Клінічне і прогностичне значення рівня нейтрофільно-лімфоцитарного співвідношення у хворих на гостру тромбоемболію легеневої артерії
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета роботи – оцінити зв’язок рівня нейтрофільно-лімфоцитарного співвідношення (НЛС) з клінічним перебігом та госпітальним прогнозом тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА).
Матеріали і методи. В дослідження увійшов 291 хворий з діагнозом ТЕЛА, верифікованим за даними мультиспіральної комп’ютерної томографічної ангіографії легеневої артерії (ЛА), з вирахуваним НЛС за даними клінічного аналізу крові. Крім стандартного загальноклінічного та лабораторно-інструментального обстеження, у хворих були оцінені фактори ризику ТЕЛА та ризик ранньої смерті згідно з рекомендаціями ESC 2019. Проведена статистична обробка отриманих даних.
Результати та обговорення. Хворі були поділені за медіаною НЛС: в групу 1 увійшло 145 пацієнтів зі значенням НЛС < 3,4, у групу 2 – 146 пацієнтів із НЛС ≥ 3,4. А також за значенням НЛС, отриманим під час проведення ROC-аналізу для прогнозування смертності протягом госпітального періоду: групу 3 становили 245 хворих із НЛС ≤ 6,75, групу 4 – 46 хворих із НЛС > 6,75. При аналізі демографічних показників виявили, що в групі 2 статистично значущо більше було хворих похилого віку (р=0,02) та чоловічої статі (р=0,037) ніж у групі 1. Незалежно від способу поділу на групи (за медіаною чи за значенням граничної точки НЛС), отримано значуще переважання пацієнтів високого ризику ранньої смерті від ТЕЛА (р<0,001), V класу за PESI (р<0,01) та високого ризику за sPESI (р<0,01), з вищим значенням балів за PESI (р<0,001) в групах з підвищеним рівнем НЛС (НЛС ≥ 3,4 та НЛС > 6,75). В тих же групах при аналізі результатів об’єктивного обстеження виявлено статистично значущо нижчий рівень сатурації (р<0,0001) та систолічного артеріального тиску (САТ) (р<0,01). При порівнянні лабораторних показників виявлено, що середні рівні лейкоцитів в групах з НЛС ≥ 3,4 та НЛС > 6,75 статистично значущо вищі (р<0,001), а рівень тропоніну І статистично значущо вищий (р=0,02) тільки в групі з НЛС > 6,75. Кореляційний аналіз показав статистично значущо прямий зв’язок рівня НЛС з віком, частотою скорочень серця (ЧСС), розміром правого передсердя (ПП), кінцевосистолічним розміром лівого шлуночка (КСР ЛШ), середнім тиском у ЛА, рівнем лейкоцитів, тропоніну І, зростанням ризику ранньої смерті від ТЕЛА та госпітальною летальністю, а також зворотний зв’язок з рівнем сатурації, САТ, фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) та гемоглобіну.
Висновки. Встановлений зв’язок між рівнем НЛС та клініко-анамнестичними показниками у хворих із ТЕЛА. Серед хворих із НЛС вище медіани (≥ 3,4) переважали хворі похилого віку, чоловічої статі, пацієнти високого ризику зі статистично значущо вищими балами за PESI. Встановлений прямий зв’язок рівня НЛС з віком, ЧСС, розміром ПП, КСР ЛШ, середнім тиском у ЛА, рівнем лейкоцитів, тропоніну І, зростанням ризику ранньої смерті від ТЕЛА та госпітальною летальністю, а також зворотний зв’язок з рівнем сатурації, САТ, ФВ ЛШ та гемоглобіну. НЛС > 6,75 пов’язаний з несприятливим прогнозом – смертю в госпітальний період, а також з вищим рівнем тропоніну І, маркером дисфункції правого шлуночка.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Köse N, Yıldırım T, Akın F, Yıldırım SE, Altun İ. Prognostic role of NLR, PLR, and LMR in patients with pulmonary embolism. Bosn J Basic Med Sci. 2020;20(2):248-53. https://doi.org/10.17305/bjbms.2019.4445
Heit JA. Epidemiology of venous thromboembolism. Nat Rev Cardiol. 2015;12(8):464-74. https://doi.org/10.1038/nrcardio.2015.83
Duman D, Sonkaya E, Yıldırım E, Gıdık E, Tanülkü U, Saltürk C, Karakurt Z. Association of Inflammatory Markers with Mortality in Patients Hospitalized with Non-massive Pulmonary Embolism. Turkish Thorac J. 2021;22(1):24. https://doi.org/10.5152/TurkThoracJ.2021.190076
Özsu SS, Durmuş ZG, Coşkuner MB, Bülbül Y, Öztuna F, Özlü T. Does the Incidence and Mortality of Pulmonary Thromboembolism Change Over the Years? Turk Thorac J. 2017;18(3):78-81. https://doi.org/10.5152/TurkThoracJ.2017.16050
Yazıcı S, Kırış T, Ceylan US, Şükrü A, Ahmet OU, Recep H, Sait T, Abdullah D, Ayşe E, and Kemal Y. The accuracy of combined use of troponin and red cell distribution width in predicting mortality of patients with acute pulmonary embolism. Wien Klin Wochenschr. 2016;128(Suppl 8):596-603. https://doi.org/10.1007/s00508-016-1081-y
Khan F, Tritschler T, Kahn SR, Rodger MA. Venous thromboembolism. Lancet. 2021;398(10294):64-77. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)32658-1
Imiela AM, Mikołajczyk TP, Guzik TJ, Pruszczyk P. Acute Pulmonary Embolism and Immunity in Animal Models. Arch Immunol Ther Exp (Warsz). 2024;72(1). https://doi.org/10.2478/aite-2024-0003
Efros O, Beit Halevi T, Meisel E, Soffer S, Barda N, Cohen O, Kenet G, Lubetsky A. The Prognostic Role of Neutrophil-to-Lymphocyte Ratio in Patients Hospitalized with Acute Pulmonary Embolism. J Clin Med. 2021;10(18):4058. https://doi.org/10.3390/jcm10184058
Vazquez-Garza E, Jerjes-Sanchez C, Navarrete A, Joya-Harrison J, Rodriguez D. Venous thromboembolism: thrombosis, inflammation, and immunothrombosis for clinicians. J Thromb Thrombolysis. 2017;44(3):377-85. https://doi.org/10.1007/s11239-017-1528-7
Lv X, Gao X, Liu J, Deng Y, Nie Q, Fan X, Ye Z, Liu P, Wen J. Immune-mediated inflammatory diseases and risk of venous thromboembolism: A Mendelian randomization study. Front Immunol. 2022;13:1042751. https://doi.org/10.3389/fimmu.2022.1042751
Li D, Yuan M, Yang H. Blood Cell Parameters Combined with Inflammatory Markers in the Early Diagnosis of Pulmonary Embolism. Cell Mol Biol (Noisy-le-grand). 2022;68(5):177-85. https://doi.org/10.14715/cmb/2022.68.5.24
Engelmann B, Massberg S. Thrombosis as an intravascular effector of innate immunity. Nat Rev Immunol. 2013;13(1):34-45. https://doi.org/10.1038/nri3345
Teodoru M, Negrea M, Cozgarea A, Cozma D, Boicean A. Enhancing Pulmonary Embolism Mortality Risk Stratification Using Machine Learning: The Role of the Neutrophil-to-Lymphocyte Ratio. J Clin Med. 2024;13(5). https://doi.org/10.3390/jcm13051191
Cavuş UY, Yildirim S, Sönmez E, Ertan C, Ozeke O. Prognostic value of neutrophil/lymphocyte ratio in patients with pulmonary embolism. Turk J Med Sci. 2014;44(1):50-5. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/25558558
Teodoru M, Negrea Mo, Cozgarea A, Cozma D, and Boicean A. Enhancing Pulmonary Embolism Mortality Risk Stratification Using Machine Learning: The Role of the Neutrophil-to-Lymphocyte Ratio. Journal of clinical medicine. 2024;13(5). https://doi.org/10.3390/jcm13051191
Forget P, Khalifa C, Defour JP, Latinne D, Van Pel MC, De Kock M. What is the normal value of the neutrophil-to-lymphocyte ratio? BMC Res Notes. 2017;10(1):12. https://doi.org/10.1186/s13104-016-2335-5
Ates H, Ates I, Kundi H, Yilmaz FM. Diagnostic validity of hematologic parameters in evaluation of massive pulmonary embolism. J Clin Lab Anal. 2017;31(5):e22072. https://doi.org/10.1002/jcla.22072
Alsubhi, Yasir M, Ahmed H, Alhadi, Abdulaziz M. Hammudah, Riyadh A. Alahmadi, Azhar M. Aljohani, Sami Al Dubai, Abdulqader I. Susi, Kholoud Almuwallad, and Turki A. Alwasaidi. Comparison of laboratory biomarkers for the prediction of in-hospital mortality and severity of acute pulmonary embolism: A multi-center study. Saudi Med J. 2023;44(9):898-903. https://doi.org/10.15537/smj.2023.44.9.20230441
Phan T, Brailovsky Y, Fareed J, Hoppensteadt D, Iqbal O, Darki A. Neutrophil-to-Lymphocyte and Platelet-to-Lymphocyte Ratios Predict All-Cause Mortality in Acute Pulmonary Embolism. Clin Appl Thromb Hemost. 2020;26:1076029619900549. https://doi.org/10.1177/1076029619900549
Li R, Shen S, Jiang J, Liu Y. Prognostic value of neutrophil/lymphocyte ratio for pulmonary embolism: a meta-analysis and external validation. Ann Vasc Surg. Published online April 4, 2024:S0890-5096(24)00134-1. https://doi.org/10.1016/j.avsg.2024.01.019
Konstantinides SV, Meyer G, Becattini C, Bueno H, Geersing G-J, Harjola V-P, Huisman MV, Humbert M, Jennings CS, Jiménez D, Kucher N, Lang IM, Lankeit M, Lorusso R, Mazzolai L, Meneveau N, Ní Áinle F, Prandoni P, Pruszczyk P, Righini M, Torbicki A, Van Belle E, Zamorano JL. 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of acute pulmonary embolism developed in collaboration with the European Respiratory Society (ERS). Eur Heart J. 2020;41(4):543-603. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz405
Stark K, Massberg S. Interplay between inflammation and thrombosis in cardiovascular pathology. Nat Rev Cardiol. 2021;18(9):666-82. https://doi.org/10.1038/s41569-021-00552-1
Soylu K, Gedikli Ö, Ekşi A, Avcıoğlu Y, Soylu Aİ, Yüksel S, Gülel O, Yılmaz Ö. Neutrophil-to-lymphocyte ratio for the assessment of hospital mortality in patients with acute pulmonary embolism. Arch Med Sci. 2016;12(1):95-100. https://doi.org/10.5114/aoms.2016.57585
Kasapoğlu US., Olgun Yıldızeli Ş, Arıkan H, Erer A, Kabadayı F, Yalçınkaya E, Aslan M, Cimşit NÇ, Eryüksel E, Karakurt S. Comparison of neutrophil to lymphocyte ratio with other prognostic markers affecting 30 day mortality in acute pulmonary embolism. Tuberk Toraks. 2019;67(3):179-89. https://doi.org/10.5578/tt.68519
Elshahaat HA, Zayed NE, Ateya MAM, Safwat M, El Hawary AT, Abozaid MN. Role of serum biomarkers in predicting management strategies for acute pulmonary embolism. Heliyon. 2023;9(11):e21068. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e21068
Slajus B, Brailovsky Y, Darwish I, Fareed J, Darki A. Utility of Blood Cellular Indices in the Risk Stratification of Patients Presenting with Acute Pulmonary Embolism. Clin Appl Thromb Hemost. 2021;27:10760296211052292. https://doi.org/10.1177/10760296211052292