Діагностичне значення клініко-інструментальних та гематологічних показників у передбаченні ускладнень госпітального періоду гострого інфаркту міокарда в умовах дії стрес-асоційованих факторів воєнного часу
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
https://orcid.org/0000-0002-1427-2344
Анотація
Мета роботи – оцінити особливості динаміки та діагностичне значення клініко-інструментальних та гематологічних показників у передбаченні ускладнень госпітального періоду гострого інфаркту міокарда (ГІМ) під час воєнного стану, розробити систему прогнозування госпітального перебігу захворювання в пацієнтів в умовах дії стрес-асоційованих факторів воєнного часу.
Матеріали і методи. Обстежено когорту хворих із ГІМ (n=133, 77,4 % чоловіків, середній вік (61,8±0,9) року). Частину хворих (група 1, n=87) було госпіталізовано з лютого до травня 2019 року, іншу частину (група 2, n=46) – в період з 24 лютого 2022 року до березня 2023 року протягом перших 24 год від розвитку симптомів захворювання (середній час надходження (5,2±0,4) год). Групи було порівнянні за клініко-анамнестичними та лабораторними показниками першої доби.
Результати та обговорення. Встановлено, що під час бойових дій хворі з ГІМ надходять до стаціонару пізніше, мають більше цереброваскулярних хвороб, більшу кількість значущих коронарних стенозів, вищу частоту скорочень серця (ЧСС), ШОЕ, рівні тригліцеридів, лейкоцитів (зокрема лімфоцитів та моноцитів), тромбоцитів (із нижчими показниками їх негомогенності за розміром), у більшості випадків курять, мають гірші результати інвазивного лікування за шкалами TIMI та MBG. Надалі в групі хворих, які лікувалися під час воєнного стану, було оцінено інформативність вихідних вітальних даних, показників загального аналізу крові та маркерів запалення для передбачення ризику ускладненого перебігу госпітального періоду (розвиток кардіальної смерті, гострої серцевої недостатності, шлуночкові тахіаритмії, тромбоз стента, гостре порушення функції нирок, запальні ускладнення, рецидив ГІМ/стенокардії). Предикторами ускладненого перебігу ГІМ під час воєнного стану є такі показники при надходженні у стаціонар: ЧСС > 70 за 1 хв, ШОЕ > 10 мм/год, рівень глюкози > 8,5 ммоль/л, лейкоцитів > 13 · 109/л, лімфоцитів > 2 · 109/л, тромбоцитів > 270 ·109/л, великих (> 12 фл) тромбоцитів < 27 %, тригліцеридів > 1,3 ммоль/л, а також критерії, сформовані на основі цих показників. Створена 6-компонентна шкала (ЧСС, ШОЕ, рівні глюкози, лейкоцитів, лімфоцитів та тромбоцитів) для визначення ризику небажаного перебігу ГІМ у хворих у воєнний час має площу під ROC-кривою 0,87 (для значень > 30 ум. од. відносний ризик (ВР) 6,39 (2,16–18,9), p<0,0001). Ці предиктори є специфічними для стрес-обумовленого впливу воєнного стану і не є інформативними у хворих із ГІМ в мирний час.
Висновки. На тлі воєнних дій і воєнного стану перебіг ГІМ в пацієнтів у госпітальний період погіршується, що асоціюється із підвищенням ЧСС, ШОЕ, рівня глюкози, лейкоцитів, лімфоцитів, тригліцеридів, тромбоцитів зі зниженням їхньої негомогенності за розміром. З огляду на ці особливості можна передбачити ризик ускладненого перебігу госпітального періоду ГІМ у воєнний час під дією стрес-асоційованих факторів середовища.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Angkananard T, Anothaisintawee T, McEvoy M, Attia J, Thakkinstian A. Neutrophil Lymphocyte Ratio and Cardiovascular Disease Risk: A Systematic Review and Meta-Analysis. Biomed Res Int. 2018;2018:2703518. https://doi.org/10.1155/2018/2703518.
Baginda Yusuf Siregar, Refli Hasan, Rahmad Isnanta. Association of Platelet Lymphocyte Ratio (PLR) and Neutrophil Lymphocyte Ratio (NLR) with Global Registry of Acute Coronary Events (GRACE) Score in Acute Coronary Syndrome. Int J Res Rev. 2021;8(5):1-6. https://doi.org/10.52403/ijrr.20210501.
Bains JS, Sharkey KA. Stress and immunity — the circuit makes the difference. Nat Immunol. 2022;23:1137-9. https://doi.org/10.1038/s41590-022-01276-1.
Cesari F, Marcucci R, Gori AM, Caporale R, Fanelli A, Casola G, Balzi D, Barchielli A, Valente S, Giglioli C, Gensini GF, Abbate R. Reticulated platelets predict cardiovascular death in acute coronary syndrome patients. Insights from the AMI-Florence 2 Study. Thromb Haemost. 2013;109(5):846-53. https://doi.org/10.1160/TH12-09-0709.
Chia S, Nagurney JT, Brown DF, Raffel OC, Bamberg F, Senatore F, Wackers FJ, Jang IK. Association of leukocyte and neutrophil counts with infarct size, left ventricular function and outcomes after percutaneous coronary intervention for ST-elevation myocardial infarction. Am J Cardiol. 2009; 103(3):333-7. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2008.09.085.
Dentali F, Nigro O, Squizzato A, Gianni M, Zuretti F, Grandi AM, Guasti L. Impact of neutrophils to lymphocytes ratio on major clinical outcomes in patients with acute coronary syndromes: A systematic review and meta-analysis of the literature. Int J Cardiol. 2018;266:31-7. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2018.02.116.
Hausenloy DJ, Yellon DM. Myocardial ischemia-reperfusion injury: a neglected therapeutic target. J Clin Invest. 2013;123(1):92-100. doi:10.1172/JCI62874
Hong D, Choi KH, Song YB, Lee JM, Park TK, Yang JH, Hahn JY, Choi JH, Choi SH, Kim SM, Choe Y, Kim EK, Chang SA, Lee SC, Oh JK, Gwon HC. Prognostic implications of post-percutaneous coronary intervention neutrophil-to-lymphocyte ratio on infarct size and clinical outcomes in patients with acute myocardial infarction. Sci Rep. 2019;9(1):9646. https://doi.org/10.1038/s41598-019-46117-8.
Ibanez B, James S, Agewall S, Antunes MJ, Bucciarelli-Ducci C, Bueno H, Caforio ALP, Crea F, Goudevenos JA, Halvorsen S, Hindricks G, Kastrati A, Lenzen MJ, Prescott E, Roffi M, Valgimigli M, Varenhorst C, Vranckx P, Widimský P; ESC Scientific Document Group. 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2018;39(2):119-77. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehx393.
Kossmann H, Rischpler C, Hanus F, Nekolla SG, Kunze KP, Götze K, Goedel A, Sager H, Kastrati A, Sinnecker D, Kupatt C, Ibrahim T, Schwaiger M, Laugwitz KL, Dirschinger RJ. Monocyte-platelet aggregates affect local inflammation in patients with acute myocardial infarction. Int J Cardiol. 2019; 287:7-12. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2019.04.009.
Mangold A, Alias S, Scherz T, Hofbauer M, Jakowitsch J, Panzenböck A, Simon D, Laimer D, Bangert C, Kammerlander A, Mascherbauer J, Winter MP, Distelmaier K, Adlbrecht C, Preissner KT, Lang IM. Coronary neutrophil extracellular trap burden and deoxyribonuclease activity in ST-elevation acute coronary syndrome are predictors of ST-segment resolution and infarct size. Circ Res. 2015;116(7):1182-92. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.116.304944.
Metz CE. Basic principles of ROC analysis. Semin Nucl Med. 1978;8(4):283-98. https://doi.org/10.1016/s0001-2998(78)80014-2.
Palmblad J, Karlsson CG, Levi L, Lidberg L. The erythrocyte sedimentation rate and stress. Acta Med Scand. 1979; 205(6):517-20. https://doi.org/10.1111/j.0954-6820.1979.tb06094.x.
Schneider M, Kraemmer M, Weber B, Schwerdtfeger A. Life events are associated with elevated heart rate and reduced heart complexity to acute psychological stress. Biological Psychology. 2021;163:108-16. https://doi.org/10.1016/j.biopsycho.2021.108116.
Torpy JM, Lynm C, Glass RM. Chronic Stress and the Heart. JAMA. 2007;298(14):1722. doi:10.1001/jama.298.14.1722.
Vaduganathan M, Ambrosy AP, Greene SJ, Mentz RJ, Subacius HP, Maggioni AP, Swedberg K, Nodari S, Zannad F, Konstam MA, Butler J, Gheorghiade M; EVEREST trial investigators. Predictive value of low relative lymphocyte count in patients hospitalized for heart failure with reduced ejection fraction: insights from the EVEREST trial. Circ Heart Fail. 2012;5(6):750-8. https://doi.org/10.1161/CIRCHEARTFAILURE.112.970525.
Virani SS, Alonso A, Benjamin EJ, et al. Heart Disease and Stroke Statistics-2020 Update: A Report From the American Heart Association. Circulation. 2020;141(9):e139-e596. doi:10.1161/CIR.0000000000000757
Wu Q, Yang Z, Qiu R, Cheng S, Zhu X, Han Z, Xiao W. The military occupational stress response scale: Development, reliability, and validity. Front Psychol. 2023;14:1032876. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1032876.
Zouridakis EG, Garcia-Moll X, Kaski JC. Usefulness of the blood lymphocyte count in predicting recurrent instability and death in patients with unstable angina pectoris. Am J Cardiol. 2000;86(4):449-51. https://doi.org/10.1016/s0002-9149(00)00963-2.