Nucleosides Nucleotides Nucleic Acids. 2008; 28: P. 608–619. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/18600514

Sawyer DB, Wilson SC. Oxidative stress in heart failure in: heart Failure: a companion to Braunvalds Heart disease. Man, 2004.192 p.

Schrier RW. Blood urea nitrogen and serum creatinine: not married in heart failure. Circ. Heart Fail 2008; 1: 2–5. http://doi.org/10.1161/CIRCHEARTFAILURE.108.770834

Smith GL, Lichtman JH, Bracken MB, Shlipak MG, Phillips CO. Renal impairment and outcomes in heart failure: systematic review and meta-analysis. J.Am.Coll. Cardiol 2006; 47(10):1987–1996.

Valentine MA, Damman K, Dunselman PH. Urinary proteins in heart failure. Prog. Cardiovasc. Dis 2012; 55: 44–45. http://doi.org/10.1016/j.jacc.2005.11.084

Veldhuisen DJ, Ruilope LM, Maisel AS, Damman K. Biomarkers of renal injury and funktion: diagnostic, prognostic and theraputic implication in heart failure. Eur. Heart J 2016; 37: 2577–2585. http://doi.org/10.31928/10.1093/eurheartj/ehv588.

Tonelli M, Wiebe N, Culleton B, House A, Rabbat C, Fok R. Chronic kidney disease and mortality risk: a systematic revive. J. Am. Soc. Nephrol. 2006; 17: 2034–2047. http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehp507.

Zima, T. Laboratorna diagnostika. Galen, 2002. 1140 p. https://www.martinus.sk/?uItem=70035

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

<< < 1 2 3 > >>