Клінічна характеристика пацієнтів з тривалими епізодами персистентної фібриляції передсердь
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета роботи – порівняти клініко-інструментальні та лабораторні характеристики пацієнтів з персистентною формою фібриляції передсердь (ФП) із тривалістю епізоду аритмії < 90 днів і ≥ 90 днів.
Матеріали і методи. У «зрізовому» одноцентровому дослідженні отримали дані клініко-інструментального обстеження 118 пацієнтів із персистентною формою ФП з тривалістю пароксизму терміном від 7 днів, яким проводилася процедура відновлення синусового ритму шляхом електричної кардіоверсії. Пацієнтів поділили на групи з тривалістю епізодів ФП 8–89 днів (n=58) і ≥ 90 днів (n=60).
Результати та обговорення. У порівнюваних групах спостерігали значущі відмінності за частотою виявлення зниженої систолічної функції лівого шлуночка – 2 (3,5 %) проти 12 (20,3 %) пацієнтів у групах з тривалістю епізоду ФП < 90 і ≥ 90 днів відповідно (р=0,008). За даними черезстравохідної ехокардіографії, у групах порівняння було виявлено різницю за швидкістю вигнання крові з вушка лівого передсердя (43,5 проти 37,0 см/с відповідно; р=0,020). Різниця за індексом об’єму лівого передсердя не досягла статистичної значущості (98 (80–110) проти 99 (86–114) мл/м2 відповідно; р=0,088). Окрім того, в обох порівнюваних групах відзначалося переважання пацієнтів з помірним зниженням розрахованої швидкості клубочкової фільтрації (рШКФ) (60–89 мл/(хв·1,73 м2)): 36 (62,1 %) випадків у групі з тривалістю епізоду ФП < 90 днів і 38 (63,3 %) – серед пацієнтів з епізодом ФП ≥ 90 днів. Водночас у близько третини пацієнтів обох досліджуваних груп спостерігали значніше зниження рШКФ (< 60 мл/(хв·1,73 м2)): 16 (27,6 %) і 18 (30,0 %) випадків у групах з тривалістю епізоду ФП < 90 і ≥ 90 днів відповідно.
Висновки. Отримані результати вказують на зіставність груп пацієнтів з епізодом ФП < 90 і ≥ 90 днів за більшістю клініко-інструментальних і лабораторних показників, у тому числі за ступенем вираження ниркової дисфункції. Тривалість епізоду ФП ≥ 90 днів асоціюється з частішим виявленням систолічної дисфункції лівого шлуночка і гіршою функцією вушка лівого передсердя
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Дзяк Г.В., Жарінов О.Й. Фібриляція передсердь.– Київ: Четверта хвиля, 2011.– 192 с.
Benussi S., de Maat G. Atrial remodelling and function: implications for atrial fibrillation surgery // Eur. J. Cardio-Thoracic Surgery.– 2018.– Vol. 53 (Suppl. 1).– P. i2–i8. doi: 10.1093/ejcts/ezx340.
Calkins H., Hindricks G., Cappato R. et al. 2017 HRS/EHRA/ECAS/APHRS/SOLAECE expert consensus statement on catheter and surgical ablation of atrial fibrillation // Europace.– 2018.– Vol. 20 (1).– P. e1–e160. doi: 10.1093/europace/eux274.
De Vos C., Crijns H., Tieleman R. The fibrillating atrial myocardium visualized: an unexploited source of information // Heart Rhythm.– 2009.– Vol. 6 (8).– P. 1247–1248. doi: 10.1016/j.hrthm.2008.11.003.
Donghua Z., Jian P., Zhongbo X. et al. Reversal of cardiomyopathy in patients with congestive heart failure secondary to tachycardia // J. Interv. Card. Electrophysiol.– 2013.– Vol. 36 (1).– P. 27–32. doi: 10.1007/s10840-012-9727-9.
Dudink E., Erküner Ö., Berg J. et al. The influence of progression of atrial fibrillation on quality of life: a report from the Euro Heart Survey // EP Europace.– 2018.– Vol. 20 (6).– P. 929–934. doi: 10.1093/europace/eux217.
Fuster V., Rydén L., Cannom D. et al. ACC/AHA/ESC 2006 guidelines for the management of patients with atrial fibrillation – executive summary: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines and the European Society of Cardiology Committee for Practice Guidelines (Writing Committee to Revise the 2001 Guidelines for the Management of Patients With Atrial Fibrillation) // J. Am. Coll. Cardiol.– 2006.– Vol. 48 (4).– P. e149–246. doi: 0.1161/CIRCULATIONAHA.106.177292.
Goette A., Kalman J., Aguinaga L. et al. EHRA/HRS/APHRS/SOLAECE expert consensus on Atrial cardiomyopathies: Definition, characterisation, and clinical implication // EP Europace.– 2016.– Vol. 18 (10).– P. 1455–1490. doi: 10.1093/europace/euw161.
Hindricks G., Potpara Т., Dagres N. et al. 2020 ESC Guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS). The Task Force for the diagnosis and management of atrial fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the European Heart Rhythm Association (EHRA) of the ESC // Eur. Heart J.– 2020.– Vol. 42 (5).– P. 373–498. doi:10.1093/eurheartj/ehaa612.
January C., Wann L., Alpert J. et al. 2014 AHA/ACC/HRS Guideline for the Management of Patients With Atrial Fibrillation: A Report of the American College of Cardiology / American Heart Association Task Force on Practice Guidelines and the Heart Rhythm Society // Circulation.– 2014.– Vol. 130 (23).– P. e2071–e2104. doi: 10.1161/CIR.0000000000000040.
Kirchhof P., Camm A., Goette A. et al. Early Rhythm-Control Therapy in Patients with Atrial Fibrillation // New Engl. J. Med.– 2020.– Vol. 383.– P. 1305–1316. doi: 10.1056/NEJMoa2019422.
Konrad T., Theis, C., Mollnau H. et al. Primary Persistent Atrial Fibrillation: A Distinct Arrhythmia Subentity of an Ablation Population // J. Cardiovasc. Electrophysiol.– 2015.– Vol. 26 (12).– P. 1289–1294. doi: 10.1111/jce.12818.
Kotecha D., Piccini J. Atrial fibrillation in heart failure: what should we do? // Eur. Heart J.– 2015.– Vol. 36 (46).– P. 3250–3257. doi: 10.1093/eurheartj/ehv513.
Kottkamp H., Schreiber D. The Substrate in «Early Persistent» Atrial Fibrillation: Arrhythmia Induced, Risk Factor Induced, or From a Specific Fibrotic Atrial Cardiomyopathy? // JACC: Clinical Electrophysiology.– 2016.– Vol. 2 (2).– P. 140–142. doi: 10.1016/j.jacep.2016.02.010.
Lim H., Denis A., Middeldorp M. et al. Persistent Atrial Fibrillation From the Onset: A Specific Subgroup of Patients With Biatrial Substrate Involvement and Poorer Clinical Outcome // JACC: Clinical Electrophysiology.– 2016.– Vol. 2 (2).– P. 129–139. doi: 10.1016/j.jacep.2016.02.010.
Limantoro I., de Vos C., Delhaas T. et al. Clinical correlates of echocardiographic tissue velocity imaging abnormalities of the left atrial wall during atrial fibrillation // Europace.– 2014.– Vol. 16 (11).– P. 1546–1553. doi: 10.1093/europace/euu047.
Steffel J., Collins R., Antz M. et al. 2021 European Heart Rhythm Association Practical Guide on the Use of Non-Vitamin K Antagonist Oral Anticoagulants in Patients with Atrial Fibrillation // EP Europace.– 2021.– euab065. doi: 10.1093/europace/euab065.
Stevens P., Levin A. Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) СKD Work Group. KDIGO 2012. Clinical Practice Guideline for the for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease // Kidney int.– 2013.– Vol. 3 (Suppl).– P. 1–150. doi: 10.7326/0003-4819-158-11-201306040-00007.
Thomas L., Abhayaratna W. Left Atrial Reverse Remodeling: Mechanisms, Evaluation, and Clinical Significance // JACC: Cardiovascular Imaging.– 2017.– Vol. 10 (1).– P. 65–77. doi: 10.1016/j.jcmg.2016.11.003.
Wałek P., Sielski J., Gorczyca I. et al. Left atrial mechanical remodelling assessed as the velocity of left atrium appendage wall motion during atrial fibrillation is associated with maintenance of sinus rhythm after electrical cardioversion in patients with persistent atrial fibrillation // PLoS One.– 2020.– Vol. 15 (1).– P. 228–239. doi: 10.1371/journal.pone.0228239.