Антропометричні параметри та показники тканинних компартментів тіла в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю і зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від втрати маси тіла за останні 6 місяців
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета роботи – порівняти антропометричні параметри та показники тканинних складових тіла в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від величини втрати маси тіла (МТ) за останні 6 міс.
Матеріали і методи. Обстежено 77 хворих із ХСН віком 25–75 років, II–IV функціональних класів (ФК) за NYHA з фракцією викиду лівого шлуночка ≤ 35 %. Критерієм розподілу пацієнтів за групами була величина втрати МТ за останні 6 міс ≥ 6 % згідно з Європейськими рекомендаціями з діагностики і лікування ХСН. Компонентний склад тіла оцінювали за допомогою подвійно-енергетичної рентгенівської денситометрії. Пацієнтів залучали в дослідження у стані клінічної компенсації.
Результати та обговорення. Втрату МТ ≥ 6 % за останні 6 міс зафіксовано у 34 (44,2 %) пацієнтів. Порівняно з хворими з втратою МТ < 6 % за останні 6 міс вони мали статистично значуще меншу масу жирової тканини (р=0,002) та нежирової м’якої тканини (р=0,039), що підтверджувалося при порівнянні нормалізованих показників цих тканинних масивів відносно зросту. М’язова маса кінцівок (р=0,006) та індекс м’язової маси кінцівок (р=0,002) виявилися статистично значуще меншими в цій групі пацієнтів. Кількість втрачених кілограмів за останні 6 міс обернено корелює з індексом м’язової маси кінцівок (r=–0,411; p=0,001), масою тіла (r=–0,381; p=0,001), м’язовою масою кінцівок (r=–0,360; p=0,001), окружністю стегна (r=–0,352; p=0,002), площею поверхні тіла (r=–0,345; p=0,009), окружністю талії (r=–0,334; p=0,003), індексом МТ (r=–0,330; p=0,004), окружністю плеча ненапруженої руки (r=–0,280; p=0,015), нежировою масою м’яких тканин (r=–0,277; p=0,015), товщиною шкірно-жирової складки під лопаткою (r=–0,273; p=0,018), масою жирової тканини (r=–0,269; p=0,018), окружністю плеча напруженої руки (r=–0,262; p=0,023), відношенням жирової тканини до зросту (r=–0,253; p=0,026), індексом жирової тканини (r=–0,233; p=0,042), та прямо корелює з відсотком кісткової тканини (r=0,250; p=0,028).
Висновки. Втрата МТ ≥ 6 % за останні 6 міс спостерігалася у 34 (44,2 %) осіб та не залежала від основних клінічних показників. Пацієнти з втратою МТ ≥ 6 % за останні 6 міс були статистично значуще старшими за віком, мали більшу частку осіб з ІІІ–ІV ФК за NYHA, менші МТ, індекс МТ, окружність плеча напруженої та ненапруженої руки, окружність талії та стегна, товщину шкірно-жирової складки над біцепсом, трицепсом та під лопаткою. Пацієнти з втратою МТ ≥ 6 % за останні 6 міс мали статистично значуще менший відсоток жирової тканини, масу жирової та нежирової м’якої тканини, індекси жирової та м’язової тканини кінцівок. Пацієнти досліджуваних груп не відрізнялися за показниками мінеральної кісткової маси.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Voronkov LG, Amosova KM, Dzyak GV, Zharіnov OY, Kovalenko VM, Korkushko OV, Nesukay OG, Sichov OS, Rudik YuS, Parkhomenko OM. Rekomendatsii Asotsiatsii kardiolohiv Ukrainy z diahnostyky ta likuvannia khronichnoi sertsevoi nedostatnosti. Ukrai'ns'kiy kardiologichniy zhurnal –
Ukrainian Journal of Cardiology 2010;3:11–59. (In Ukr).
Kovalenko VM, Ivaniv YuA. Rekomendatsii robochoi hrupy z funktsionalnoi diahnostyky asotsiatsii kardiolohiv Ukrainy i Vseukrainskoi asotsiatsii fakhivtsiv z ekhokardiohrafii – Recommendations of the Working Group on Functional Diagnostics of the Association of Cardiologists of Ukraine and the All-Ukrainian Association of Specialists in Echocardiography. К.2015. (In Ukr).
Shostak NA, Muradjanc AA, Kondrashov AA. Sarkopenija i perekrestnye sindromy – znachenie v klinicheskoj praktike. Klinicist – Сlinician 2016;10:11. (In Russ).
Anker S, Ponikowski P, Clark A, Leyva F, Rauchhaus M, Kemp M, Teixeira M, Hellewell P, Hooper J, Poole-Wilson P, Coats A. Cytokines and neurohormones relating to body composition alterations in the wasting syndrome of chronic heart failure. Eur Heart J 1999;20:683–693. http://doi.org/10.1053/euhj.1998.1446.
Arita Y, Kihara S, Ouchi N, Takahashi M, Maeda K, Miyagawa J, Hotta K, Shimomura I, Nakamura T, Miyaoka K, Kuriyama H, Nishida M, Yamashita S, Okubo K, Matsubara K, Muraguchi M, Ohmoto Y, Funahashi T, Matsuzawa Y. Paradoxical decrease of an adipose-specific protein, adiponectin, in obesity. Biochem Biophys Res Commun 1999; 257(1):79–83.
Biolo G, Cederholm T, Muscaritoli M. Muscle contractile and metabolic dysfunction is a common feature of sarcopenia of aging and chronic diseases: from sarcopenic obesity to cachexia. Clin Nutr 2014;33(5):737–748. http://doi.org/10.1016/j.clnu.2014.03.007.
Birkenfeld A, Boschmann M, Moro C, Adams F, Heusser K, Franke G, Berlan M, Luft F, Lafontan M, Jordan J. Lipid mobilization with physiological atrial natriuretic peptide concentrations in humans. J Clin Endocrinol Metab 2005;90:3622–3628. http://doi.org/10.1210/jc.2004-1953.
Brink M, Price S, Chrast J, Bailey J, Anwar A, Mitch W, Delafontaine P. Angiotensin II induces skeletal muscle wasting through enhanced protein degradation and down-regulates autocrine insulin-like growth factor I. Endocrinology 2001;142(4):1489–96. http://doi.org/10.1210/endo.142.4.8082.
Deurenberg P, Weststrate J, Seidell J. Body mass index as a measure of body fatness: age- and sex-specific prediction formulas. Br J Nutr 1991; 65(2):105–114.
Dos Santos L, Cyrino E, Antunes M, Santos D, Sardinha L. Sarcopenia and physical independence in older adults: the independent and synergicrole of muscle mass and muscle func-tion. J Cachexia Sarcopenia Muscle 2017;8:245–250. http://doi.org/10.1002/jcsm.12160.
Fulster S, Tacke M, Sandek A, Ebner N, Tschope C, Doehner W, Anker S, von Haehling S. Muscle wasting in patients with chronic heart failure: results from the studies investigating comorbidities aggravating heart failure (SICA-HF). Eur Heart J 2013;34(7):512–519. http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehs381.
Georgiadou P, Adamopoulos S. Skeletal muscle abnormalities in chronic heart failure. Curr Heart Fail Rep 2012;9(2):128–132. http://doi.org/10.1007/s11897-012-0090-z.
Jankowska E, Jakubaszko J, Cwynar A, Majda J, Ponikowska B, Kustrzycka-Kratochwil D, Reczuch K, Borodulin-Nadzieja L, Banasiak W, Poole-Wilson PA, Ponikowski P. Bone mineral status and bone loss over time in men with chronic systolic heart failure and their clinical and hormonal determinants. Eur J Heart Fail. 2009;11(1):28–38. http://doi.org/10.1093/eurjhf/hfn004.
Kato A. Muscle wasting is associated with reduced exercise capacity and advanced disease in patients with chronic heart failure. Future Cardiol. 2013;9(6):767–770. http://doi.org/10.2217/fca.13.74.
Konishi M, Ishida J, Springer J, von Haehling S, Akashi YJ, Shimokawa H, Anker S. Heart failure epidemiology and novel treatments in Japan: facts and numbers. ESC Heart Fail. 2016;3(3):145–151. http://doi.org/10.1002/ehf2.12103.
Lavie C, Milani R, Ventura H. Body Composition and Heart Failure Prevalence and Prognosis: Getting to the Fat of the Matter in the “Obesity Paradox”. Mayo Clin Proc. 2010;85(7):605–608. http://doi.org/10.4065/mcp.2010.0333
Mancini D, Walter G, Reichek N, Lenkinski R, McCully K, Mullen J, Wilson J. Contribution of skeletal muscle atrophy to exercise intolerance and altered muscle metabolism in heart failure. Circulation 1992;85(4):1364–73.
Marty E, Liu Y, Samuel A, Or O, Lane J. A review of sarcopenia: Enhancing awareness of an increasingly prevalent disease. Bone 2017; 105:276–286. http://doi.org/10.1016/j.bone.2017.09.008.
Morley J, Anker S, von Haehling S. Prevalence, incidence, and clinical impact of sarcopenia: facts, numbers, and epidemiology-update 2014. J Cachexia Sarcopenia Muscle 2014;5(4):253–259. http://doi.org/10.1007/s13539-014-0161-y.
Mozaffarian D, Benjamin E, Go A, Arnett D, Blaha M, Cushman M, Das S, de Ferranti S, Despres J, Fullerton H, Howard V, Huffman M, Isasi C, Jimenez M, Judd S, Kissela B, Lichtman J, Lisabeth L, Liu S, Mackey R, Magid D, McGuire D, Mohler ER 3rd, Moy C, Muntner P, Mussolino M, Nasir K, Neumar R, Nichol G, Palaniappan L, Pandey D, Reeves M, Rodriguez C, Rosamond W, Sorlie P, Stein J, Tow fighi A, Turan T, Virani S, Woo D, Yeh R, Turner M. Executive Summary: Heart Disease and Stroke Statistics-2016 Update: A Report From the American Heart Association. Circulation 2016;133:447–454. http://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000366.
Ponikowski P, Voors A, Anker S, Bueno H, Cleland J, Coats A, Falk V, González-Juanatey J, Harjola V, Jankowska E, Jessup M, Linde C, Nihoyannopoulos P, Parissis J, Pieske B, Riley J, Rosano G, Ruilope L, Ruschitzka F, Rutten F, van der Meer P; ESC Scientific Document Group. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC). Eur. Heart J 2016;37(27):2129–2200. http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw128.
Rossignol P, Masson S, Barlera S, Girerd N, Castelnovo A, Zannad F, Clemenza F, Tognoni G, Anand I, Cohn J, Anker SD, Tavazzi L, Latini R. Loss in body weight is an independent prognostic factor for mortality inchronic heart failure: insights fromthe GISSI-HF and Val-HeFT trials. EurJ Heart Fail 2015;17(4):424–433. http://doi.org/10.1002/ejhf.240
Sengenes C, Bouloumie A, Hauner H, Berlan M, Busse R, Lafontan M, Galitzky J. Involvement of a cGMP‐dependent pathway in the natriuretic peptide‐mediated hormone‐sensitive lipase phosphorylation in human adipocytes. J Biol Chem 2003;278:48617–48626. http://doi.org/10.1074/jbc.M303713200.
Shane E, Mancini D, Aaronson K, Silverberg SJ, Seibel MJ, Addesso V, McMahon DJ. Bone mass, vitamin D deficiency, and hyperparathyroidism in congestive heart failure. Am. J. Med. 1997;103(3):197–207.
Sullivan M, Green H, Cobb F. Skeletal muscle biochemistry and histology in ambulatory patients with longterm heart failure. Circulation 1990;81:518–527.
Szulc P, Feyt C, Chapurlat R. High risk of fall, poor physical function, and low grip strength in men with fracture-the STRAMBO study. J Cachexia Sarcopenia Muscle 2016;7:299–311. http://doi.org/10.1002/jcsm.12066.
Tabony A, Yoshida T, Galvez S, Higashi Y, Sukhanov S, Chandrasekar B, Mitch W, Delafontaine P. Angiotensin II upregulates protein phosphatase 2Cα and inhibits AMP-activated protein kinase signaling and energy balance leading to skeletal muscle wasting. Hypertension 2011;58(4):643–649. http://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.111.174839.
Wei Y, Sowers J, Nistala R, Gong H, Uptergrove G, Clark S, Morris E, Szary N, Manrique C, Stump C. Angiotensin II-induced NADPH oxidase activation impairs insulin signaling in skeletal muscle cells. J Biol Chem. 2006;281(46):35137–46. http://doi.org/10.1074/jbc.M601320200
Xing W, Lv X, Gao W, Wang J, Yang Z, Wang S, Zhang J, Yan J. Bone mineral density in patients with chronic heart failure: a meta-analysis Clin Interv Aging. 2018;13:343–353. http://doi.org/10.2147/CIA.S154356
Yoshida T, Galvez S, Tiwari S, Rezk B, Semprun-Prieto L, Higashi Y, Sukhanov S, Yablonka-Reuveni Z, Delafontaine P. Angiotensin II inhibits satellite cell proliferation and prevents skeletal muscle regeneration. J Biol Chem. 2013;288(33):23823–32. http://doi.org/10.1074/jbc.M112.449074
Yoshida T, Semprun-Prieto L, Wainford R, Sukhanov S, Kapusta D, Delafontaine P. Angiotensin II reduces food intake by altering orexigenic neuropeptide expression in the mouse hypothalamus. Endocrinology 2012; 153(3):1411–20. http://doi.org/10.1210/en.2011-1764
Zamboni M, Rossi A, Corzato F, Bambace C, Mazzali G, Fantin F. Sarcopenia, cachexia and congestive heart failure in the elderly. Endocr Metab Immune Disord Drug Targets 2013;13(1):58–67.
Zhang L, Du J, Hu Z, Han G, Delafontaine P, Garcia G, Mitch WE. IL-6 and serum amyloid A synergy mediates angiotensin II-induced muscle wasting. J Am Soc Nephrol. 2009;20(3):604–12. http://doi.org/10.1681/ASN.2008060628