Розбіжності серед пацієнтів з артеріальною гіпертензією і серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від статі

Анотація

Мета – визначити відмінності щодо частоти супутньої патології, показників структурно-функціонального стану серця, артеріальної жорсткості, пульсового навантаження і шлуночково-артеріального сполучення та їх взаємозв’язок у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) і підтвердженою серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (СНзбФВ) залежно від статі. Залучено 115 пацієнтів з діагнозом СНзбФВ ІІА або ІІБ стадії, ІІ або ІІІ функціонального класу за NYHA, з фракцією викиду лівого шлуночка (ЛШ) ≥ 50 % і ознаками діастолічної дисфункції ЛШ за даними трансторакальної ехокардіографії, яких розділили на дві групи залежно від статі (група 1 – жінки з АГ і СНзбФВ, група 2 – чоловіки з АГ і СНзбФВ). Контрольну групу становили 58 хворих, зіставних за віком, співвідношенням статей, з АГ 1–2-го ступеня, без серцевої недостатності (СН), їх також розділили на дві групи. Жінки мали нижчу середню швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) і більшу частоту виявлення хронічного захворювання нирок (обидва Р<0,01). Серед хворих із СНзбФВ анемію частіше виявляли в жінок (Р<0,05). Індекси кінцеводіастолічного і кінцевосистолічного об’ємів у пацієнтів обох статей були більшими в основній групі із СН (Р<0,05) і меншими у жінок, ніж у чоловіків (Р<0,05). Індекс маси міокарда ЛШ у жінок із СН був на 9,6 % меншим, ніж чоловіків із СН (Р<0,05). Показники діастолічної функції e´ середнє, E/e´, Ed – у пацієнтів із СН обох статей були вищими, ніж у осіб без СН (Р<0,05). Жінки із СН мали нижчий порівняно з чоловіками показник e´ на 15,6 %, вищий Е/e´ на 5,4 %, вищий Ed на 23 %, нижчий Ees на 9,1 %, за відсутності відмінностей залежно від статі у пацієнтів без СН (Р>0,05). У жінок із СН, порівняно з чоловіками, виявлено підвищені показники як артеріального еластансу Еа, так і кінцевосистолічної жорсткості Ees (Р<0,05). Системний артеріальний комплаєнс був нижчим у жінок із СН, ніж у чоловіків, на 14 % (Р<0,05), проте в обох випадках – вищим, ніж у контрольній групі (Р<0,05–0,01). Системний судинний опір був вищим у жінок порівняно з чоловіками на 1,8 % (Р<0,001) і у жінок з СН вищим, ніж у жінок без СН, на 10,5 % (Р<0,05). У популяції обстежених з АГ і СНзбФВ відзначено тенденцію до більш значної діастолічної дисфункції ЛШ, тяжкості клінічних ознак СН у жінок, порівняно з чоловіками, за відсутності відмінностей щодо віку. Жінки із СНзбФВ мають вище резистивне та пульсове навантаження на ЛШ. Таким чином, жінки з АГ мають підвищену схильність до розвитку СНзбФВ порівняно з чоловіками.