Резистентна артеріальна гіпертензія в пацієнта з феохромоцитомою/парагангліомою
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Представлено клінічний випадок феохромоцитоми в поєднанні з парагангліомою в пацієнта із резистентною артеріальною гіпертензією (АГ). Феохромоцитома/парагангліома є катехоламінопродукувальною пухлиною з адреномедулярних хромафінних клітин наднирникових залоз або симпатичних і парасимпатичних гангліїв. Перебіг захворювання залежить від характеру та кількості катехоламінів, які виділяє пухлина, а також від того, наскільки стійким чи спорадичним є їх вивільнення в плазму крові. Тому спостерігається стійке підвищення артеріального тиску (АТ), або АГ має пароксизмальний (кризовий) перебіг. Особливістю представленого клінічного випадку є відсутність деяких характерних діагностичних критеріїв. Попри нормальний вміст катехоламінів у добовій сечі, відсутність змін наднирників при ультразвуковому обстеженні, проводився цілеспрямований пошук вторинних причин підвищення АТ. Клінічними виявами феохромоцитоми, окрім підвищеного АТ, були головний біль і серцебиття. Привертала увагу суттєва втрата маси тіла пацієнтом за останні 1,5 року, що обумовлено підвищеним метаболізмом на тлі активації симпатоадреналової системи. При виконанні дуплексного сканування брахіоцефальних артерій у ділянці біфуркації обох загальних сонних артерій виявлено утворення овальної форми з чіткими рівними контурами, що дало підстави запідозрити нетипове розташування феохромоцитоми. Виконано мультиспіральну комп’ютерну томографію з контрастуванням: черевної порожнини, наднирників, нирок та ниркових артерій. У ході дослідження в тілі медіальної ніжки правого наднирника виявлено округле гіперваскулярне утворення з чіткими рівними контурами. Для уточнення діагнозу в пацієнта було вивчено вміст адреналіну і норадреналіну в плазмі крові. Підвищення норадреналіну більш ніж у 4 рази вказувало на наявність катехоламінпродукувальної пухлини. Таким чином, підтверджено діагноз феохромоцитоми правого наднирника і виявлено каротидні парагангліоми шиї. Пацієнту виконана лапароскопічна адреналектомія справа, а також видалення каротидних парагангліом шиї. Дози антигіпертензивних препаратів були суттєво зменшені, АТ знизився до рівня 130–140/80–90 мм рт. ст. Цей клінічний випадок ілюструє необхідність акцентувати увагу лікарів на ймовірності наявності цієї патології за відсутності характерних лабораторно-інструментальних відхилень, що потребує наполегливого пошуку причин АГ.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Черенько С.М., Ларін О.С., Товкай О.А. Феохромоцитоми малого разміру: клініко-діагностичні та періопераційні аспекти захворюванння // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія.– 2016.– № 4.– С. 34–42.
Chen H., Sippel R.S., Pacak K. et al. The NANETS Consensus Guideline for the diagnosis and management of neuroendocrine tumors pheochromocytoma, paraganglioma, and medullary thyroid cancer // Pancreas.– 2010.– Vol. 39 (6).– Р. 775–783. doi: https://doi.org/10.1097/MPA.0b013e3181ebb4f0.
Fräinkel F. Ein fall yon doppelseitigen, vollig latent verlaufenen Nebennierentumor und gleichzeit ger Nephritis mit Veranderungen am Circulations-apparat und Retinitis // Arch. Pathol. Anat.– 1886.– Vol. 103.– P. 244.
Guyton A.C., Hall J.E. Insulin, glucagon, and diabetes mellitus // Textbook of Medical Physiology / Ed. J.E. Hall.– 11th ed.– Philadelphia, PA: Elsevier Saunders.– 2006.– Р. 961–977.
Hickman P.E., Leong M., Chang J. Plasma free metanephrines are superior to urine and plasma catecholamines and urine catecholamine metabolites for the investigation of pheochromocytoma // Pathology.– 2009.– Vol. 41.– Р. 173–177. doi: https://doi.org/10.1080/00313020802579284.
Lenders J.W., Eisenhofer G., Mannelli M., Pacak K. Phaeochromocytoma // Lancet.– 2005.– Vol. 366.– P. 665–675. doi: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(05)67139-5.
Mercado-Asis L.B., Tingcungco A.G., Bolong D.T. et al. Diagnosis of small adrenal pheochromocytomas by adrenal venous sampling with glucagon stimulation test // Int. J. Endocriol. Metab.– 2011.– Vol. 9 (2).– P. 323. doi: https://doi.org/10.5812/kowsar.1726913X.1951.
Pacak K., Eisenhofer G., Ahlman H. et al. Pheochromocytoma: recommendations for clinical practice from the First International Symposium // Nat. Clin. Pract. Endocrinol. Metab.– 2007.– Vol. 3 (2).– P. 92–102. doi: https://doi.org/10.1038/ncpendmet0396.
Plouin P.F., Amar L., Dekkers O.M. et al., on behalf of the Guideline Working Group. European Society of Endocrinology Clinical Practice Guideline for long-term follow-up of patients operated on for a phaeochromocytoma or a paraganglioma // Eur. J. Endocrinology.– 2016.– Vol. 174.– P. G1–G10. doi: https://doi.org/10.1530/EJE-16-0033.
Plouin P.F., Fitzgerald P., Rich T. et al. Metastatic pheochromocytoma and paraganglioma: focus on therapeutics // Horm. Metab. Res.– 2012.– Vol. 44.– Р. 390–399. doi: https://doi.org/10.1055/s-0031-1299707.
Porte D. Jr. A receptor mechanism for the inhibition of insulin release by epinephrine in man // J. Clin. Invest.– 1967.– Vol. 46.– Р. 86–94. doi: https://doi.org/10.1172/JCI105514.
Van Way C.W. III, Scott H.W. Jr., Page D.L., Rhamy R.K. Pheochromocytoma // Current Problems in Surgery.– 1974.– Vol. 11, Issue 6.– Р. 1–59. doi: https://doi.org/10.1016/S0011-3840(74)80008-0.
Zubera S.M., Kantorovich V., Pacak K. Hypertension in pheochromocytoma: characteristics and treatment // Endocrinol. Metab. Clin. North. Am.– 2011.– Vol. 40 (2).– Р. 295–311. doi: https://doi.org/10.1016/j.ecl.2011.02.002.