Ефективність комбінованого препарату L-аргініну та L-карнітину в терапії пацієнтів з гострим інфарктом міокарда
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета роботи – оцінити ефективність комбінованого препарату L-аргініну та L-карнітину (КПАК) як доповнення до стандартної терапії в пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (ГІМ).
Матеріали і методи. У дослідження залучено 60 хворих віком у середньому (48,9±19,2) року з верифікованим діагнозом ГІМ, після перкутанного коронарного втручання. Термін спостереження – 6 тиж. Пацієнти були рандомізовані на дві групи. До 1-ї групи увійшло 30 хворих, які, крім стандартної терапії, отримували КПАК (Тіворель, Юрія-Фарм, Україна) у вигляді внутрішньовенної інфузії 100 мл 1 раз на добу, починаючи з 3–7-ї доби ГІМ протягом 10 діб. До 2-ї групи увійшло 30 пацієнтів, у яких застосовували лише стандартну терапію (подвійна антитромбоцитарна терапія, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту, β-адреноблокатори, статини). Усім пацієнтам проводили ехокардіографію з оцінюванням об’ємних показників та фракції викиду за Simpson, велоергометрію, лабораторні тести.
Результати та обговорення. Додаткове призначення КПАК до стандартної терапії зумовило зниження рівня глюкози до референтних значень (6,1±2,8) ммоль/л порівняно з (7,2±3,3) ммоль/л (р<0,05) у пацієнтів 2-ї групи, в якій рівень глюкози так і не наблизився до референтного діапазону. Рівень креатиніну у хворих 1-ї групи під час третього дослідження статистично значуще (р<0,005) знизився порівняно з першим дослідженням (з (124,0±20,1) до (103,6±18,1) ммоль/л). У пацієнтів 2-ї групи цей показник становив (121,2±18,1) та (124,8±17,4) ммоль/л при першому та третьому дослідженні відповідно. Середнє значення порогової потужності навантаження в пацієнтів 1-ї групи досягло (107,5±30,9) Вт та було статистично значуще (р<0,05) вищим порівняно з таким у хворих 2-ї групи
((99,4±24,9) Вт). Відношення різниці подвійного добутку до виконаної роботи (∆ПД/А) у відповідь на субмаксимальне фізичне навантаження у 1-й групі на 15–18-ту добу становило 2,8±1,8, а в групі контролю – 2,4±2,2. До 5–6-го тижня у 1-й групі показник ∆ПД/А статистично значуще (р<0,05) знизився, до 2,1±0,6, порівняно з 2,3±1,4 у 2-й групі. Таким чином, толерантність до фізичного навантаження в пацієнтів 1-ї групи через 5–6 тиж стала вищою, ніж при першому дослідженні, що можна розцінити як сприятливу клінічну ознаку. Показники внутрішньосерцевої гемодинаміки протягом періоду спостереження між групами мали різні тенденції. Так, у пацієнтів 1-ї групи до другого дослідження фракція викиду збільшилася до (51,9±5,0) % порівняно з першим дослідженням ((48,9±5,9) %; р=0,189), а в пацієнтів 2-ї групи до другого дослідження цей показник знизився до (45,6±6,2) % порівняно з першим ((48,1±9,2) %; р=0,201). У пацієнтів 1-ї групи до 5-6-го тижня зафікcовано зниження кінцевосистолічного об’єму до (64,0±18,6) мл порівняно з попереднім дослідженням ((69,9±21,3) мл; р=0,192), тоді як у хворих 2-ї групи цей показник фактично залишився без змін. До кінця дослідження різниця цього показника між групами була статистично значущою (р<0,05).
Висновки. З огляду на те, що під час ГІМ виснажується депо карнітину та аргініну, їх дефіцит передбачає можливість застосування КПАК у складі комбінованої терапії в пацієнтів з ГІМ. Застосування КПАК у перші 3–15 діб ГІМ при спостереженні протягом 6 тиж продемонструвало кардіопротективні, нефропротективні та гепатопротективні властивості препарату. Позитивна динаміка рівня глюкози крові та значущі відмінності між групами свідчать про сприятливий вплив КПАК на вуглеводний обмін.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Kuzin VM. Karnitina hlorid (25 let v klinicheskoy praktike). Ros. med. zhurn. [Russian Journal of Cardiology]. 2003;10:609–611. (in Russ.)
ACC/AHA Guidelines for Exercise Testing. A report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines (Committee on Exercise Testing). JACC. 1997;30:260–315. https://doi.org/10.1161/01.cir.96.1.345.
Amrani M, Gray CC, Smolenski RT, Goodwin AT, London A, Yacoub MH. The effect of L-arginine on myocardial recovery after cardioplegic arrest and ischemia under moderate and deep hypothermia. Circulation 1997;96(Suppl. 9):274–279. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/9386110
Baudouin SV, Bath P, Martin JF, Du Bois R, Evans TW. L-arginine infusion has no effect on systemic haemodynamics in normal volunteers, or systemic and pulmonary haemodynamics in patients with elevated pulmonary vascular resistance. Br. J. Clin. Pharmacol. 1993;36:45–49. https://doi.org/10.1111/j.1365-2125.1993.tb05890.x.
Bode-Böger SM, Böger RH, Creutzig A, Tsikas D, Gutzki FM, Alexander K, Frölich JC. L-arginine infusion decreases peripheral arterial resistance and inhibits platelet aggregation in healthy subjects. Clin. Sci. 1994;87:303–310. https://doi.org/10.1042/cs0870303.
Böger RH, Mügge A, Bode-Böger SM, Heinzel D, Höper MM, Frölich JC. Differential systemic and pulmonary hemodynamic effects of L-arginine in patients with coronary artery disease or primary pulmonary hypertension. Int. J. Clin. Pharmacol. Ther. 1996;34:323–328. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/8864793
Cardiac arrhythmias in acute coronary syndromes: position paper from the joint EHRA, ACCA and EAPCI task force. Europace. 2014;16:1655–1673. https://doi.org/10.1093/europace/euu208.
Ceremuzynski L, Chamiec T, Herbaczynska-Cedro K. Effect of supplemental oral L-arginine on exercise capacity in patients with stable angina pectoris. Am. J. Cardiol. 1997;80:331–333. https://doi.org/10.1016/s0002-9149(97)00354-8.
Clarkson P, Adams MR, Powe AJ, Donald AE, McCredie R, Robinson J, McCarthy SN, Keech A, Celermajer DS, Deanfield JE. Oral L-arginine improves endothelium-dependent dilation in hypercholesterolemic young adults. J. Clin. Invest. 1995;97:1989–1994. https://doi.org/10.1175/jci118632.
Creager MA, Gallagher SJ, Girerd XJ, Coleman SM, Dzau VJ, Cooke JP. L-arginine improves endothelium-dependent vasodilation in hypercholesterolemic humans. J. Clin. Invest. 1992;90:1248–1253. https://doi.org/10.1172/jci115987.
DiNicolantonio JJ, Lavie CJ, Fares H, Menezes AR, O'Keefe JH. Carnitine in the Secondary Prevention of Cardiovascular Disease: Systematic Review and Meta-analysis. Mayo Clin Proc. 2013;88(6):544–551. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2013.02.007.
Drexler H, Fischell TA, Pinto FJ, Chenzbraun A, Botas J, Cooke JP, Alderman EL. Effect of L-arginine on coronary endothelial function in cardiac transplant recipients: Relation to vessel wall morphology. Circulation. 1993;89:1615–1623. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/8149529
Drexler H, Zeiher AM, Meinzer K, Just H. Correction of endothelial dysfunction in coronary microcirculation of hypercholesterolaemic patients by L-arginine. Lancet.1991;338:1546–1550. https://doi.org/10.1161/01.cir.89.4.1615.
Drosatos K, Schulze PC. Cardiac lipotoxicity: molecular pathways and therapeutic implications. Curr. Heart Fail. Rep. 2013;10(2):109–121. https://doi.org/10.1007/s11897-013-0133-0.
Eby G, Halcomb WW. Elimination of cardiac arrhythmias using oral taurine with l-arginine with case histories: Hypothesis for nitric oxide stabilization of the sinus node. Med. Hypotheses. 2006;67(5):1200–1204. https://doi.org/10.1016/j.mehy.2006.04.055.
Lee R, Nitta T, Schmid RA, Schuessler RB, Harris KM, Gay WA Jr. Retrograde infusion of lidocaine or L-arginine before reperfusion reduces myocardial infarct size. Ann. Thorac. Surg. 1998;65:1353–1359. https://doi.org/10.1016/s0003-4975(98)000186-6.
Lerman A, Burnett JC Jr, Higano ST, McKinley LJ, Holmes DR Jr. Long-term L-arginine supplementation improves small-vessel coronary endothelial function in humans. Circulation. 1998;97:2123–2128. https://doi.org/10.1161/01.cir.97.21.2123.
Mizuno T, Watanabe M, Sakamoto T, Sunamori M. L-arginine, a nitric oxide precursor, attenuates ischemia-reperfusion injury by inhibiting inositol-1,4,5-triphosphate. J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 1998;115:931–936. https://doi.org/10.1016/s0022-5223(98)70376-9.
Stone GW, Mehran R, Dangas G, Lansky AJ, Kornowski R, Leon MB. Differential Impact on Survival of Electrocardiographic Q-Wave Versus Enzymatic Myocardial Infarction After Percutaneous Intervention: a device-specific analysis of 7147 patients. Circulation. 2011;104(6):642–647. https://doi.org/10.1161/hc3101.093902.
Tarantini G, Scrutinio D, Bruzzi P, Boni L, Rizzon P, Iliceto S. Metabolic treatment with l-carnitine in acute anterior ST segment elevation myocardial infarction. Cardiology. 2011;106(4):77–84. https://doi.org/10.1159/000093131.
Wallace AW, Ratcliffe MB, Galindez D, Kong JS. L-Arginine Infusion Dilates Coronary Vasculature in Patients Undergoing Coronary Bypass Surgery. Anesthesiology. 1999;90(6):1577–1586. https://doi.org/10.1097/00000542-199906000-00013.
Xu Y, Jiang W, Chen G, Zhu W, Ding W, Ge Z, Tan Y, Ma T, Cui G. L-carnitine treatment of insulin resistance: A systematic review and meta-analysis. Adv. Clin. Exp. Med. 2017;26(2):333–338. https://doi.org/10.17219/acem/61609.