Клінічний прогноз упродовж 12 місяців та його предиктори в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю і зниженою фракцією викиду лівого шлуночка
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета роботи – встановити клініко-інструментальні параметри, які асоціюються з розвитком несприятливих серцево-судинних подій (смерть або госпіталізація) у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) і фракцією викиду лівого шлуночка ≤ 35 % при спостереженні упродовж 12 місяців, та визначити їх граничні значення.
Матеріали і методи. Обстежено 120 гемодинамічно стабільних пацієнтів віком 18–75 років із ХСН, II–IV функціональних класів за NYHA, з фракцією викиду лівого шлуночка ≤ 35 %. Пацієнтів залучали в дослідження у фазу клінічної компенсації. Кінцева точка була комбінованою і визначалася як час до першої госпіталізації у зв’язку з декомпенсацією ХСН або смерті. Період спостереження становив 12 міс, середній час до настання комбінованої критичної події – 8,67 міс. Пошук граничних значень предикторів було здійснено за допомогою кластерного аналізу за двома змінними.
Результати та обговорення. За результатами кластерного аналізу, інформативними предикторами досягнення комбінованої кінцевої точки пацієнтами із ХСН протягом 12 міс є кількість втрачених кілограмів за останні 6 міс > 4,5 кг або втрата маси тіла > 6,03 %, окружність плеча ненапруженої руки ≤ 32,5 см, напруженої руки ≤ 35 см, стегна ≤ 50 см, товщина шкірно-жирової складки над трицепсом ≤ 24 мм та в паховій ділянці ≤ 8,5 мм, відсоток жирової маси тіла ≤ 16,7 %, індекс м’язової маси кінцівок ≤ 8,96 кг/м2, індекс маси тіла ≤ 31,2 кг/м2, рівень С-реактивного білка > 4,52 мг/мл, вміст холестерину крові ≤ 4,5 ммоль/л, показник потокозалежної вазодилатації ≤ 9,09 %, показник систолічної екскурсії площини трикуспідального кільця (TAPSE) ≤ 11 мм та відношення TAPSE до рівня систолічного тиску в легеневій артерії ≤ 0,27, сума балів за Міннесотським опитувальником > 61 бала, за шкалою DEFS > 22 бали, за анкетою Університету Дюка ≤ 8,575 бала, дистанція тесту із 6-хвилинною ходьбою ≤ 255 м та показник тесту з розгинанням нижньої кінцівки ≤ 22.
Висновки. Результати вимірювання антропометричних показників, що відображають стан нутритивного статусу пацієнтів із ХСН, мають перевагу над результатами денситометричного визначення тканинних складових тіла у стратифікації їх довготермінового клінічного ризику.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Воронков Л.Г., Амосова К.М., Дзяк Г.В. та ін. Рекомендації Асоціації кардіологів України з діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності // Укр. кардіол. журн.– 2018.– № 3.– С. 11–59.
Воронков Л.Г., Войцеховська К.В., Федьків С.В. та ін. Предиктори довгострокового клінічного прогнозу в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка // Укр. кардіол. журн.– 2019.– Т. 26, № 5.– С. 33–42. doi: https://doi.org/10.31928/1608-635X-2019.5.3342
Воронков Л.Г., Паращенюк Л.П. Качество жизни при сердечной недостаточности: актуальные аспекты // Серцева недостатність.– 2010.– № 2.– С. 12–16.
Коваленко В.М., Іванів Ю.А. Рекомендації робочої групи з функціональної діагностики асоціації кардіологів України і Всеукраїнської асоціації фахівців з ехокардіографії / За ред. В.М. Коваленка та ін.– К., 2015.
Alem M.M. Endothelial Dysfunction in Chronic Heart Failure: Assessment, Findings, Significance, and Potential Therapeutic Target // Int. J. Mol. Sci.– 2019.– Vol. 20.– P. 3198. doi: https://doi.org/10.3390/ijms20133198.
Anker S.D., Negassa A., Coats A.J. et al. Prognostic importance of weight loss in chronic heart failure and the effect of treatment with angiotensin-converting-enzyme inhibitors: an observational study // Lancet.– 2003.– Vol. 361 (9363).– P. 1077–1083. doi: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(03)12892-9.
Araújo J.P., Lourenço P., Azevedo A. et al. Prognostic value of high-sensitivity C-reactive protein in heart failure: a systematic review // J. Card. Fail.– 2009.– Vol. 15 (3).– P. 256–266. doi: https://doi.org/10.1016/j.cardfail.2008.10.030.
Barlera S., Tavazzi L., Franzosi M.G. et al. Predictors of mortality in 6975 patients with chronic heart failure in the Gruppo Italiano per lo Studio della Streptochinasi nell’Infarto Miocardico-Heart Failure trial: proposal for a nomogram// Circ. Heart Fail. – 2013.– Vol. 6 (1).– P. 31–39. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCHEARTFAILURE.112.967828.
Bytyçi I., Bajraktari G. Mortality in heart failure patients // Anatol. J. Cardiol.– 2015.– Vol. 15 (1).– P. 63–68. doi: https://doi.org/10.5152/akd.2014.5731
Delafontaine P., Yoshida T. The rennin-angiotensin system and the biology of skeletal muscle: mechanisms of muscle wasting in chronic disease states // Trans. Am. Clin. Climatol. Assoc.– 2016.– Vol. 127.– P. 245–258.
Dos Santos M.R., Saitoh M., Ebner N. et al. Sarcopenia and Endothelial Function in Patients With Chronic Heart Failure: Results From the Studies Investigating Comorbidities Aggravating Heart Failure (SICA-HF) // J. Am. Med. Dir. Assoc. – 2017.– Vol. 18 (3).– P. 240–245. doi: https://doi.org/10.1016/j.jamda.2016.09.006.
Durnin J.V.G.A., Womersley J. Body fat assessed from total body density and its estimation from skinfold thickness, measurements on 481 men and women aged from 16 to 72 years // Brit. J. Nutrition.– 1974.– Vol. 32.– P. 77–97. doi: https://doi.org/10.1079/BJN19740060.
Ghio S., Guazzi M., Scardovi A.B. et al. Different correlates but similar prognostic implications for right ventricular dysfunction in heart failure patients with reduced or preserved ejection fraction // Eur. J. Heart Failure.– 2017.– Vol. 19 (7).– P. 873–879. doi: https://doi.org/10.1002/ejhf.664.
Grodin J.L., Hammadah M., Fan Y. et al. Prognostic value of estimating functional capacity with the use of the duke activity status index in stable patients with chronic heart failure // J. Card. Fail. – 2015.– Vol. 21 (1).– P. 44–50. doi: https://doi.org/10.1016/j.cardfail.2014.08.013.
Lahlou-Laforêt K., Ledru F., Niarra R. et al. Validity of Beck Depression Inventory for the assessment of depressive mood in chronic heart failure patients // J. Affective Disorders.– 2015.– Vol. 184.– P. 256–260. doi: https://doi.org/10.1016/j.jad.2015.05.056.
Lavine K.J., Sierra O.L. Skeletal muscle inflammation and atrophy in heart failure // Heart Fail. Rev.– 2017.– Vol. 22 (2).– P. 179–189. doi: https://doi.org/10.1007/s10741-016-9593-0.
Maggioni A.P., Dahlstrom U., Filippatos G. et al. EURObservational Research Programme: regional differences and 1-year follow-up results of the Heart Failure Pilot Survey (ESC-HF Pilot) // Eur. J. Heart Fail.– 2013.– Vol. 15.– P. 808–817.
Mamas M.A., Sperrin M., Watson M.C. et al. Do patients have worse outcomes in heart failure than in cancer? A primary care-based cohort study with 10-year follow-up in Scotland // Eur. J. Heart Fail.– 2017.– Vol. 19.– P. 1095–1104.
Mentzer G., Hsich E.M. Heart Failure with Reduced Ejection Fraction in Women Epidemiology, Outcomes, and Treatment // Heart Fail. Clin.– 2019.– Vol. 15 (1).– P. 19–27. doi: https://doi.org/10.1016/j.hfc.2018.08.003.
Nagarajan V., Kohan L., Holland E. et al. Obesity paradox in heart failure: a heavy matter // ESC Heart Fail.– 2016.– Vol. 3.– P. 227–234. doi: https://doi.org/10.1002/ehf2.12120.
Oreopoulos A., Padwal R., Kalantar-Zadeh K. et al. Body mass index and mortality in heart failure: a meta-analysis
// Am. Heart J.– 2008.– Vol. 156 (1).– P. 13–22. doi: https://doi.org/10.1016/j.ahj.2008.02.014.
Pocock S.J., McMurray J.J., Dobson J. et al. Weight loss and mortality risk in patients with chronic heart failure in the candesartan in heart failure: assessment of reduction in mortality and morbidity (CHARM) programme // Eur. Heart J.– 2008.– Vol. 29 (21).– P. 2641–2650. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehn420.
Ponikowski P., Voors A., Anker S. et al. Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure // Eur. Heart J.– 2016.– Vol. 37 (27).– P. 20–29. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw128.
Romuk E., Wojciechowska C. et al. Comparison of Oxidative Stress Parameters in Heart Failure Patients Depending on Ischaemic or Nonischaemic Aetiology // Oxidative Medicine and Cellular Longevity.– 2019.– ArticleID 7156038.– P. 13. doi: https://doi.org/10.1155/2019/7156038.
Rossignol P., Masson S., Barlera S. et al. Loss in body weight is an independent prognostic factor for mortality in chronic heart failure: insights from the GISSI-HF and Val-HeFT trials // Eur. J. Heart Fail. – 2015.– Vol. 17 (4).– P. 424–433. doi: https://doi.org/10.1002/ejhf.240.
Springer J., Springer J.I., Anker S.D. Muscle wasting and sarcopenia in heart failure and beyond: update 2017 // ESC Heart Fail.– 2017.– Vol. 4.– P. 492–498. doi: https://doi.org/10.1002/ehf2.12237.
Stevens L., Coresh J., Greene T. Assessing kidney function – measured and estimated glomerular filtration rate // New Engl. J. Med.– 2006.– Vol. 354.– P. 2473–2483. doi: 10.1056/NEJMra054415.
Thoma A., Lightfoot A.P. NF-kB and Inflammatory Cytokine Signalling: Role in Skeletal Muscle Atrophy // Adv. Exp. Med. Biol.– 2018.– Vol. 1088.– P. 267–279. doi: https://doi.org/10.1007/978-981-13-1435-3_12.
Tiesinga L., Dassen T., Halfens R. DUFS and DEFS: development, reliability and validity of the Dutch Fatigue Scale and the Dutch Exertion Fatigue Scale // Int. J. Nurs. Stud. – 1998.– Vol. 35 (1–2).– P. 115–123. doi: https://doi.org/10.1016/s0020-7489(98)00005-4.
Voors A.A., Anker S.D., Cleland J.G. et al. A systems BIOlogy Study to TAilored Treatment in Chronic Heart Failure: rationale, design, and baseline characteristics of BIOSTAT-CHF // Eur. J. Heart Fail.– 2016.– Vol. 18.– P. 716–726. doi: https://doi.org/10.1002/ejhf.531.
Zuchinali Р., Souza G.C., Alves F.D. et al. Triceps skinfold as a prognostic predictor in outpatient heart failure // Arq. Bras. Cardiol.– 2013.– Vol. 101 (5).– P. 434–441. doi: https://doi.org/10.5935/abc.20130185.