Предиктори раннього рецидиву аритмії в пацієнтів з неклапанною персистентною фібриляцією і тріпотінням передсердь після кардіоверсії
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета – порівняти клінічні та морфофункціональні характеристики пацієнтів з неклапанною персистентною фібриляцією / тріпотінням передсердь (ФП/ТП) з ранніми рецидивами аритмії після кардіоверсії і без рецидивів. У проспективне одноцентрове дослідження залучили 150 пацієнтів з документованою персистентною ФП/ТП, яким під час госпіталізації було здійснено успішну кардіоверсію. Рецидиви ФП/ТП діагностували при плановій реєстрації ЕКГ, безперервному добовому холтерівському моніторуванні ЕКГ і моніторуванні подій упродовж 7 діб. Демографічні та клініко-функціональні особливості, супутні хвороби, лікування порівнювали в групах пацієнтів з ранніми рецидивами аритмії після кардіоверсії (n=50) і без рецидивів (n=100). У хворих без рецидивів ФП/ТП частіше спостерігалася ізольована ФП (Р=0,00116), а в пацієнтів з рецидивами аритмії ФП частіше поєднувалася з різними типами ТП (Р=0,001). Хворі з рецидивами ФП/ТП мали більшу тривалість аритмії в анамнезі (Р=0,00048), а також тенденцію до більшої тривалості останнього епізоду ФП/ТП (Р=0,077). У групі з рецидивами при холтерівському моніторуванні ЕКГ реєстрували нижчу середньодобову та мінімальну частоту скорочень серця, більшу кількість суправентрикулярних екстрасистол упродовж доби (Р=0,0001), парних (Р=0,00002) та групових передсердних екстрасистол (Р=0,0001), а також пароксизмів передсердної тахікардії (Р=0,0019). У третини пацієнтів після успішної медикаментозної або електричної кардіоверсії виявляють рецидиви ФП/ТП у госпітальний період. Використання холтерівського моніторування ЕКГ упродовж 24 год та моніторування подій збільшують імовірність виявлення порушень ритму в ранні терміни після кардіоверсії. Вихідна наявність супутнього ТП, виявлення після відновлення ритму частої, парної суправентрикулярної екстрасистолії та пробіжок передсердної тахіаритмії можуть бути предикторами виникнення ранніх рецидивів ФП/ТП.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Наказ МОЗ України від 15.06.2016 № 597 «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги (УКПМД) «Фібриляція передсердь».– 2016.– С. 82.
Arrigo M., Jaeger N., Seifert B. et. al. Disappointing Success of Electrical Cardioversion for New-Onset Atrial Fibrillation in Cardiosurgical ICU Patients // Crit. Care. Med.– 2015.– Vol. 43 (11).– P. 2354–2359.
Benezet-Mazuecos J., Rubio J.M., Farré J. Atrial high rate episodes in patients with dual-chamber cardiac implantable electronic devices: unmasking silent atrial fibrillation // Pacing Clin. Electrophysiol.– 2014.– Vol. 37 (8).– Р. 1080–1086.
Bhandari A.K., Anderson J.L., Gilbert E.M. et al. The Flecainide Supraventricular Tachycardia Study Group. Correlation of symptoms with the occurrence of paroxysmal supraventricular tachycardia or atrial fibrillation: a transtelephonic monitoring study // Am. Heart J.– 1992.– Vol. 124 (2).– Р. 381–386.
Boriani G., Diemberger I., Ziacchi M. et al. AF burden is important – fact or fiction? // Int. J. Clin. Pract.– 2014.– Vol. 68 (4).– Р. 444–452.
Boriani G., Valzania C., Biffi M. et al. Asymptomatic Lone Atrial Fibrillation – How Can We Detect The Arrhythmia? // Curr. Pharm. Des.– 2015.– Vol. 21 (5).– P. 659–666.
Disertori M., Lombardi F., Barlera S. еt al. Clinical characteristics of patients with asymptomatic recurrences of atrial fibrillation in the Gruppo Italiano per lo Studio della Sopravvivenza nell’Infarto Miocardico-Atrial Fibrillation (GISSI-AF) trial // Am. Heart J.– 2010.– Vol. 159 (5).– P. 857–863.
Eitel C., Hindricks G., Piorkowski C. et al. Atrial fibrillation. New aspects for diagnosis and follow-up // Herzschrittmacherther Elektrophysiol.– 2009.– Vol. 20 (4).– P. 173–178.
Ferreira J.P., Santos M. Heart failure and atrial fibrillation: from basic science to clinical practice // Int. J. Mol. Sci.– 2015.– Vol. 16 (2).– P. 3133–3147.
Fetsch Т., Bauer P., Engberding R. et al. Prevention of artrial fibrillation after cardioversion: results of the PAFAC trial // Eur. Heart J.– 2004.– Vol. 25.– Р. 1385–1394.
Flaker G.C., Belew K., Beckman K. et al. Asymptomatic arial fibrillation: demographic features and prognostic information from the Atrial fibrillation Follow-up Investigation of Rhythm Management (AFFIRM) study // Am. Heart J.– 2005.– Vol. 149 (4).– P. 657–663.
Frost L., Mølgaard H., Christiansen E.H. et al. Low vagal tone and supraventricular ectopic activity predict atrial fibrillation and flutter after coronary artery bypass grafting // Eur. Heart. J.– 1995.– Vol. 16 (6).– P. 825–831.
Gang U.J., Nalliah C.J., Lim T.W. et al. Atrial Ectopy Predicts Late Recurrence of Atrial Fibrillation After Pulmonary Vein Isolation // Circ Arrhythm Electrophysiol.– 2015.– Vol. 8 (3).– P. 569–574.
Ito Y., Yamasaki H., Naruse Y. еt al. Effect of eplerenone on maintenance of sinus rhythm after catheter ablation in patients with long-standing persistent atrial fibrillation // Am. J. Cardiol.– 2013.– Vol. 111 (7).– P. 1012–1018.
Kirchhof P., Benussi S., Kotecha D. et аl. ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS // Eur. Heart J.– 2016.– Vol. 37 (38).– P. 2893–2962.
Kotecha D., Piccini J.P. Atrial fibrillation in heart failure: what should we do? // Eur. Heart J.– 2015.– Vol. 36 (46).– P. 3250–3257.
Kowalik I., Dąbrowski R., Borowiec A. еt al. Combined hypotensive treatment with ≥ 3 hypotensive drugs in patients with recurrent atrial fibrillation and arterial hypertension ensures more effective arrhythmia control than using less drugs // Kardiol. Pol.– 2012.– Vol. 70 (7).– Р. 659–666.
Kruse M.L., Kruse J.C., Leiria T.L. et al. Relationship between silent atrial fibrillation and the maximum heart rate in the 24-hour Holter: cross-sectional study // Sao. Paulo. Med. J.– 2014.– Vol. 132 (6).– Р. 359–363.
Miyazaki S., Taniguchi H., Nakamura H. et al. Clinical significance of early recurrence after pulmonary vein antrum isolation in paroxysmal atrial fibrillation – insight into the mechanism // Circ. J.– 2015.– Vol. 79 (11).– P. 2353–2359.
Müller P., Schiedat F., Dietrich J.W. et al. Reverse atrial remodeling in patients who maintain sinus rhythm after electrical cardioversion: evidence derived from the measurement of total atrial conduction time assessed by PA-TDI interval // J. Echocardiogr.– 2014.– Vol. 12 (4).– P. 142–150.
Patten M., Maas R., Bauer P. et al. Suppression of paroxysmal atrial tachyarrhythmias: results of SOPAT trial // Eur. Heart J.– 2004.– Vol. 25.– Р. 1395–1404.
Swiryn S., Orlov M., Benditt D. Clinical implications of brief device-det ected atrial tachyarrythmias in a cardiac rhythm management device population. Results from the registry of atrial tachycardia and atrial fibrillation episodes // Circulation.– 2016.– Vol. 134.– P. 1130–1140.
Yoon J.H., Moon J., Chung Hm. et al. Left atrial function assessed by Doppler echocardiography rather than left atrial volume predicts recurrence in patients with paroxysmal atrial fibrillation // Clin. Cardiol.– 2013.– Vol. 36 (4).– P. 235–240.