Когнітивна функція та прихильність до лікування в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка: зв’язок і прогностичне значення
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета – з’ясувати зв’язок між станом когнітивної функції та прихильністю до лікування, а також оцінити прогностичну інформативність анкет прихильності до лікування в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВЛШ). Обстежено 124 пацієнтів зі стабільною ХСН і зниженою (< 40 %) ФВЛШ II–IV функціонального класу за NYHA віком не більше як 75 років. Усім пацієнтам проводили загальноклінічне обстеження, використовували стандартні методи психологічного тестування: коротку шкалу дослідження психічного статусу MMSE, пробу Шульте, шкалу HADS. Для оцінки прихильності до лікування застосовували опитувальник Моріскі – Гріна та хворобо-специфічну анкету відділу серцевої недостатності ННЦ «Інститут кардіології імені акад. М.Д. Стражеска» НАМН України. При розподілі досліджуваних на три групи залежно від їх прихильності до лікування, виявлено, що групи статистично значуще відрізнялися за сумою балів тесту MMSE та часом виконання проби Шульте. Кількість балів прихильності до лікування, як за анкетою Моріскі – Гріна, так і за анкетою відділу серцевої недостатності прямо корелювала з кількістю балів за шкалою MMSE (Р=0,038 та Р=0,023 відповідно). Група досліджуваних з високим комплаєнсом мала статистично значуще кращі показники когнітивних тестів (MMSE та проба Шульте), ніж група пацієнтів із середнім та низьким комплаєнсом. Це однаковою мірою стосувалося обох анкет. При побудові кривих виживання виявлено, що анкета Моріскі – Гріна не мала статистично значущої прогностичної значущості як щодо настання смерті, так і щодо виникнення комбінованої критичної події (смерть/госпіталізація) (Р=0,113 та Р=0,401 відповідно); у той же час хворобо-специфічна анкета відділу серцевої недостатності показала статистично значущу інформативність щодо прогнозування тривалої виживаності та настання комбінованої критичної події (Р=0,046 та Р=0,024 відповідно). Більше половини хворих із ХСН та зниженою ФВЛШ мають низьку та середню прихильність до лікування, яка пов’язана з гіршими показниками когнітивних тестів (MMSE та проба Шульте). Дані щодо зв’язку прихильності до лікування з результатами когнітивних тестів, отримані за допомогою розробленої нами анкети, зіставні з такими за анкетою
Моріскі – Гріна. Використання хворобо-специфічної анкети відділу серцевої недостатності має високу інформативність щодо прогнозування довгострокової виживаності та настання комбінованої критичної події (смерть або госпіталізація) у хворих із ХСН та зниженою ФВЛШ, у той час як анкета Моріскі – Гріна не продемонструвала вищезазначеної прогностичної інформативності.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
L.G. Voronkov, O.O. Lutsak, P.M. Babych, A.V. Lyashenko Predictors of quality of life in patients with chronic heat failure. [ Heart Failure & Comorbidities 2. .– 2010.– № 2.– С. 12–16.
Воронков Л.Г., Солонович А.С. Когнітивна дисфункція при хронічній серцевій недостатності: механізми, наслідки, можливості корекції // Серцева недостатність та коморбідні стани.– 2017.– № 2.– С. 39–46.
Лурия А.Р. Основы нейропсихологии: учеб. пособие для студ. учреждений высш. проф. образования.– М.: Издательский центр «Академия», 2013.– 384 с.
Миронова Е.Е. Сборник психологических тестов. Часть II: Пособие.– Мн.: Женский институт ЭНВИЛА, 2006.– 146 с.
Рекомендації з діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності / За ред. Л.Г. Воронкова, К.М. Амосової, А.Е. Багрія, Г.В. Дзяка.– К.: Моріон, 2012.– 52 с.
Beker J., Belachew Т., Mekonin А. et al. Predictors of adherence to self-care behaviour among patients with chronic heart failure attending Jimma University Specialized Hospital Chronic Follow up Clinic, South West Ethiopia // J. Cardiovasc. Dis. Diagn.– 2014.– Vol. 2.– Р. 180–185. doi: 10.4172/2329-9517.1000180.
Beyhaghі H., Reeve B.B., Rodgers J.E. et al. Psychometric Properties of the Four-Item Morisky Green Levine Medication Adherence Scale among Atherosclerosis Risk in Communities Study (ARIC) Participants // Value Health.– 2016.– Vol. 19 (8).– Р. 996–1001.
Bjelland I. et al. The validity of the Hospital Anxiety and Depression Scale. An updated literature review // J. Psychosomatic Research.– 2002.– Vol. 52 (2).– Р. 69–77.
Bland J.M. The logrank test // BMJ.– 2004.– Vol. 328 (7447).– Р. 1073. doi: 10.1136/bmj.328.7447.1073.
Čelutkienė J., Jakštienė S. et al. Expert Opinion-Cognitive Decline in Heart Failure: More Attention is Needed // Card. Fail. Rev.– 2016.– N 2 (2).– Р. 106–109. doi: 10.15420/cfr.2016:19:2.
Chriss P.M., Sheposh J., Carlson B., Riegel B. Predictors of successful heart failure self-care maintenance in the first three months after hospitalization // Behaviour Heart Lung.– 2007.– Vol. 33.– Р. 345–353.
Coutinho-Myrrha M.A., Dias R.C., Fernandes A.A. et al. Duke Activity Status Index for Cardiovascular Diseases: Validation of the Portuguese Translation // Arq. Bras. Cardiol.– 2014.– Vol. 102 (4).– Р. 383–390. doi: 10.5935/abc.20140031.
Hajduk A.M. Cognitive impairment and self-care in heart failure // Clinical. Epidemiology.– 2013.– Vol. 5.– Р. 405–415.
Kumar M.G., Khanna P., Kishore J. Understanding survival analysis: Kaplan-Meier estimate // Int. J. Ayurveda Res.– 2010.– Vol. 1 (4).– Р. 274–278. doi: 10.4103/0974-7788.76794.
Martje H.L. van der Wal, Jaarsma T., Dirk J. van Veldhuisen. Non-compliance in patients with heart failure; how can we manage it? // Eur. J. Heart Failure.– 2005.– Vol. 7 (1).– Р. 5–17.
Pressler S.G., Subramanian U., Kareken D. et al. Cognitive deficits in chronic heart failure // Nurs Res.– 2010.– Vol. 59 (2).– Р. 127–139.
Sohani Z.N., Samaan Z. Does depression impact cognitive impairment in patients with heart failure? // Card Research and Practice.– 2012.– ID 524325.
Stevens L.A., Coresh J., Greene T., Levey A.S. Assessing kidney function–measured and estimated glomerular filtration rate // N. Engl. J. Med.– 2006.– Vol. 354.– Р. 2473–2483. DOI: 10.1056/nejmra054415.
Zigmond A.S, Snaith R.P. The hospital anxiety and depression scale // Acta Psychiatrica Scandinavica.– 1983.– Vol. 67 (6) – Р. 361–370.