Вплив ранньої ліпідознижувальної терапії різної інтенсивності на функцію ендотелію у хворих з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета роботи – оцінити вплив різних режимів ліпідознижувальної терапії на зміни функції ендотелію в пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (ГІМ) з елевацією сегмента ST.
Матеріали і методи. У дослідження залучили 135 пацієнтів, госпіталізованих до відділення реанімації та інтенсивної терапії ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України з діагнозом ГІМ з елевацією сегмента ST у перші 12 год (у середньому (4,7±1,0) год) від появи симптомів захворювання. Методом конвертів пацієнтів розділили на 4 групи, яким відразу при госпіталізації і до проведення реваскуляризації – черезшкірного коронарного втручання – призначали ліпідознижувальну терапію. До 1-ї групи увійшло 26 осіб, яким призначали комбінацію аторвастатину в дозі 10 мг та езетимібу – 10 мг, до 2-ї – 24 пацієнти, що приймали аторвастатин у дозі 40 мг, до 3-ї – 43 хворих, які отримували аторвастатин у дозі 80 мг, до 4-ї – 42 пацієнти, яким призначили комбінацію аторвастатину в дозі 40 мг і езетимібу – 10 мг. Базисну терапію формували відповідно до чинних рекомендацій Європейського товариства кардіологів і національних протоколів діагностики. Групи не відрізнялися за основними клініко-анамнестичними характеристиками і методами лікування. Визначення реактивної гіперемії за допомогою проби з потокозалежною вазодилатацією (ПЗВД) проводили в 1-шу, на 10-ту та 90-ту добу від початку захворювання.
Результати та обговорення. Застосування високоінтенсивної ліпідознижувальної терапії з використанням аторвастатину в дозі 80 мг (3-тя група) і аторвастатину в дозі 40 мг та езетимібу в дозі 10 мг (4-та група) мало більший ліпідознижувальний ефект порівняно із середньоінтенсивною терапією (1-ша та 2-га групи) у динаміці спостереження. У пацієнтів 3-ї групи реєстрували зменшення середнього рівня холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХСЛПНЩ) на 10-ту та 90-ту добу, а його зниження досягало значень, нижчих за рекомендовані, – (1,75±0,11) ммоль/л. У 4-й групі на 10-ту добу також реєстрували статистично значуще зниження ХСЛПНЩ, а до 90-ї доби він становив 1,55 ммоль/л. Середнього рівня ХСЛПНЩ, нижчого за цільовий, було досягнуто тільки в 3-й і 4-й групах. Нормалізацію функції ендотелію (приріст діаметра плечової артерії за результатами проби з ПЗВД понад 10 %) статистично значуще частіше реєстрували в пацієнтів, які досягли на 90-ту добу цільового рівня ХСЛПНЩ менше 1,8 ммоль/л.
Висновки. Для нормалізації функції ендотелію (приросту діаметра плечової артерії за результатами проби з ПЗВД) при проведенні ліпідознижувальної терапії у хворих, які перенесли ГІМ, необхідно досягнення цільових значень ХСЛПНЩ до 90-ї доби захворювання, що можливо лише при проведенні високоінтенсивної ліпідознижувальної терапії. Відсутність поліпшення функції ендотелію під час спостереження у сталої кількості хворих дозволяє припустити наявність додаткових, можливо генетичних, факторів, на які не впливають застосовані методи лікування.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Лутай Я.М., Пархоменко О.М., Степура А.О. та ін. Клініко-прогностичне значення результатів проби з потік-залежною вазодилатацією у хворих із гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST // Медицина невідкладних станів.– 2014.– № 3 (58).– С. 35–44. doi: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2014_3_8.
Лутай Я.М., Пархоменко О.М., Рижкова Н.О. та ін. Вплив терапії внутрішньовенним інгібітором 5-ліпоксигенази кверцетином на функцію ендотелію, вираженість системного запалення та прооксидантного стресу при гострому інфаркті міокарда з елевацією ST // Медицина невідкладних станів.– 2016.– № 1 (72).– С. 111–119. doi: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2016_1_19.
Мойбенко О.О., Сагач В.Ф., Шаповал Л.М. та ін. Роль ендотелію та біологічно активних речовин ендотеліального походження в регуляції кровообігу і діяльності серця // Фізіол. журн.– 1997.– № 43 (1/2).– С. 3–18.
Anderson T.J., Gerhard M.D., Meredith I.T. et al. Systemic nature of endothelial dysfunction in atherosclerosis // Am. J. Cardiol.– 1995.– Vol. 75 (6).– P. 71B–74B. https://doi.org/10.1016/0002-9149(95)80017-m. Brunner H., Cockcroft J.R., Deanfield J. et al. Endothelial function and dysfunction. Part II: Association with cardiovascular risk factors and diseases. A statement by the Working Group on Endothelins and Endothelial Factors of the European Society of Hypertension // J. Hypertens.– 2005.– Vol. 23 (2).– P. 233–246. https://doi.org/10.1097/00004872-200502000-00001.
Cannon C.P., Blazing M.A., Giugliano R.P. et al. IMPROVE-IT Investigators. Ezetimibe added to statin therapy after acute coronary syndromes // New Engl. J. Med.– 2015.– Vol. 372.– P. 2387–2397. doi:https://doi.org/10.1056/NEJMoa1410489.
Celermajer D.S., Sorensen K.E., Gooch V.M. et al. Non-invasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk of atherosclerosis // Lancet.– 1992.– Vol. 340 (8828).– P. 1111–1115. https://doi.org/10.1016/0140-6736(92)93147-f.
Charakida M., Masi S., Luscher T.F. et al. Assessment of atherosclerosis: the role of flow-mediated dilatation // Eur. Heart J.– 2010.– Vol. 31 (23).– P. 2854–2861. doi:https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehq340.
Díez-Delhoyo F., Gutiérrez-Ibañes E., Sanz-Ruiz R. Prevalence of microvascular and endothelial dysfunction in the nonculprit territory in patients with acute myocardial infarction // Circ. Cardiovasc. Interv. – 2019.– Vol. 12 (2). doi: https://doi.org/10.1161/CIRCINTERVENTIONS.118.007257.
Dupuis J., Tardif J.-C., Rouleau J.-L. Intensity of lipid lowering with statins and brachial artery vascular endothelium reactivity after acute coronary syndromes (from the BRAVER Trial) // Am. J. Cardiol.– 2005.– Vol. 96 (9).– P. 1207–1213. doi: https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2005.06.057.
Flammer A.J., Luscher T.F. Human endothelial dysfunction: EDRFs // Pflugers Arch.– 2010.– Vol. 459 (6).– P. 1005–1013. doi:https://doi.org/10.1007/s00424-010-0822-4.
Fonarow G.C., Wright R.S., Spencer F.A. et al. Effect of statin use within the first 24 hours of admission for acute myocardial infarction on early morbidity and mortality // Amer. J. Cardiol.– 2005.– Vol. 96 (5).– P. 611–616. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2005.04.029.
Furchgott R.F., Zawadzki J.V. The obligatory role of endothelial cells in the relaxation of arterial smooth muscle by acetylcholine // Nature.– 1980.– Vol. 288 (5789).– P. 373–376. https://doi.org/10.1038/288373a0.
Garcia M.M., Lima P.R., Correia L.C. Prognostic value of endothelial function in patients with atherosclerosis: systematic review // Arq. Bras. Cardiol.– 2012.– Vol. 99.– P. 857–865. doi: https://doi.org/10.1590/S0066-782X2012005000078.
Ghiadoni L., Taddei S., Virdis A. et al. Endothelial function and common carotid artery wall thickening in patients with essential hypertension // Hypertension.– 1998.– Vol. 32 (1).– P. 25–32. doi:https://doi.org/10.1161/01.hyp.32.1.25.
Gibbons G.H. Cardioprotective mechanisms of ACE inhibition. The angiotensin II-nitric oxide balance // Drugs.– 1997.– Vol. 54 (Suppl 5).– P. 1–11.https://doi.org/10.2165/00003495-199700545-00003.
Gori T., Munzel T. Oxidative stress and endothelial dysfunction: therapeutic implications // Ann. Med.– 2011.– Vol. 43.– P. 259–272; https://doi.org/10.3109/07853890.2010.543920.
Harris R.A., Nishiyama S.K., Wray D.W., Richardson R.S. Ultrasound assessment of flow-mediated dilation // Hypertension.– 2010.– Vol. 55 (5).– P. 1075–1085. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.110.150821.
Harrison D.G., Armstrong M.L., Freiman P.C., Heistad D.D. Restoration of endothelium-dependent relaxation by dietary treatment of atherosclerosis // J. Clin. Invest.– 1987.– Vol. 80 (6).– P. 1808–1811. doi: https://doi.org/10.1172/JCI113276.
Heitzer T., Schlinzig T., Krohn K. et al. Endothelial dysfunction, oxidative stress, and risk of cardiovascular events in patients with coronary artery disease // Circulation.– 2001.– Vol. 104 (22).– P. 2673–2678. https://doi.org/10.1161/hc4601.099485.
Joannides R., Haefeli W.E., Linder L. et al. Nitric oxide is responsible for flow-dependent dilatation of human peripheral conduit arteries in vivo // Circulation.– 1995.– Vol. 91 (5).– P. 1314–1319. doi: https://doi.org/10.1161/01.cir.91.5.1314.
Joannides R., Richard V., Haefeli W.E. et al. Role of basal and stimulated release of nitric oxide in the regulation of radial artery caliber in humans // Hypertension.– 1995.– Vol. 26 (2).– P. 327–331. https://doi.org/10.1161/01.hyp.26.2.327.
Lieberman E.H., Gerhard M.D., Uehata A. et al. Flow-induced vasodilation of the human brachial artery is impaired in patients < 40 years of age with coronary artery disease // Am. J. Cardiol.– 1996.– Vol. 78 (11).– P. 1210–1214. https://doi.org/10.1016/s0002-9149(96)00597-8.
Linder L., Kiowski W., Buhler F.R., Luscher T.F. Indirect evidence for release of endothelium-derived relaxing factor in human forearm circulation in vivo. Blunted response in essential hypertension // Circulation.– 1990.– Vol. 81 (6).– P. 1762–1767. doi: https://doi.org/10.1161/01.cir.81.6.1762.
Ludmer P.L., Selwyn A.P., Shook T.L. et al. Paradoxical vasoconstriction induced by acetylcholine in atherosclerotic coronary arteries // New Engl. J. Med.– 1986.– Vol. 315 (17).– P. 1046–1051. doi: https://doi.org/10.1136/hrt.77.4.297.
Luscher T.F., Noll G. The pathogenesis of cardiovascular disease: role of the endothelium as a target and mediator // Atherosclerosis.– 1995.– Vol. 118 (Suppl. S).– P. 81–90.
Matsuzawa Y., Sugiyama S., Sumida H. et al. Peripheral endothelial function and cardiovascular events in high-risk patients // J. Am. Heart Assoc.– 2013.– Vol. 2 (6). https://doi.org/10.1161/JAHA.113.000426.
Montone R.A., Niccoli G., Fracassi F. Patients with acute myocardial infarction and non-obstructive coronary arteries: safety and prognostic relevance of invasive coronary provocative tests // Eur. Heart J.– 2018.– Vol. 39 (2).– P. 91–98. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehx667.
Morizzo C., Kozakova M., Bartolomucci F. et al. Carotid artery remodeling is associated to coronary multivessel disease but not to clinical events in patients with stable ischemic heart disease // J. Hypertens.– 2004.– Vol. 22.– P. S60–61.
Parker B.A., Tschakovsky M.E., Augeri A.L. et al. Heterogenous vasodilator pathways underlie flow-mediated dilation in men and women // Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol.– 2011.– Vol. 301 (3).– P. 1118–1126. https://doi.org/10.1152/ajpheart.00400.2011.
Perticone F., Ceravolo R., Pujia A. et al. Prognostic significance of endothelial dysfunction in hypertensive patients // Circulation.– 2001.– Vol. 104 (2).– P. 191–196. https://doi.org/10.1161/01.cir.104.2.191.
Schachinger V., Britten M.B., Zeiher A.M. Prognostic impact of coronary vasodilator dysfunction on adverse long-term outcome of coronary heart disease // Circulation.– 2000.– Vol. 101 (16).– P. 1899–1906. https://doi.org/10.1161/01.cir.101.16.1899.
Schnabel R.B., Schulz A., Wild P.S. et al. Noninvasive vascular function measurement in the community: cross-sectional relations and comparison of methods // Circ. Cardiovasc.– 2011.– Im. 4.– P. 371–380. https://doi.org/10.1161/CIRCIMAGING.110.961557.
Steven S., Munzel T., Daiber A. Exploiting the pleiotropic antioxidant effects of established drugs in cardiovascular disease // Int. J. Mol.– 2015.– Vol. 16.– P. 18185–18223. https://doi.org/10.3390/ijms160818185.
Suessenbacher A., Dorler J., Wunder J. et al. Comparison of brachial artery wall thickness versus endothelial function to predict late cardiovascular events in patients undergoing elective coronary angiography // Am. J. Cardiol.– 2013.– Vol. 111.– P. 671–675. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2012.11.020.
Taddei S. Aging and endothelial function // Cardiologia.– 1997.– Vol. 42 (12).– P. 1229–1236.
Takase S., Matoba T., Nakashiro S. Ezetimibe in Combination With Statins Ameliorates Endothelial Dysfunction in Coronary Arteries After Stenting // Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology.– 2017.– Vol. 37.– P. 350–358. https://doi.org/10.1161/ATVBAHA.116.308388.
Tamai O., Matsuoka H., Itabe H. et al. Single LDL apheresis improves endothelium-dependent vasodilatation in hypercholesterolemic humans // Circulation.– 1997.– Vol. 95 (1).– P. 76–82. doi: https://doi.org/10.1161/01.cir.95.1.76.
Thijssen D.H., Black M.A., Pyke K.E. et al. Assessment of flow-mediated dilation in humans: a methodological and physiological guideline // Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol.– 2011.– Vol. 300 (1).– Р. H2–12. https://doi.org/10.1152/ajpheart.00471.2010.