Вплив оптимізації штучної вентиляції легень на основі транспульмонального тиску на газообмін та запальну відповідь у пацієнтів з ожирінням при кардіохірургічних втручаннях
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
https://orcid.org/0009-0009-7284-2876
Анотація
Мета роботи – проаналізувати вплив оптимізації штучної вентиляції легень (ШВЛ) на основі вимірювання транспульмонального тиску на показники газового складу крові та активації прозапальної відповіді в легенях під час кардіохірургічних втручань.
Матеріали і методи. У проспективне рандомізоване дослідження залучено 60 пацієнтів з ожирінням, яким виконувалася хірургічна реваскуляризація міокарда. У групі А (n=30) оптимізація ШВЛ проводилася на основі вимірювання транспульмонального тиску, в групі Б (n=30) – за показником driving pressure. Оцінювали параметри газообміну, рівень цитокінів інтерлейкіну(ІЛ)-6 і фактора некрозу пухлини α (ФНП-α) у бронхоальвеолярному лаважі та ризик легеневих ускладнень за шкалою ARISCAT.
Результати. На момент залучення не було виявлено статистично значущих відмінностей між групами щодо демографічних, антропометричних і функціональних характеристик. Потреба у рекрутменті після від’єднання пацієнтів від штучного кровообігу статистично значущо рідше на 20,0 % виникала в пацієнтів групи А порівняно з групою Б
(2 (6,67 %) проти 8 (26,7 %), χ2=4,32, р=0,038). Після операції рівень ІЛ-6 у групі А був статистично значущо нижчим ((72,4±18,1) проти (96,2±20,5) пг/мл, p<0,01), як і ФНП-α ((35,6±9,8) проти (52,3±11,4) пг/мл, p<0,01) порівняно з групою Б. У групі А також спостерігалося краще насичення артеріальної крові киснем (paO2: (91,2±7,5) проти (84,6±9,2) мм рт. ст., p=0,03) порівняно з групою Б.
Висновки. Отримані дані підтверджують переваги застосування вентиляційної стратегії, орієнтованої на транспульмональний тиск, що може мати позитивний вплив на перебіг післяопераційного періоду в пацієнтів з ожирінням під час кардіохірургічних втручань.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
McPherson R. Obesity and ischemic heart disease: defining the link. Circ Res. 2015 Feb 13;116(4):570-1. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.115.305826
Tabassum S, Azhar F, Hussain F, Naeem A, Sheffeh MA, Asghar MS. Trends in ischemic heart disease-related mortality in obese population in the United States. Cardiovasc Endocrinol Metab. 2025 Mar 3;14(2):e00325. https://doi.org/10.1097/XCE.0000000000000325
World Health Organization Regional Office for Europe. WHO European Regional Obesity Report 2022. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe; 2022. Available from: https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/353747/9789289057738-eng.pdf
Gurm HS, Whitlow PL, Kip KE; BARI Investigators. The impact of body mass index on short- and long-term outcomes inpatients undergoing coronary revascularization. Insights from the bypass angioplasty revascularization investigation (BARI). J Am Coll Cardiol. 2002 Mar 6;39(5):834-40. https://doi.org/10.1016/s0735-1097(02)01687-x
De Santo LS, Moscariello C, Zebele C. Implications of obesity in cardiac surgery: pattern of referral, physiopathology, complications, prognosis. J Thorac Dis. 2018 Jul;10(7):4532-4539. https://doi.org/10.21037/jtd.2018.06.104
Wu SW, Peng CK, Wu SY, Wang Y, Yang SS, Tang SE, Huang KL. Obesity Attenuates Ventilator-Induced Lung Injury by Modulating the STAT3-SOCS3 Pathway. Front Immunol. 2021 Aug 20;12:720844. https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.720844
Ampatzidou F, Tsermakian T, Madesis A, Karaiskos T, Drossos G. How does obesity impair the duration of mechanical ventilation in postoperative cardiac surgery patients? Ann Transl Med 2016;4(22):AB015. https://doi.org/10.21037/atm.2016.AB0615
Rowley DD, Arrington SR, Enfield KB, Lamb KD, Kadl A, Davis JP, Theodore DJ. Transpulmonary Pressure-Guided Lung-Protective Ventilation Improves Pulmonary Mechanics and Oxygenation Among Obese Subjects on Mechanical Ventilation. Respir Care. 2021 Jul;66(7):1049-1058. https://doi.org/10.4187/respcare.08686
Akoumianaki E, Maggiore SM, Valenza F, Bellani G, Jubran A, Loring SH, Pelosi P, Talmor D, Grasso S, Chiumello D, Guérin C, Patroniti N, Ranieri VM, Gattinoni L, Nava S, Terragni PP, Pesenti A, Tobin M, Mancebo J, Brochard L; PLUG Working Group (Acute Respiratory Failure Section of the European Society of Intensive Care Medicine). The application of esophageal pressure measurement in patients with respiratory failure. Am J Respir Crit Care Med. 2014 Mar 1;189(5):520-31. https://doi.org/10.1164/rccm.201312-2193CI
Florio G, Carlesso E, Mojoli F, Madotto F, Vivona L, Minaudo C, Battistin M, Colombo SM, Gatti S, Sosio S, Pesenti A, Grasselli G, Zanella A. Esophageal pressure as estimation of pleural pressure: a study in a model of eviscerated chest. BMC Anesthesiol. 2024 Nov 14;24(1):415. https://doi.org/10.1186/s12871-024-02806-0
Weiss YG, Merin G, Koganov E, Ribo A, Oppenheim-Eden A, Medalion B, Peruanski M, Reider E, Bar-Ziv J, Hanson WC, Pizov R. Postcardiopulmonary bypass hypoxemia: a prospective study on incidence, risk factors, and clinical significance. J Cardiothorac Vasc Anesth. 2000 Oct;14(5):506-13. https://doi.org/10.1053/jcan.2000.9488
De Santo LS, Catapano D, Caparrotti SM. Noninvasive mechanical ventilation in treatment of acute respiratory failure after cardiac surgery: Key topics and clinical implications. In Esquinas AM, editor. Noninvasive Mechanical Ventilation and Difficult Weaning in Critical Care. Cham: Springer, 2016:191-6.
Tremblay LN, Slutsky AS. Ventilator-induced lung injury: from the bench to the bedside. Intensive Care Med. 2006;32(1):24-33. https://doi.org/10.1007/s00134-005-2829-0
Ranieri VM, Suter PM, Tortorella C, et al. Effect of mechanical ventilation on inflammatory mediators in patients with acute respiratory distress syndrome: a randomized controlled trial. JAMA. 1999;282(1):54-61. https://doi.org/10.1001/jama.282.1.54
Dziuba DО. Intraoperative dynamics of interleukin-6 levels during planned coronary stenting with different approaches to analgesic sedation. Cardiac Surgery and Interventional Cardiology. 2020;3(30):15-20 (in Ukr.). http://doi.org/10.31928/2305-3127-2020.3.1520
Shimatani T, Kyogoku M, Ito Y, Takeuchi M, Khemani RG. Fundamental concepts and the latest evidence for esophageal pressure monitoring. J Intensive Care. 2023 May 22;11(1):22. https://doi.org/10.1186/s40560-023-00671-6