Клініко-функціональні особливості та зміни психоемоційного стану в пацієнтів з артеріальною гіпертензією – учасників бойових дій в Україні

Анотація

Мета роботи – дослідити клінічні особливості, характер добового ритму артеріального тиску (АТ), ураження органів-мішеней та психоемоційний стан пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ), які є безпосередніми учасниками бойових дій (УБД) в Україні. 
Матеріали і методи. Аналіз особливостей перебігу АГ проведено у 58 чоловіків – безпосередніх УБД в Україні. Пацієнтів розподілили на групи залежно від часу виникнення АГ, наявності або відсутності ознак тривожності та депресії за даними госпітальної шкали тривоги і депресії HADS, наявності або відсутності перенесеної акубаротравми. Аналізували об’єктивний стан, прихильність до лікування, наявність і характер порушень когнітивної функції, психоемоційний статус, результати добового моніторування АТ, морфофункціональний стан лівого шлуночка, функціональний стан нирок, ліпідний обмін. Контрольну групу становили 36 пацієнтів-чоловіків з АГ, зіставних за віком, індексом маси тіла, вихідними значеннями АТ та наявністю супутньої патології, які перебували на обстеженні та лікуванні у відділі АГ та коморбідної патології до початку воєнних дій в Україні. 
Результати та обговорення. У 51,7 % обстежених АГ була виявлена вже під час участі в бойових діях в Україні. Більшість (53,4 %) обстежених мали ожиріння першого або другого ступеня, ще 31,0 % – надлишкову масу тіла. До надходження у відділ антигіпертензивні препарати приймали 81,0 % хворих, проте більшість із них (72,3 %) мали низьку прихильність до лікування. Когнітивні порушення за шкалою MMSE були виявлені у 31 % пацієнтів, порушення психосоматики за шкалою тривоги і депресії HADS – у 58,6 %. Для пацієнтів із тривалим перебігом АГ та психосоматичними змінами було характерне порушення добового ритму АТ за типом non-dipper, а для хворих з нещодавньою АГ та тих, що перенесли акубаротравму, – збільшення варіабельності АТ. Майже у всіх обстежених (91,4 %) виявлено ознаки ремоделювання лівого шлуночка, в більшості (87,9 %) – концентричні його зміни, а також порушення ліпідного спектра крові (93,1 %). Найсуттєвіші зміни ліпідограми спостерігали в пацієнтів із перенесеною акубаротравмою. Виявлені зміни є факторами негативного впливу на перебіг АГ і прогноз пацієнтів.
Висновки. Безпосередня участь у бойових діях часто супроводжується ознаками тривожності та депресії, збільшенням варіабельності АТ і недостатнім його зниженням у період сну, сприяє розвитку концентричних змін лівого шлуночка серця; у таких пацієнтів, особливо після перенесеної акубаротравми, спостерігаються значні порушення ліпідного спектра крові. Більшість таких хворих має низьку прихильність до лікування. Усе це необхідно враховувати при виборі тактики лікування таких пацієнтів.