Ефективність комбінованого препарату L-аргініну та L-карнітину в терапії пацієнтів з гострим інфарктом міокарда

Главни садржај чланка

V. O. Shumakov
N. M. Tereshchenko
O. V. Voloshina
L. P. Tereshkevych
I. E. Malynovska

Анотація

Мета роботи – оцінити ефективність комбінованого препарату L-аргініну та L-карнітину (КПАК) як доповнення до стандартної терапії в пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (ГІМ).
Матеріали і методи. У дослідження залучено 60 хворих віком у середньому (48,9±19,2) року з верифікованим діагнозом ГІМ, після перкутанного коронарного втручання. Термін спостереження – 6 тиж. Пацієнти були рандомізовані на дві групи. До 1-ї групи увійшло 30 хворих, які, крім стандартної терапії, отримували КПАК (Тіворель, Юрія-Фарм, Україна) у вигляді внутрішньовенної інфузії 100 мл 1 раз на добу, починаючи з 3–7-ї доби ГІМ протягом 10 діб. До 2-ї групи увійшло 30 пацієнтів, у яких застосовували лише стандартну терапію (подвійна антитромбоцитарна терапія, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту, β-адреноблокатори, статини). Усім пацієнтам проводили ехокардіографію з оцінюванням об’ємних показників та фракції викиду за Simpson, велоергометрію, лабораторні тести.
Результати та обговорення. Додаткове призначення КПАК до стандартної терапії зумовило зниження рівня глюкози до референтних значень (6,1±2,8) ммоль/л порівняно з (7,2±3,3) ммоль/л (р<0,05) у пацієнтів 2-ї групи, в якій рівень глюкози так і не наблизився до референтного діапазону. Рівень креатиніну у хворих 1-ї групи під час третього дослідження статистично значуще (р<0,005) знизився порівняно з першим дослідженням (з (124,0±20,1) до (103,6±18,1) ммоль/л). У пацієнтів 2-ї групи цей показник становив (121,2±18,1) та (124,8±17,4) ммоль/л при першому та третьому дослідженні відповідно. Середнє значення порогової потужності навантаження в пацієнтів 1-ї групи досягло (107,5±30,9) Вт та було статистично значуще (р<0,05) вищим порівняно з таким у хворих 2-ї групи
((99,4±24,9) Вт). Відношення різниці подвійного добутку до виконаної роботи (∆ПД/А) у відповідь на субмаксимальне фізичне навантаження у 1-й групі на 15–18-ту добу становило 2,8±1,8, а в групі контролю – 2,4±2,2. До 5–6-го тижня у 1-й групі показник ∆ПД/А статистично значуще (р<0,05) знизився, до 2,1±0,6, порівняно з 2,3±1,4 у 2-й групі. Таким чином, толерантність до фізичного навантаження в пацієнтів 1-ї групи через 5–6 тиж стала вищою, ніж при першому дослідженні, що можна розцінити як сприятливу клінічну ознаку. Показники внутрішньосерцевої гемодинаміки протягом періоду спостереження між групами мали різні тенденції. Так, у пацієнтів 1-ї групи до другого дослідження фракція викиду збільшилася до (51,9±5,0) % порівняно з першим дослідженням ((48,9±5,9) %; р=0,189), а в пацієнтів 2-ї групи до другого дослідження цей показник знизився до (45,6±6,2) % порівняно з першим ((48,1±9,2) %; р=0,201). У пацієнтів 1-ї групи до 5-6-го тижня зафікcовано зниження кінцевосистолічного об’єму до (64,0±18,6) мл порівняно з попереднім дослідженням ((69,9±21,3) мл; р=0,192), тоді як у хворих 2-ї групи цей показник фактично залишився без змін. До кінця дослідження різниця цього показника між групами була статистично значущою (р<0,05).
Висновки. З огляду на те, що під час ГІМ виснажується депо карнітину та аргініну, їх дефіцит передбачає можливість застосування КПАК у складі комбінованої терапії в пацієнтів з ГІМ. Застосування КПАК у перші 3–15 діб ГІМ при спостереженні протягом 6 тиж продемонструвало кардіопротективні, нефропротективні та гепатопротективні властивості препарату. Позитивна динаміка рівня глюкози крові та значущі відмінності між групами свідчать про сприятливий вплив КПАК на вуглеводний обмін.

Ключові слова

інфаркт міокарда, післяінфарктний період, кардіореабілітація, L-аргінін, L-карнітин.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Кузин В.М. Карнитина хлорид (25 лет в клинической практике) // Рос. мед. журн. – 2003.– № 10.– С. 609–611.

ACC/AHA Guidelines for Exercise Testing. A report of the American College of Cardiology/American Heart Associa­­tion Task Force on Practice Guidelines (Committee on

Exercise Testing) // JACC.– 1997.– Vol. 30.– P. 260–315. doi 10.1161/01.cir.96.1.345.

Amrani M., Gray C.C., Smolenski R.T. et al. The effect of L-arginine on myocardial recovery after cardioplegic arrest and ischemia under moderate and deep hypothermia // Circulation.– 1997.– Vol. 96 (Suppl. 9).– P. 274–279.

Baudouin S.V., Bath P., Martin J.F. et al. L-arginine infusion

has no effect on systemic haemodynamics in normal

volunteers, or systemic and pulmonary haemodynamics in patients with elevated pulmonary vascular resistance // Br.

J. Clin. Pharmacol.– 1993.– Vol. 36.– P. 45–49.

doi: 10.1111/j.1365-2125.1993.tb05890.x.

Bode-Boger S.M, Boger R.H., Creutzig A. et al. L-arginine infusion decreases peripheral arterial resistance and inhibits platelet aggregation in healthy subjects // Clin. Sci.– 1994.– Vol. 87.– P. 303–310. doi: 10.1042/cs0870303.

Boger R.H., Mugge A., Bode-Boger S.M. et al. Differential systemic and pulmonary hemodynamic effects of L-arginine in patients with coronary artery disease or primary pulmonary hypertension // Int. J. Clin. Pharmacol. Ther.– 1996.– Vol. 34.– P. 323–328.

Cardiac arrhythmias in acute coronary syndromes: position paper from the joint EHRA, ACCA and EAPCI task force // Europace.– 2014.– Vol. 16.– P. 1655–1673. doi: 10.1093/europace/euu208.

Ceremuzynski L., Chamiec T., Herbaczynska-Cedro K. Effect of supplemental oral L-arginine on exercise capacity in patients with stable angina pectoris // Am. J. Cardiol.– 1997.– Vol. 80.– P. 331–333. doi: 10.1016/s0002-9149(97)00354-8.

Clarkson P., Adams M.R., Powe A.J. et al. Oral L-arginine improves endothelium-dependent dilation in hypercholesterolemic young adults // J. Clin. Invest.– 1995.– Vol. 97.– P. 1989–1994. doi: 10.1175/jci118632.

Creager M.A., Gallagher S.J., Girerd X.J. et al. L-arginine improves endothelium-dependent vasodilation in hypercholesterolemic humans // J. Clin. Invest.– 1992.– Vol. 90.– P. 1248–1253. doi: 10.1172/jci115987.

DiNicolantonio J.J., Lavie C.J., Fares H. et al. Carnitine in the Secondary Prevention of Cardiovascular Disease: Systematic Review and Meta-analysis // Mayo Clin Proc.– 2013.– Vol. 88 (6).– P. 544–551. doi: 10.1016/j.mayocp.2013.02.007.

Drexler H., Fischell T.A., Pinto F.J. et al. Effect of L-arginine on coronary endothelial function in cardiac transplant recipients: Relation to vessel wall morphology // Circulation.– 1993.– Vol. 89.– P. 1615–1623.

Drexler H., Zeiher A.M, Meinzer K., Just H. Correction of endothelial dysfunction in coronary microcirculation of hypercholesterolaemic patients by L-arginine // Lancet.– 1991.– Vol. 338.– P. 1546–1550. doi: 10.1161/01.cir.89.4.1615.

Drosatos K., Schulze P.C. Cardiac lipotoxicity: molecular pathways and therapeutic implications // Curr. Heart Fail. Rep.– 2013.– Vol. 10 (2).– P. 109–121. doi: 10.1007/s11897-013-0133-0.

Eby G., Halcomb W.W. Elimination of cardiac arrhythmias using oral taurine with l-arginine with case histories: Hypothesis for nitric oxide stabilization of the sinus node // Med. Hypotheses.– 2006.– Vol. 67 (5).– P. 1200–1204.

doi: 10.1016/j.mehy.2006.04.055.

Lee R., Nitta T., Schmid R.A. et al. Retrograde infusion of lidocaine or L-arginine before reperfusion reduces myocardial infarct size // Ann. Thorac. Surg.– 1998.– Vol. 65.– P. 1353–1359. doi: 10.1016/s0003-4975(98)000186-6.

Lerman A., Burnett J.C., Higano S.T. еt al. Long-term L-arginine supplementation improves small-vessel coronary endothelial function in humans // Circulation.– 1998.– Vol. 97.– P. 2123–2128. doi: 10.1161/01.cir.97.21.2123.

Mizuno T., Watanabe M., Sakamoto T., Sunamori M. L-arginine, a nitric oxide precursor, attenuates ischemia-reperfusion injury by inhibiting inositol-1,4,5-triphosphate // J. Thorac. Cardiovasc. Surg.– 1998.– Vol. 115.– P. 931–936. doi: 10.1016/s0022-5223(98)70376-9.

Stone G.W., Mehran R., Dangas G. et al. Differential Impact on Survival of Electrocardiographic Q-Wave Versus Enzymatic Myocardial Infarction After Percutaneous Intervention: a device-specific analysis of 7147 patients // Circulation.– 2011.– Vol. 104 (6).– P. 642–647.

doi: 10.1161/hc3101.093902.

Tarantini G., Scrutinio D., Bruzzi P. et al. Metabolic treatment with l-carnitine in acute anterior ST segment elevation myocardial infarction // Cardiology.– 2011.– Vol. 106 (4).– P. 77–84. doi: 10.1159/000093131.

Wallace A.W., Ratcliffe M.B., Galindez D., Kong J.S. L-Arginine Infusion Dilates Coronary Vasculature in Patients Undergoing Coronary Bypass Surgery // Anesthesiology.– 1999.– Vol. 90, N 6.– P. 1577–1586. doi: 10.1097/00000542-199906000-00013.

Xu Y., Jiang W., Chen G. et al. L-carnitine treatment of insulin resistance: A systematic review and meta-analysis // Adv. Clin. Exp. Med.– 2017.– Vol. 26 (2).– P. 333–338.

doi: 10.17219/acem/61609.

##plugins.generic.recommendByAuthor.heading##