Ефективність серцевої ресинхронізувальної терапії у хворого з кардіомегалією: огляд літератури і клінічний випадок
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Стаття присвячена серцевій ресинхронізувальній терапії – методу лікування хронічної серцевої недостатності за допомогою бівентрикулярної кардіостимуляції. У статті розглядається історія розвитку методу від перших спроб усунення диссинхронії серця до теперішнього часу. За останні 20 років метод вдосконалювався як технічно, так і з точки зору формування сучасних показань до його застосування. На основі результатів рандомізованих клінічних досліджень з вивчення ефективності методу показано вдосконалення показань і критеріїв відбору пацієнтів для серцевої ресинхронізувальної терапії. Описується клінічний випадок успішної серцевої ресинхронізувальної терапії в пацієнта з кардіомегалією, тяжкою хронічною серцевою недостатністю і повною блокадою лівої ніжки пучка Гіса на тлі тривалої оптимальної медикаментозної терапії.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Бокерия Л.А., Неминущий Н.М., Постол А.С. Сердечная ресинхронизирующая терапия. Формирование показаний и современные подходы к повышению эффективности метода // Комплексные проблемы сердечно-сосудистых заболеваний.– 2018.– № 7 (3).– С. 102–116. doi: https://doi.org/10.17802/2306-1278-2018-7-3-102-116.
Жарінов О.Й. Еволюція рекомендацій з медикаментозного та хірургічного лікування серцевої недостатності // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія.– 2012.– № 2.– С. 25–31.
Журавлева Л.В., Янкевич А.А. Клиническое и прогностическое значение блокады левой ножки пучка Гиса // Ліки України.– 2014.– № 1.– С. 28–32.
Коваленко В.М., Лутай М.І., Сіренко Ю.М., Сичов О.С. Серцево-судинні захворювання: класифікація, стандарти діагностики та лікування.– К.: Моріон, 2020.– 239 с.
Кузнецов В.А., Солдатова А.М., Малишевский Л.М. Использование параметров комплекса QRS электрокардиограммы при отборе пациентов на сердечную ресинхронизирующую терапию // Вестник аритмологии.– 2017.– № 87.– С. 42–48.
Сабитов Е.Т., Дюсупов А.А., Абдрахманов А.С. и др. Ресинхронизирующая терапия при хронической сердечной недостаточности: диагностические и лечебные подходы // Кардиология.– 2019.– № 59 (12).– С. 84–91. doi: 10.18087/cardio.2019.12.n391.
Слащева Т.Г., Нікітін С.В., Приплавко Н.М. Ресинхронізуюча терапія в лікуванні серцевої недостатності у хворих на дилатаційну кардіоміопатію (клінічний випадок) // Актуальні проблеми клінічної та профілактичної медицини.– 2013.– Т. 1, № 2.– С. 88–92.
Шиллер Н., Осипов М.А. Клиническая эхокардиография.– М.: МЕДпресс-информ, 2018.– 344 с.
Abraham W.T., Fisher W.G. et al. Cardiac resynchronization in chronic heart failure // New Engl. J. Med.– 2002.– Vol. 346.– P. 1845–1853. doi: https://doi.org/10.1056/NEJMoa013168.
Al-Majed N.S., McAlister F.A., Bakal J.A., Ezekowitz J.A. Metaanalysis: cardiac resynchronization therapy for patients with less symptomatic heart failure // Ann. Intern. Med.– 2011.– Vol. 154 (6).– P. 401–412. doi: https://doi.org/10.7326/0003-4819-154-6-201103150-00313.
Anand I.S., Carson P., Galle E. et al. Cardiac Resynchronization Therapy Reduces the Risk of Hospitalizations in Patients with Advanced Heart Failure: Results from the Comparison of Medical Therapy, Pacing and Defibrillation in Heart Failure (COMPANION) Trial // Circulation.– 2009.– Vol. 119 (7).– P. 969–977. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.108.793273.
Aranda J.M., Conti J.B., Johnson J.W. et al. Cardiac resynchronization therapy in patients with heart failure and conduction abnormalities other than left bundle-branch block: analysis of the Multicenter InSync Randomized Clinical Evaluation (MIRACLE) // Clin. Cardiology.– 2004.– Vol. 27 (12).– P. 678–682. doi: https://doi.org/10.1002/clc.4960271204.
Auricchio A., Fantoni C., Regoli F. et al. Characterization of left ventricular activation in patients with heart failure and left bundle-branch block // Circulation.– 2004.– Vol. 109 (9).– P. 1133–1139. doi: https://doi.org/10.1161/01.CIR.0000118502.91105.F6.
Beaudoin J., Singh J.P., Szymonifka J. et al. Novel heart failure biomarkers predict improvement of mitral regurgitation in patients receiving cardiac resynchronization therapy – the BIOCRT Study // Can. J. Cardiol.– 2016.– Vol. 32 (12).– P. 1478–1484. doi: https://doi.org/10.1016/j.cjca.2016.05.013.
Bleeker G.B.,Schalij M.J., Bax J.J. Importance of left ventricular lead position in cardiac resynchronization therapy // Eur. Heart J.– 2007.– Vol. 28 (10).– P. 1182–1183. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehm085.
Brignole M., Auricchio A., Baron-Esquivias G. et al. 2013 ESC guidelines on cardiac pacing and cardiac resynchronization therapy: the task force on cardiac pacing and resynchronization therapy of the European Society of Cardiology (ESC). Developed in collaboration with the European Heart Rhythm Association (EHRA) // Europace.– 2013.– Vol. 15 (8).– P. 1070–1118. doi: https://doi.org/10.1093/europace/eut206.
Brouwers C., Versteeg H., Meine M. et al. Association between brain natriuretic peptide, markers of inflammation and the objective and subjective response to cardiac resynchronization therapy // Brain. Behav. Immun.– 2014.– Vol. 40.– P. 211–218. doi: https://doi.org/10.1016/j.bbi.2014.03.017.
Caputo M.L., van Stipdonk A., Illner A. et al. The definition of left bundle branch block influences the response to cardiac resynchronization therapy // Intern. J. Cardiology.– 2018.– Vol. 269.– P. 165–169. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2018.07.060.
Carson P., Anand I., O’Connor C. et al. Mode of death in advanced heart failure: the Comparison of Medical, Pacing, and Defibrillation Therapies in Heart Failure (COMPANION) trial // J. Am. Coll. Cardiol.– 2005.– Vol. 46 (12).– Р. 2329–2334. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2005.09.016.
Cazeau S., Leclercq C., Lavergne T. et al. Multisite Stimulation in Cardiomyopathies (MUSTIC) Study Investigators: Effects of multisite biventricular pacing in patients with heart failure and intraventricular conduction delay // New Engl. J. Med.– 2001.– Vol. 344.– P. 873–880. doi: https://doi.org/10.1056/NEJM200103223441202.
Cazeau S., Ritter P., Bakdach S. et al. Four chamber pacing In dilated cardiomyopathy // Pacing Clin. Electrophysiol.– 1994.– Vol. 17.– P. 1974–1979. doi: https://doi.org/10.1111/j.1540-8159.1994.tb03783.x.
Cleland J.G., Abraham W.T., Linde C. et al. An individual patient meta-analysis of five randomized trials assessing the effects of cardiac resynchronization therapy on morbidity and mortality in patients with symptomatic heart failure // Eur. Heart J.– 2013.– Vol. 34 (46).– P. 3547–3556. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/eht290.
Cleland J.G.F, Freemantle N., Erdmann E. et al. Long-term mortality with cardiac resynchronization therapy in the Cardia Resynchronization-Heart Failure (CAREHF) trial // Eur. J. Heart Failure.– 2012.– Vol. 14 (6).– P. 628–634. doi: https://doi.org/10.1093/eurjhf/hfs055 12.
Daubert J.C., Ritter P., Le Breton H. et al. Permanent left ventricular pacing with transvenous leads inserted into the coronary veins // PACE.– 1998.– Vol. 21.– P. 239–245. doi: https://doi.org/10.1111/j.1540-8159.1998.tb01096.x.
Emerek K., Friedman D.J., Sorensen P.L. et al. The Association of a classical left bundle Branch Block Contraction Pattern by vendor-independent strain echocardiography and outcome after cardiac resynchronization therapy // Cardiovascular ultrasound.– 2019.– Vol. 17 (1).– P. 10. doi: https://doi.org/10.1186/s12947-019-0160-4.
Gervais R., Leclercq C., Shankar A. et al. Surface electrocardiogram to predict outcome in candidates for cardiac resynchronization therapy: a sub-analysis of the CARE-HF trial // Eur. J. Heart Failure.– 2009.– Vol. 11 (7).– P. 699–705. doi: https://doi.org/10.1093/eurjhf/hfp074.
Ghio S., Freemantle N., Scelsi L. et al. Long-term left ventricular reverse remodelling with cardiac resynchronization therapy: results from the CARE-HF trial // Eur. J. Heart Failure.– 2009.– Vol. 11 (5).– P. 480–488. doi: https://doi.org/10.1093/eurjhf/hfp034.
Gold M.R., Thébault C., Linde C. et al. Effect of QRS duration and morphology on cardiac resynchronization therapy outcomes in mild heart failure: results from the Resynchronization Reverses Remodeling in Systolic Left Ventricular Dysfunction (REVERSE) study // Circulation.– 2012.– Vol. 126 (7).– P. 822–829. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.112.097709.
Grines C.L., Bashore T.M., Boudoulas H. et al. Functional abnormalities in isolated left bundle branch block. The effect of interventricular asynchrony // Circulation.– 1989.– Vol. 79 (4).– P. 845–853. doi: https://doi.org/10.1161/01.cir.79.4.845.
Halamek J., Leinveber P., Viscor I. et al. The relationship between ECG predictors of cardiac resynchronization therapy benefit // PloS one.– 2019.– Vol. 14 (5).– P. e0217097. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0217097.
Jastrzębski M., Kukla P., Kisiel R. et al. Comparison of four LBBB definitions for predicting mortality in patients receiving cardiac resynchronization therapy // Ann. Noninvasive Electrocardiology.– 2018.– Vol. 23 (5).– P. e12563. doi: https://doi.org/10.1111/anec.12563.
Khazanie P., Hammill B.G., Qualls L.G. et al. Clinical Effectiveness of Cardiac Resynchronization Therapy Versus Medical Therapy Alone Among Patients With Heart Failure: Analysis of the ICD Registry and ADHERE // Circulation: Heart Failure.– 2014.– Vol. 7 (6).– P. 926–934. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCHEARTFAILURE.113.000838.
Kisiel R., Fijorek K., Moskal P. et al. True left bundle branch block and long-term mortality in cardiac resynchronisation therapy patients // Kardiologia Polska.– 2019.– Vol. 77 (3).– P. 371–379. doi: https://doi.org/10.5603/KP.a2019.0032.
Linde C., Abraham W.T., Gold M.R. et al. Predictors of short-term clinical response to cardiac resynchronization therapy: Predictors of CRT clinical response // Eur. J. Heart Failure.– 2017.– Vol. 19 (8).– P. 1056–1063. doi: https://doi.org/10.1002/ejhf.795.
McAlister F.A., Ezekowitz J.A., Wiebe N. et al. Systematic review: cardiac resynchronization in patients with symptomatic heart failure // Ann. Intern. Med.– 2004.– Vol. 141.– Р. 381–390. doi: https://doi.org/10.7326/0003-4819-141-5-200409070-00101.
Mosterd A., Hoes A.W. Clinical epidemiology of heart failure // Heart.– 2007.– Vol. 93.– P. 1137–1146. doi: https://doi.org/10.1136/hrt.2003.025270.
Petrovic M., Petrovic M., Milasinovic G. et al. Gauging the response to cardiac resynchronization therapy: The important interplay between predictor variables and definition of a favorable outcome // Echocardiography.– 2017.– Vol. 34 (3).– P. 371–375. doi: https://doi.org/10.1111/echo.13453.
Ponikowski P., Voors A.A., Anker S.D. et al. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure // Eur. Heart J.– 2016.– Vol. 37.– P. 2129–2200. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw128.
Rivero-Ayerza M., Theuns D., Garcia-Garcia H.M. et al. Effects of cardiac resynchronization therapy on overall mortality and mode of death: a meta-analysis of randomized controlled trials // Eur. Heart J.– 2006.– Vol. 27.– P. 2682–2688. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehl203.
Rohit M.K., Krishnappa D. Incidence and predictors of super-response to cardiac resynchronization therapy // Ind. Heart J.– 2019.– Vol. 71 (4).– P. 334–337. doi: https://doi.org/10.1016/j.ihj.2019.09.007.
Seferovic P.M., Polovina M., Bauersachs J. et al. Heart failure in cardiomyopathies: a position paper from the Heart Failure Association of the European Society of Cardiology // Eur. J. Heart Failure.– 2019.– Vol. 21.– P. 553–576. doi: https://doi.org/10.1002/ejhf.1461.
Shah R.M., Patel D., Molnar J. et al. Cardiacresynchronization therapy in patients with systolic heart failure and QRS interval ≤ 130 ms: insights from a meta-analysis // Europace.– 2015.– Vol. 17 (2).– P. 267–273. doi: https://doi.org/10.1093/europace/euu214.
Strauss D.G., Selvester R.H., Wagner G.S. Defining left bundle branch block in the era of cardiac resynchronization therapy // Amer. J. Cardiology.– 2011.– Vol. 107 (6).– P. 927–934. doi: https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2010.11.010.
Truong Q.A., Januzzi J.L., Szymonifka J. et al. Coronary sinus biomarker sampling compared to peripheral venous blood for predicting outcomes in patients with severe heart failure undergoing cardiac resynchronization therapy: the BIOCRT study // Heart Rhythm.– 2014.– Vol. 11 (12).– P. 2167–2175. doi: https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2014.07.007.
Van Stipdonk A.M.W., Hoogland R., ter Horst I. et al. Evaluating Electrocardiography-Based Identification of Cardiac Resynchronization Therapy Responders Beyond Current Left Bundle Branch Block Definitions // JACC: Clinical Electrophysiology.– 2020.– Vol. 6 (2).– P. 193–203. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacep.2019.10.009.
Van Stipdonk A.M.W., Vanbelle S., ter Horst I.A.H. et al. Large variability in clinical judgement and definitions of left bundle branch block to identify candidates for cardiac resynchronisation therapy // Intern. J. Cardiology.– 2019.– Vol. 286.– P. 61–65. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2019.01.051.
Wiggers C.J. The muscular reactions of the mammalian ventricles to artificial surface stimuli // Am. J. Physiol.– 1925.– Vol. 73.– P. 346–378.
Wilkoff B., Birnie D.,Gold M.R. et al. Differences in clinical characteristics and reported quality of life of men and women undergoing cardiac resynchronization therapy // ESC Heart Failure.– 2020.– Vol. 7 (5).– P. 2972–2982. doi: https://doi.org/10.1002/ehf2.12914.
Zareba W., Klein H., Cygankiewicz I. et al. Effectiveness of cardiac resynchronization therapy by QRS morphology in the Multicenter Automatic Defibrillator Implantation Trial-Cardiac Resynchronization Therapy (MADIT-CRT) // Circulation.– 2011.– Vol. 123 (10).– P. 1061–1072. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.110.960898.
Zhang Q., Zhou Y., Yu C.-M. Incidence, definition, diagnosis, and management of the cardiac resynchronization therapy nonresponder // Cur. Opin. Cardiology.– 2015.– Vol. 30 (1).– P. 40–49. doi: https://doi.org/10.1097/HCO.0000000000000140.