Аналіз перебігу госпітального періоду захворювання в пацієнтів з невідкладною серцево-судинною патологією та супутньою інфекцією СOVID-19: реєстр одного центру

Анотація

Мета роботи – провести аналіз госпітального перебігу захворювання в пацієнтів, які були госпіталізовані у відділення реанімації та інтенсивної терапії кардіологічного профілю і мали супутню інфекцію COVID-19.
Матеріали і методи. Обстежено 139 пацієнтів, яких госпіталізували у зв’язку з розвитком таких станів: гострого коронарного синдрому, – 69 (49,6 %) хворих (47 пацієнтів з гострим інфарктом міокарда), ускладненого гіпертензивного кризу – 33 (23,7 %), гострої серцевої недостатності (ГСН) – 24 (17,3 %), тахісистолічної форми фібриляції передсердь – 9 (6,5 %), тромбоемболії легеневої артерії – 2 (1,4 %) та синкопального стану – 2 (1,4 %) хворих. Середній вік пацієнтів – (67,9±12,7) року, чоловіків було 70 (50,4 %). У 79 (56,8 %) пацієнтів діагноз СOVID-19 був встановлений та лабораторно підтверджений до госпіталізації. При госпіталізації та в різні строки під час стаціонарного лікування СOVID-19 інфекцію діагностували у 31 (22,3 %) та 29 (20,9 %) пацієнтів відповідно. За даними анамнезу та наявної медичної документації лише 20 (14,4 %) хворих були вакциновані від СOVID-19. Лікування серцево-судинної патології проводили відповідно до рекомендацій. У лікуванні СOVID-19 використовували антикоагулянтну терапію – у 94,2 % пацієнтів, гормональну (дексаметазон, середня доза – (7,1±3,5) мг) – у 61,9 % пацієнтів та оксигенотерапію.
Результати та обговорення. Ускладнення госпітального періоду захворювання спостерігали у 47 (33,8 %) пацієнтів, з них: венозні тромбоемболії реєстрували у 4 (2,9 %), ішемічний інсульт – у 2 (1,4 %), гостре пошкодження нирок  – у 21 (15,4 %), клінічно значущі кровотечі – у 4 (2,9 %), гострий психоз/делірій – у 21 (15,1 %), набряк легень/кардіогенний шок – у 16 (11,5 %) пацієнтів. Протягом періоду госпіталізації зниження SpO2 < 90 % спостерігали у 52 (37,4 %) пацієнтів, мінімальне SpO2 < 80 % реєстрували у 22 (15,8 %) пацієнтів. Необхідність проведення високопотокової (> 10 л/хв) оксигенотерапії була в 57 (41,0 %) пацієнтів, неінвазивної/інвазивної штучної вентиляції легень – у 25 (18,0 %), інотропної терапії – у 20 (14,4 %) хворих. Протягом госпітального періоду померло 20 (14,4 %) пацієнтів. Найвищий рівень госпітальної летальності відзначено в пацієнтів, яких госпіталізували з діагнозами ГСН – 28,0 % (р<0,001) або гострого інфаркту міокарда – 19,1 % (p<0,05 порівняно з іншими пацієнтами). Основною причиною смерті був розвиток серцево-легеневої недостатності на тлі прогресування вірусної інфекції та/або серцево-судинної патології – 14 (70,0 %) пацієнтів. Вакциновані від COVID-19 пацієнти мали меншу вірогідність розвитку основних ускладнень госпітального періоду, а саме гострого ураження нирок, гострого гіпоксичного делірію, рідше потребували проведення неінвазивної вентиляції легень та мали тенденцію до зниження показника госпітальної летальності.
Висновки. Супутня інфекція СOVID-19 погіршує результати госпітального лікування пацієнтів з невідкладною серцево-судинною патологією. Найвищу кількість ускладнень і найбільшу летальність спостерігали в пацієнтів, яких госпіталізували з приводу ГСН або гострого інфаркту міокарда. Проведення вакцинації від СOVID-19 (більше ніж за 2 тижні до госпіталізації) суттєво зменшувало кількість госпітальних ускладнень та поліпшувало виживання хворих з невідкладною серцево-судинною патологією і супутньою інфекцією вірусом SARS-CoV2.