Роль фракційного резерву кровоплину при визначенні тактики реваскуляризації в пацієнтів з ішемічною хворобою серця

Главни садржај чланка

M. V. Stan
A. V. Khokhlov
O. J. Zharinov
O. V. Zelenchuk
B. M. Todurov

Анотація

Ендоваскулярні реваскуляризаційні втручання застосовуються вже понад 20 років, і на сьогодні вони стали золотим стандартом при низці коронарних уражень. У оглядовій статті наведена велика кількість досліджень і доказів, що підтверджують ефективність вимірювання фізіологічних параметрів коронарного кровоплину (фракційного резерву кровоплину) для лікування хронічної ішемічної хвороби серця та можливості їх застосування при гострому коронарному синдромі. Крім того, наведені докази ефективності методу миттєвого безхвильового відношення, який використовується без застосування вазодилататорів, нівелюючи таким чином їх побічну дію. Незважаючи на високу інформативність і достовірність методики фракційного резерву кровоплину, її застосування є недостатнім у клініках України та світу в цілому. Цю методику застосовують для встановлення гемодинамічно значущих змін у кровопостачанні міокарда при так званих «проміжних стенозах» коронарного русла. Визначення фракційного резерву кровоплину є доволі простим та доступним методом діагностики, а отже, і правильного лікування ішемічної хвороби серця. Впровадження фракційного резерву кровоплину в рутинну практику дозволить змінити не тільки кількісний аспект кардіохірургічних та ендоваскулярних втручань, а й поліпшить якість життя пацієнтів і зменшить економічні витрати на лікування ішемічної хвороби серця.

Ключові слова

фракційний резерв коронарного кровоплину, стентування коронарних артерій, реваскуляризація, ішемічна хвороба серця

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Азизов В.Б., Антонюк И.В., Атаманенко В.О. Реестр перкутанных коронарных вмешательств: расширенный сравнительный анализ результатов 2016 и 2017 года. От реперфузионного парадокса к снижению летальности // Серце і судини.– 2018.– № 3.– С. 9–27. doi: 10.3978/HV2018-3-9.

Achenbach S., Rudolph T., Rieber J. et al. Performing and interpreting fractional flow reserve measurements in clinical practice: an expert consensus document // Interv. Cardiol.– 2017.– Vol. 12.– P. 97–109. doi: 10.15420/icr.2017:13:2.

Adjedj J., De Bruyne B., Floré V. et al. Significance of intermediate values of fractional flow reserve in patients with coronary artery disease // Circulation.– 2016.– Vol. 133 (5).– P. 502–508. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.115.018747.

Ahmad Y., Howard J.P., Arnold A.D. et al. Mortality after drug-eluting stents vs. coronary artery bypass grafting for left main coronary artery disease: a meta-analysis of rando­­mized controlled trials // Eur. Heart J.– 2020.– Vol. 41 (Issue 34).– P. 3228–3235. doi: 10.1093/eurheartj/ehaa135.

Barbato E., Noc M., Baumbach A. et al. Mapping interventional cardiology in Europe: the European Association of Percutaneous Cardiovascular Interventions (EAPCI) Atlas Project // Eur. Heart J.– 2020.– Vol. 41 (27).– P. 2579–2588. doi: 10.1093/eurheartj/ehaa475.

Davies J.E., Sen S., Dehbi H.M. et al. Use of the Instantaneous Wave-free Ratio or Fractional Flow Reserve in PCI // New Engl. J. Med.– 2017.– Vol. 376.– P. 1824–1834. doi: 10.1056/NEJMoa1700445.

De Bruyne B., Pijls N.H., Kalesan B. et al., on behalf of the FAME 2 Trial Investigators. Fractional flow reserve-guided PCI versus medical therapy in stable coronary disease // New Engl. J. Med.– 2012.– Vol. 367.– P. 991–1001. doi: 10.1056/NEJMoa1205361.

Engstrøm T., Kelbæk H., Helqvist S. et al. DANAMI-3-PRIMULTI Investigators. Complete revascularisation versus treatment of the culprit lesion only in patients with ST-segment elevation myocardial infarction and multivessel disease (DANAMI-3-PRIMULTI): an open-label, randomised controlled trial // Lancet.– 2015.– Vol. 386.– P. 665–671. doi: 10.1016/s0140-6736(15)60648-1.

Götberg M., Christiansen E.H., Gudmundsdottir I.J. et al. Instantaneous wave-free ratio versus fractional flow reserve to guide PCI // New Engl. J. Med.– 2017.– Vol. 10.– P. 1056. DOI: 10.1056/NEJMoa1616540.

Johnson N.P., Tóth G.G., Lai D. et al. Prognostic value of fractional flow reserve: linking physiologic severity to clinical outcomes // J. Am. Coll. Cardiol. 2014.– Vol. 64 (16).– P. 1641–1654. doi: 10.1016/j.jacc.2014.07.973.

Kereiakes D.J., Teirstein P.S., Sarembock I.J. et al. The Truth and consequences of the COURAGE trial // J. Am. Coll. Cardiol.– 2007.– Vol. 50.– P. 1598–1603. doi: 10.1161/CIRCINTERVENTIONS.113.000360.

Kern M.J., Yu K.M. Advances in Coronary Physiology: Update for 2017 // US Cardiol. Rev.– 2017.– Vol. 11.– P. 80. doi: 10.15420/usc.2017:13:1

Kern M.J. Is FFR of the left main coronary artery stenosis reliable? // Cardiac Interventions Today.– 2016.– Vol. 10.– P. 4.

Neumann F.-J., Sousa-Uva M., Ahlsson A. et al. A Byrne Jean-Philippe Collet Volkmar Falk Stuart J Head 2018 ESC/EACTS Guidelines on myocardial revascularization // Eur. Heart J.– 2019.– Vol. 40.– P. 87–165. doi: 10.1093/eurheartj/ehy394.

Park S.H., Jeon K.H., Lee J.M. et al. Long-Term Clinical Outcomes of Fractional Flow Reserve-Guided Versus Routine Drug-Eluting Stent Implantation in Patients With Intermediate Coronary Stenosis: Five-Year Clinical Outcomes of DEFER-DES Trial // Circ. Cardiovasc. Interv.– 2015.– P. 8–12. doi: 10.1161/CIRCINTERVENTIONS.115.002442.

Pijls N.H., Fearon W.F., Tonino P.A. et al. FAME Study Investigators. Fractional flow reserve versus angiography for guiding percutaneous coronary intervention in patients with multivessel coronary artery disease: 2-year follow-up of the FAME (Fractional Flow Reserve Versus Angiography for Multivessel Evaluation) study // J. Am. Coll. Cardiol.– 2010.– Vol. 56 (3).– P. 177–184. doi: 10.1016/j.jacc.2010.04.012.

Puymirat E., Cayla G., Simon T. et al., on behalf of the FLOWER-MI Study Investigators. Multivessel PCI Guided by FFR or Angiography for Myocardial Infarction // New Engl. J. Med.–. 2021.– May 15. doi: 10.1056/NEJMoa2104650.

Rioufol G., Mewton N., Rabilloud M. et al., FUTURE Trial Investigators. The FUnctional Testing Underlying Coronary REvascularization (FUTURE) Study: a «real world» comparison of fractional flow reserve-guided management versus conventional management in multi vessel coronary artery disease patients. Presented at: American Heart Association Scientific Sessions.– 2016.

Sen S., Asrress K.N., Nijjer S. et al. Diagnostic classification of the instantaneous wave-free ratio is equivalent to fractional flow reserve and is not improved with adenosine administration. Results of CLARIFY (Classification Accuracy of Pressure-Only Ratios Against Indices Using Flow Study) // J. Amer. Coll. Cardiology.– 2013.– Vol. 61.– P. 1409–1420. doi: 10.1016/j.jacc.2013.01.034.

Sen S., Escaned J., Malik I.S. et al. Development and validation of a new adenosine-independent index of stenosis severity from coronary wave-intensity analysis: results of the ADVISE (ADenosine Vasodilator Independent Stenosis Evaluation) study // J. Am. Coll. Cardiol.– 2012.– Vol. 59.– P. 1392–1402. doi: 10.1016/j.jacc.2011.11.003.

Smits P.C., Abdel-Wahab M., Neumann F.–J. et al. Fractional flow reserve-guided multivessel angioplasty in myocardial infarction // New Engl. J. Med.– 2017.– Vol. 376.– P. 1234–1244. doi: 10.1056/NEJMoa1701067.

Sud M., Han L., Koh M. et al. Association between adherence to fractional flow reserve treatment thresholds and major adverse cardiac events in patients with coronary artery

disease // JAMA.– 2020.– Vol. 324.– P. 2406–2414. doi: 10.1001/jama.2020.22708.

Zhang D., Lv S., Song X. et al. Fractional flow reserve versus angiography for guiding percutaneous coronary intervention: a meta-analysis // Heart.– 2015.– Vol. 101 (6).– P. 455–462. doi: 10.1136/heartjnl-2014-306578.

Zimmermann F.M., Ferrara A., Johnson N.P. et al. Deferral vs. performance of percutaneous coronary intervention of functionally non-significant coronary stenosis: 15-year follow-up of the DEFER trial // Eur. Heart J.– 2015.– Vol. 36.– P. 3182– 3188. doi: 10.1093/eurheartj/ehv452.