Клініко-інструментальна характеристика пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від наявності цукрового діабету 2-го типу
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета роботи – порівняти клініко-інструментальні показники в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) залежно від наявності в них цукрового діабету (ЦД) 2-го типу.
Матеріали і методи. Проаналізовано 490 історій хвороб пацієнтів, які спостерігалися у відділі серцевої недостатності в період з 2011 до 2018 р., з ХСН ІІ–ІV функціонального класу за NYHA, ФВЛШ ≤ 40 %, віком 40–80 років (медіана (верхній; нижній квартилі) – 64 (56,00; 69,00) роки). До досліджуваної групи увійшли переважно хворі з ішемічною хворобою серця (ІХС) у поєднанні з гіпертонічною хворобою (ГХ) – 403 (82,2 %) пацієнти, з ізольованою ІХС – 55 (11,2 %) та з ізольованою ГХ – 32 (6,6 %). Більшість хворих (278 (56,7 %) осіб) мали постійну форму фібриляції передсердь. Серед досліджуваних було 373 (76,1 %) чоловіки та 117 (23,9 %) жінок. Пацієнтів залучали в дослідження у фазу клінічної компенсації, тобто в еуволемічному стані. Для аналізу всіх пацієнтів з ХСН та зниженою ФВЛШ розподілили на дві групи: в І групу увійшли 338 (69 %) хворих без ЦД, ІІ групу становили 152 (31 %) пацієнти з діагностованим ЦД 2-го типу.
Результати та обговорення. За результатами аналізу не виявлено статистично значущих відмінностей між досліджуваними групами за віком пацієнтів, загальними показниками гемодинаміки, середньодобовою частотою серцевих скорочень, функціональним класом ХСН за NYHA, частотою супутнього хронічного обструктивного захворювання легень та тривалістю існування ознак ХСН. Зафіксовано меншу частку пацієнтів з фібриляцією передсердь у ІІ групі, більший показник індексу маси тіла пацієнтів у І групі, показник
Е/е΄ та індекс маси міокарда лівого шлуночка були більшими в пацієнтів без супутнього ЦД. У ході дослідження виявили значно вищий рівень сечової кислоти в пацієнтів із супутнім ЦД 2-го типу, за показниками оксидативного стресу та прозапальних маркерів, рівня NT-proBNP та інсуліну статистично значущої різниці між групами не встановлено. Також не спостерігали статистично значущої різниці між групами щодо значень потокозалежної вазодилатації. Показано, що поєднання ІХС та ЦД 2-го типу є основним фактором високої летальності в пацієнтів з ХСН. Утім не виявлено різниці щодо тривалості життя пацієнтів з ХСН та зниженою ФВЛШ із ЦД 2-го типу та без ЦД. Також виявлено статистично значуще гірше виживання пацієнтів з рівнем глікованого гемоглобіну понад 7,4 %.
Висновки. П’ятирічна виживаність пацієнтів з ХСН зі зниженою ФВЛШ із ЦД 2-го типу та без ЦД статистично значуще не відрізнялася, тоді як у загальній групі гіршу 5-річну виживаність зареєстровано для тих хворих, які мали показник глікованого гемоглобіну понад 7,4 %.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Воронков Л.Г., Амосова К.М., Дзяк Г.В. та ін. Рекомендації Асоціації кардіологів України з діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності // Серцева недостатність та коморбідні стани. – 2017.– Додаток № 1.
Воронков Л.Г. Пацієнт із ХСН в Україні: аналіз усієї популяції пацієнтів, обстежених у рамках першого національного зрізового дослідження UNIVERS // Серцева недостатність.– 2012.– № 1.– С. 8–13.
Стронгин Л.Г., Починка И.Г., Конышева М.С. Гликемический контроль и течение хронической сердечной недостаточности у больных сахарным диабетом типа 2 // Сахарный диабет.– 2012.– № 2.– С. 17–21.
Bayliss E., Bayliss M., Ware J. еt al. Predicting declines in physical function in persons with multiple chronic medical conditions: what we can learn from the medical problem list. Health Qual // Life Outcomes.– 2004.– Vol. 37 (2).– P. 47. doi:https://doi.org/10.1186/1477-7525-2-47.
Damman K., Valente M., Voors A. et al. Renal impairment, worsening renal function, and outcome in patients with heart failure: an updated meta-analysis // Eur. Heart J.– 2014.– Vol. 35.– P. 455–469. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/eht386.
Duan X., Ling F. Is uric acid itself a player or a bystander in the pathophysiology of chronic heart failure? //
Med. Hypotheses.– 2008.– Vol. 70 (3).– P. 578–581. doi: https://doi.org/10.1111/j.1751-7133.2010.00205.x.
Ewing D. Autonomic neuropathy and heart disease / Ed. R. Jarret.– Amsterdam: Elsevier, 1984.– P. 99–132. doi.org: https://doi.org/10.2337/diacare.26.5.1553
Gerstein H., Swedberg K., Carlsson J. et al. CHARM Program Investigators. The hemoglobin A1c level as a progressive risk factor for cardiovascular death, hospitalization for heart failure, or death in patients with chronic heart failure: an analysis of the Candesartan in Heart failure: Assessment of Reduction in Mortality and Morbidity (CHARM) program // Arch. Intern. Med.– 2008.– Vol. 168 (15).– P. 1699–1704. doi: https://doi.org/10.1001/archinte.168.15.1699.
Glass C., Olefsky J. Inflammation and lipid signaling in the etiology of insulin resistance // Cell Metab.– 2012.– Vol. 15.– P. 635–645. doi: https://doi.org/10.1016/j.cmet. 2012.04.001.
Gustafsson I., Brendorp B., Seibaek M. et al. Influence of diabetes and diabetes-gender interaction on the risk of death in patients hospitalized with congestive heart failure // J. Am. Coll. Cardiol.– 2004.– Vol. 43.– Р. 771–777. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2003.11.024.
Holman R., Bethel M., Mentz R. et al. EXSCEL Study Group. Effects of once-weekly exenatide on cardiovascular outcomes in type 2 diabetes // New Engl. J. Med.– 2017.– Vol. 377.– P. 1228–1239. doi: https://doi.org/10.1056/NEJMoa1612917.
Huxley R., Filion K., Konety S. et al. Metaanalysis of cohort and case-control studies of type 2 diabetes mellitus and risk of atrial fibrillation // Am. J. Cardiol.– 2011.– Vol. 108.– P. 56–62. doi: https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2011.03.004.
Jialal I., Amess W., Kaur M. Management of hypertriglyceridemia in the diabetic patient // Curr. Diab. Rep.– 2010.– Vol. 10 (4).– P. 316–320. doi: 10.1007/s11892-010-0124-4.
Lee D., Austin P., Rouleau J. et al. Predicting mortality among patients hospitalized for heart failure: derivation and validation of a clinical model // JAMA.– 2003.– Vol. 290 (19).– P. 2581–2587. doi:https://doi.org/10.1001/jama.290.19.2581.
Levelt E., Mahmod M., Piechnik S. et al. Relationship between left ventricular structural and metabolic remodeling in type 2 diabetes // Diabetes.– 2016.– Vol. 65.– P. 44–52. doi: https://doi.org/10.2337/db15–0627.
MacDonald M., Petrie M., Varyani K. et al. CHARM Investigators. Impact of diabetes on outcomes in patients with low and preserved ejection fraction heart failure: an analysis of the Candesartan in Heart failure: Assessment of Reduction in Mortality and morbidity (CHARM) programme // Eur. Heart J.– 2008.– Vol. 29.– P. 1377–1385. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehn153.
Nichols G., Gullion C., Koro C. et al. The incidence of congestive heart failure in type 2 diabetes: an update // Diabetes Care.– 2004.– Vol. 27.– P. 1879–1884. doi: https://doi.org/10.2337/diacare.27.8.1879.
Pocock S., Wang D., Pfeffer M. et al. Predictor of mortality and morbidity in patients with chronic heart failure // Eur. Heart J.– 2006.– Vol. 27.– Р. 65–75. doi: 10.1093/eurheartj/ehi555.
Scirica B., Braunwald E., Raz I. et al. SAVOR-TIMI 53 Steering Committee and Investigators. Heart failure, saxagliptin, and diabetes mellitus: observations from the SAVOR-TIMI 53 randomized trial // Circulation.– 2015.– Vol. 132.– P. 198. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.114.010389.
Seferovic P., Paulus W. Clinical diabetic cardiomyopathy: a two-faced disease with restrictive and dilated phenotypes // Eur. Heart J.– 2015.– Vol. 36.– P. 1718–1727, 1727a–1727c. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehv134.
Shekelle P., Rich M., Morton S. et al. Efficacy of angiotensinconverting enzyme inhibitors and beta-blockers in the management of left ventricular systolic dysfunction according to race, gender, and diabetic status. A meta-analysis of major clinical trials // J. Am. Coll. Cardiol.– 2003.– Vol. 41.– Р. 1529–1538. doi: https://doi.org/10.1016/s0735-1097(03)00262-6.
Smith G., Lichtman J., Bracken M. et al. Renal impairment and outcomes in heart failure: systematic review and meta-analysis // J. Am. Coll. Cardiol.– 2006.– Vol. 47 (10).– P. 1987–1996. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2005.11.084.
Solomon S., St. John Sutton M., Lamas G. et al. Ventricular remodeling does not accompany the development of heart failure in diabetic patients after myocardial infarction // Circulation.– 2002.– Vol. 106.– P. 1251. doi: https://doi.org/10.1161/01.CIR.0000032313.82552.E3.
Standards of Medical Care in Diabetes–2018 Abridged for Primary Care Providers American Diabetes // Association Clinical Diabetes.– 2018.– Vol. 36 (1).– P. 14–37. doi: https://doi.org/10.2337/cd17-0119.
Tadic M., Cuspidi C. Type 2 diabetes mellitus and atrial fibrillation: From mechanisms to clinical practice // Arch. Cardiovasc. Diseases.– 2015.– Vol. 108 (4).– P. 269–276. doi: https://doi.org/10.1016/j.acvd.2015.01.009.
Targher G., Dauriz M., Laroche C. et al. ESC-HFA HF Long-Term Registry Investigators. In hospital and 1 year mortality associated with diabetes in patients with acute heart failure: results from the ESC-HFA Heart Failure Long-Term Registry // Eur. J. Heart Fail.– 2017.– Vol. 19.– P. 54–65. doi: https://doi.org/10.1002/ejhf.679.
Van Riet E., Hoes A., Wagenaar K. et al. Epidemiology of heart failure: the prevalence of heart failure and ventricular dysfunction in older adults over time. A systematic review // Eur. J. Heart Fail.– 2016.– Vol. 18.– P. 242–252. doi: https://doi.org/10.1002/ejhf.483.
Vaur L., Gueret P., Lievre M. et al. DIABHYCAR Study Group. Development of congestive heart failure in type 2 diabetic patients with microalbuminuria or proteinuria: observations from the DIABHYCAR (type 2 DIABetes, Hypertension, CArdiovascular Events and Ramipril) study // Diabetes Care.– 2003.– Vol. 6.– P. 855–860. doi: https://doi.org/10.2337/diacare.26.3.855.
Véronique L.R. Epidemiology of heart failure // Circ. Res.– 2013.– Vol. 113 (6).– P. 646–659. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.113.300268.
Wilson P., D’Agostino R., Parise H. et al. Metabolic syndrome as a precursor of cardiovascular disease and type 2 diabetes mellitus // Circulation.– 2005.– Vol. 112 (20).– P. 66–72. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.105.539528.