Оптимізація стратифікації ризику несприятливого найближчого прогнозу у хворих із високим ризиком тромбоемболії легеневої артерії
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
https://orcid.org/0000-0003-4105-1915
Анотація
Мета роботи – розробити та перевірити шкалу додаткового ризику ранньої смерті в пацієнтів із високим ризиком тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА).
Матеріали і методи. На І етапі дослідження було розроблено формулу додаткової стратифікації ризику ранньої смерті хворих із високим ризиком ТЕЛА. За допомогою ROC-аналізу встановлено, що чутливість отриманої прогностичної формули становить 64,0 %; специфічність – 92,1 %. На основі формули було запропоновано шкалу SBAFS (S – сатурація, B – біфуркація, A – артеріальна гіпотензія, F – фракція викиду, S – жіноча стать).
Надалі для перевірки запропонованої шкали та формули ІІ етап дослідження був проведений на багатоцентровій когорті (8 центрів України, які надавали інформацію щодо пацієнтів із високим ризиком ТЕЛА, госпіталізованих за період з 01.2023 до 12.2023 року). На цьому етапі було залучено 75 пацієнтів із високим ризиком ТЕЛА, середній вік становив (60,60±13,40) року, чоловіків було 38 (50,7 %), жінок – 37 (49,3 %). І групу становили 65 (80 %) пацієнтів, які були виписані зі стаціонару з поліпшенням, ІІ групу – 15 (20 %) хворих, які померли під час госпіталізації з приводу гострого епізоду ТЕЛА. Проаналізовано клініко-анамнестичні, лабораторно-інструментальні показники, проведено статистичний аналіз даних.
Результати та обговорення. Встановлено, що у ІІ групі статистично значущо більшими, ніж у І групі, були не тільки середнє значення показника Y: відповідно (0,785±0,250) та (0,306±0,330), р=0,00002, але і частка пацієнтів зі значенням показника Y > 0,5: 13 (86,7 %) та 16 (26,7 %) відповідно, р=0,00001. З метою перевірки чутливості та специфічності формули ми провели ROC-аналіз ІІ етапу нашого дослідження: чутливість отриманої прогностичної формули становить 93,3 %; специфічність 74,6 %, що підтверджує результати І етапу. Під час перевірки запропонованої нами шкали SBAFS також встановлено, що у хворих ІІ групи середній бал за шкалою становив (2,53±0,83) та був вищим, ніж у І групі – (1,57±0,96), р=0,0006.
Висновки. Основними чинниками, пов’язаними з ризиком госпітальної смерті у хворих із високим ризиком ТЕЛА, є зниження сатурації кисню, локалізація тромбу в біфуркації легеневих артерій за даними мультиспіральної комп’ютерної томографічної ангіографії легеневих артерій, артеріальна гіпотензія, жіноча стать та зниження фракції викиду лівого шлуночка за даними ехокардіографії. Запропонована раніше шкала ризику SBAFS підтвердила своє значення під час перевірки із залученням кардіологів України з 8 регіонів – чутливість 93 %, специфічність 75 %. Було підтверджено, що можна використовувати спрощену оцінку ризику ранньої смерті хворих із високим ризиком ТЕЛА за сумою балів, оскільки цей показник у померлих був статистично значущо вищим – відповідно 2,5 і 1,6 (р=0,0006).
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Konstantinides SV, Meyer G, Becattini C, Bueno H, Geersing GJ, Harjola VP, Huisman MV, Humbert M, Jennings CS, Jiménez D, Kucher N, Lang IM, Lankeit M, Lorusso R, Mazzolai L, Meneveau N, Ní Áinle F, Prandoni P, Pruszczyk P, Righini M, Torbicki A, Van Belle E, Zamorano JL; ESC Scientific Document Group. 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of acute pulmonary embolism developed in collaboration with the European Respiratory Society: The Task Force for the diagnosis and management of acute pulmonary embolism of the European Society of Cardiology. Eur. Heart J. 2020;41(4):543-603. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz405.
Martin KA, Molsberry R, Cuttica MJ, Desai KR, Schimmel DR, Khan SS. Time Trends in Pulmonary Embolism Mortality Rates in the United States, 1999 to 2018. J Am Heart Assoc. 2020;9:e016784. https://doi.org/10.1161/JAHA.120.016784.
Tak T, Karturi S, Sharma U, Eckstein L, Poterucha JT, Sandoval Y. Acute Pulmonary Embolism: Contemporary Approach to Diagnosis, Risk-Stratification, and Management. Int J Angiol. 2019 Jun;28(2):100-11. https://doi.org/10.1055/s-0039-1692636.
Tanabe Y, Yamamoto T, Murata T, Mabuchi K, Hara N, Mizuno A, Nozato T, Hisatake S, Obayashi T, Takayama M, Nagao K. Gender Differences Among Patients With Acute Pulmonary Embolism. Am J Cardiol. 2018 Sep 15;122(6):1079-84. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2018.05.042.
Theroux CD, Aliotta JM, Mullin CJ. High-Risk Pulmonary Embolism: Current Evidence-Based Practices. R I Med J. 2019 Dec 2;102(10):43-7. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31795534/
Torbicki A, Perrier A, Konstantinides S, Agnelli G, Galiè N, Pruszczyk P, Bengel F, Brady AJ, Ferreira D, Janssens U, Klepetko W, Mayer E, Remy-Jardin M, Bassand JP; ESC Committee for Practice Guidelines (CPG). Guidelines on the diagnosis and management of acute pulmonary embolism: The Task Force for the Diagnosis and Management of Acute Pulmonary Embolism of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2008;29:2276-315. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehn310.
Tseluyko V, Yakovleva L, Askierov R, Kurinna M, Kharchenko L, Shylo N. Risk stratification of poor short-term prognosis in patients with high-risk pulmonary embolism. Emergency Medicine. 2023;19(5):361-9. https://doi.org/10.22141/2224-0586.19.5.2023.1612. Ukrainian.
Wüstner M, Radzina M, Calliada F, Cantisani V, Havre RF, Jenderka KV, Kabaalioğlu A, Kocian M, Kollmann C, Künzel J, Lim A, Maconi G, Mitkov V, Popescu A, Saftoiu A, Sidhu PS, Jenssen C. Professional Standards in Medical Ultrasound – EFSUMB Position Paper (Long Version) – General Aspects. Ultraschall Med. 2022 Oct;43(5):e36-e48. https://doi.org/10.1055/a-1857-4435.
Keller K, Hobohm L, Ebner M, Kresoja KP, Münzel T, Konstantinides SV, Lankeit M. Trends in thrombolytic treatment and outcomes of acute pulmonary embolism in Germany. Eur Heart J. 2020 Jan 21;41(4):522-9. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz236.
Ebner M, Sentler C, Harjola VP, Bueno H, Lerchbaumer MH, Hasenfuß G, Eckardt KU, Konstantinides SV, Lankeit M. Outcome of patients with different clinical presentations of high-risk pulmonary embolism. Eur Heart J. Acute Cardiovasc Care. 2021 Oct 1;10(7):787-96. https://doi.org/10.1093/ehjacc/zuab038.
Theroux CD, Aliotta JM, Mullin CJ. High-Risk Pulmonary Embolism: Current Evidence-Based Practices. R I Med J (2013). 2019 Dec 2;102(10):43-7. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31795534/
Surov A, Akritidou M, Bach AG, Bailis N, Lerche M, Meyer HJ, Pech M, Wienke A. A New Index for the Prediction of 30-Day Mortality in Patients With Pulmonary Embolism: The Pulmonary Embolism Mortality Score (PEMS). Angiology. 2021 Sep;72(8):787-93. https://doi.org/10.1177/0003319721993346.
Becattini C, Agnelli G. Risk stratification and management of acute pulmonary embolism. Hematology Am Soc Hematol Educ Program. 2016 Dec 2;2016(1):404-12. https://doi.org/10.1182/asheducation-2016.1.404.
Jiméneza D, Bikd B, Rodrígueza C, Murielh A, Ballazi A, Solerj S, Schellongk S, Gil-Díazl A, Skridem A, Riera-Mestren A, Monrealo M, the RIETE Investigators. Identification of Low-risk Patients With Acute Symptomatic Pulmonary Embolism. Sep 2023;59(9):575-80. https://doi.org/10.1016/j.arbres.2023.06.010.
Nordstrom SM, Weiss EJ. Sex differences in thrombosis. Expert Rev. Hematol. 2008;1:3–8. https://doi.org/10.1586/17474086.1.1.3.
Bajko Z, Motataianu A, Stoian A, Barcutean L, Andone S, Maier S, Drăghici IA, Cioban A, Balasa R. Gender Differences in Risk Factor Profile and Clinical Characteristics in 89 Consecutive Cases of Cerebral Venous Thrombosis. J Clin Med. 2021 Mar 30;10(7):1382. https://doi.org/10.3390/jcm10071382.