Влияние различных режимов липидоснижающей терапии на эффективность ургентной реваскуляризации миокарда и развитие ремоделирования левого желудочка у больных с острым коронарным синдромом с элевацией сегмента ST

Анотація

Мета - оцінити вплив різних режимів ліпідознижуючої терапії на ефективність ургентної реваскуляризації міокарда і розвиток ремоделювання серця у хворих з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST. Обстежено 135 пацієнтів з діагнозом гострого коронарного синдрому з елевацією сегмента ST, що надійшли в середньому через 4,5 год від початку захворювання. Додатково до рекомендованої терапії відразу при надходженні до стаціонару призначали ліпідознижуюча терапію. Методом випадкової вибірки сформовані чотири групи. У I групу включено 26 пацієнтів, яким була призначена комбінація аторвастатину 10 мг і езетіміба 10 мг, в II групу - 24 пацієнта, яким призначали аторвастатин в дозі 40 мг (среднеінтенсівная ліпідознижуюча терапія),
в III групу - 42 пацієнта, яким була призначена комбінація аторвастатину в дозі 40 мг і езетіміба в дозі 10 мг, в IV - 43 пацієнта, які отримували 80 мг аторвастатину (високоінтенсивних ліпідознижуюча терапія). Всім пацієнтам після надходження було проведено первинне інтервенційне втручання з стентуванням, а також ехокардіографія при надходженні і на 90-у добу захворювання. Дилатацію порожнини лівого шлуночка оцінювали по збільшенню конечнодіастоліческого обсягу> 25% від початкового. Порівняльна оцінка результатів лікування при 90-денному спостереженні в досліджуваних групах виявила тенденцію до зменшення частоти розвитку пізньої постінфарктної дилатації у хворих III і IV груп (Р <0,1). Аналіз в залежності від інтенсивності проведення ліпідознижуючої терапії виявив рідкіснішу (на 30%) реєстрацію дилатації у пацієнтів з проведенням високоінтенсивної холестеріносніжающей терапії в порівнянні з пацієнтами, лікувалися терапією середньої інтенсивності (Р <0,05). При цьому у хворих відзначалися відмінності і в рівнях холестерину ліпопротеїнів низької щільності - відповідно (1,63 ± 0,40) і (2,21 ± 0,30) ммоль / л (Р <0,01). Застосування високоінтенсивної ліпідознижуючої терапії з досягненням цільових рівнів ліпідів крові після перенесеного гострого коронарного синдрому з елевацією сегмента ST дозволяє зменшити частоту розвитку постінфарктної дилатації серця. При цьому у хворих відзначалися відмінності і в рівнях холестерину ліпопротеїнів низької щільності - відповідно (1,63 ± 0,40) і (2,21 ± 0,30) ммоль / л (Р <0,01). Застосування високоінтенсивної ліпідознижуючої терапії з досягненням цільових рівнів ліпідів крові після перенесеного гострого коронарного синдрому з елевацією сегмента ST дозволяє зменшити частоту розвитку постінфарктної дилатації серця. При цьому у хворих відзначалися відмінності і в рівнях холестерину ліпопротеїнів низької щільності - відповідно (1,63 ± 0,40) і (2,21 ± 0,30) ммоль / л (Р <0,01). Застосування високоінтенсивної ліпідознижуючої терапії з досягненням цільових рівнів ліпідів крові після перенесеного гострого коронарного синдрому з елевацією сегмента ST дозволяє зменшити частоту розвитку постінфарктної дилатації серця.