Когнітивна дисфункція у віддалений післяопераційний період при кардіохірургічних втручаннях зі штучним кровообігом
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета – визначити стан когнітивної функції в ранній та віддалений післяопераційний період у хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС), яким проводили аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу (ШК). У ретроспективному обсерваційному одноцентровому дослідженні проаналізовано дані клінічного та інструментального обстеження пацієнтів, яким проводили аортокоронарне шунтування в умовах ШК. До групи аналізу увійшли 84 (51,5 %) особи із загальної когорти 163 хворих (68 чоловіків (80,9 %) та 16 жінок (19,1 %), середній вік (64,4±7,5) року), у яких у ранній післяопераційний період виявлено когнітивні порушення. Нейрокогнітивне тестування проводили за три дні до оперативного втручання, на 7-му добу після втручання та через 3 міс після виписування зі стаціонару з використанням шкали оцінювання психічного статусу Mini Mental State Examination (MMSE) та Trial Making test (частини A і B). Пацієнти групи спостереження в доопераційний період при виконанні тесту MMSE набирали (26,2±2,3) бала. На 7-му добу після оперативного втручання пацієнти набирали (23,6±2,2) бала (на 8,2 % менше, ніж до операції, що, своєю чергою, відповідно до шкали інтерпретації, характеризувало когнітивний статус як легкі когнітивні порушення (переддементні)). Через 3 міс після виписування зі стаціонару пацієнти досліджуваної групи набирали (24,8±2,2) бала, що означало поліпшення когнітивного статусу, проте вихідного рівня тестування досягти не вдалося (Р<0,05). Результати тесту на встановлення послідовності цифр та літер Trial Making Test (частина A) показали, що на виконання тесту пацієнти в доопераційний період витрачали (32,0±5,0) с, на 7-му добу після операції – (35,6±6,8) с, що на 15,6 % більше, ніж на доопераційному етапі. Проте через 3 міс після операції результати тестування поліпшилися та становили (33,3±5,0) с, що було на 2,1 % більше, ніж до операції, і не відрізнялося від доопераційних показників (Р>0,05). Результати другої частини тесту Trial Making Test Parts (частини B) були схожими з результатами частини A. Через 7 діб після втручання пацієнти витрачали на проходження тесту (74,8±6,0) с, що на 7,9 % відрізнялося від доопераційного значення ((71,2±5,6) с). У цій частині тесту також вдалося досягти доопераційних показників через 3 міс – (72,8±5,5) с (Р>0,05). Результати тестів MMSE та Trial Making Test y хворих на ІХС, які перенесли аортокоронарне шунтування в умовах ШК, показали, що когнітивні порушення, зареєстровані в ранній післяопераційний період у 51,5 % пацієнтів, протягом 3 місяців після оперативного втручання суттєво зменшуються, і їх частота знижується до 16,6 %, що відповідає результатам міжнародних досліджень.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Fontes MT, Swift RC, Phillips-Bute B, Podgoreanu MV, Stafford-Smith M, Newman MF, Mathew JP; Neurologic Outcome Research Group of the Duke Heart Center. Predictors of cognitive recovery after cardiac surgery. Anesth Analg. 2013;116(2):435-42. doi: 10.1213/ANE.0b013e318273f37e
Hawkins MA, Gathright EC, Gunstad J. The MoCA and MMSE as screeners for cognitive impairment in a heart failure population: a study with comprehensive neuropsychological testing. Heart Lung. 2014 Sep-Oct; 43(5):462-8. Doi: 10.1016/j.hrtlng.2014.05.011
Newman MF, Kirchner JL, Phillips-Bute B, Gaver V, Grocott H, Jones RH, Mark DB, Reves JG, Blumenthal JA; Neurological Outcome Research Group and the Cardiothoracic Anesthesiology Research Endeavors Investigators. Longitudinal assessment of neurocognitive function after coronaryartery bypass surgery. N Engl J Med 2001;344:395– 402. Doi: 10.1056/nejm200102083440601
Prokopenko SV, Mozheyko EY, Petrova MM, Koryagina TD, Kaskaeva DS, Chernykh TV, et al. Correction of post-stroke cognitive impairments using computer programs. Journal of the Neurological Sciences. Elsevier BV; 2013 Feb;325(1-2):148–53. Doi: 10.1016/j.jns.2012.12.0247.
Selnes OA, McKhann GM, Borowicz Jr. LM, Grega MA. Cognitive and neurobehavioral dysfunction after cardiac bypass procedures. Neurologic Clinics; 24(1):133–145, 2006. Doi: 10.1016/j.ncl.2005.10.001
Selnes OA, Gottesman RF, Grega MA, Baumgartner WA, Zeger SL, McKhann GM. (). Cognitive and Neurologic Outcomes after Coronary-Artery Bypass Surgery. New England Journal of Medicine, 2012;366(3): 250–257. doi:10.1056/nejmra1100109
Silverstein JH. Cognition, anesthesia, and surgery. Int Anesthesiol Clin. 2014;52(4):42–57. doi: 10.1097/AIA.0000000000000032
Steinmetz J, Christensen KB, Lund T, Lohse N, Rasmussen LS. Long-term consequences of postoperative cognitive dysfunction. Anesthesiology; 110(3): 548–555, 2009. Doi: 10.1097/aln.0b013e318195b569
Szwed K, Bieliński M, Drozdz W, Pawliszak W, Hoffmann A, Anisimowicz L, Borkowska A. Cognitive dysfunction after cardiac surgery. Psychiatr Pol. 2012;46:473–82.